Огляд клінічних особливостей синдрому кон’юнктивіт-синовіту молодняку великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання. Аналіз гістоморфологічних та гістохімічних показників ураження сполучної оболонки ока. Розробка лікувально-профілактичних заходів.
Аннотация к работе
Вивченню цієї патології, що включає захворювання очей (конюнктивіт) та синовіальних утворень кінцівок (артро-та тендосиновіт) присвячено наше дослідження. Поваженка факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету “Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб тварин у ділянці голови, тулуба та опорно-рухового апарату”, що виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (номер державної реєстрації 0103U005853). Мета роботи полягала у вивченні клінічних особливостей синдрому конюнктивіт-синовіту (артрит, тендовагініт) молодняку великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання тварин і розробці лікувально-профілактичних заходів у разі його виникнення. При клінічному дослідженні 315 голів молодняку великої рогатої худоби виявлено 61 тварину (19,36 %) з ураженнями очей і суглобів, 32 тварини (10,16 %) з ураженнями очей і суглобових піхв грудних і тазових кінцівок; у 16 тварин (5,08 %) виявили комбіновані ураження (артрит-тендовагініт). Найбільш часто на грудній кінцівці спостерігали ураження сухожилкових піхв запястя (13 випадків, 65 %) і пальцевої сухожилкової піхви (7 випадків, 35 %); на тазовій кінцівці - сухожилкових піхв заплесна (9 випадків, 75 %), пальцевої сухожилкової піхви (3 випадки, 25 %).У дисертаційній роботі наведено нове практичне вирішення і теоретичне узагальнення важливої науково-практичної задачі по розкриттю етіологічних і патогенетичних механізмів, особливостей перебігу та лікування конюнктивально-синовіального синдрому молодняку великої рогатої худоби. Методом експрес-діагностики даного ураження є мікроскопічне дослідження препаратів-відбитків з конюнктиви та мазків синовії, пофарбованих за Романовським-Гімза або толуїдиновим синім (1 : 1000, РН 4,2) з додаванням до кожних 20-25 мл барвника 3-4 крапель димексиду, при якому особливо характерною ознакою є мембранотропність збудника. Ефективним методом лікування початкової форми конюнктивально-синовіального синдрому (до виникнення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) є застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з внутрішньомязовим введенням фармазину-200 у дозі 5 мг/кг маси тіла, що забезпечує виліковування у 89 % хворих тварин (у контролі 23 %).
Вывод
1. У дисертаційній роботі наведено нове практичне вирішення і теоретичне узагальнення важливої науково-практичної задачі по розкриттю етіологічних і патогенетичних механізмів, особливостей перебігу та лікування конюнктивально-синовіального синдрому молодняку великої рогатої худоби.
2. Синдром конюнктивіт-синовіту молодняку великої рогатої худоби зумовлений мікоплазмозним інфікуванням у 23 % випадків.
3. Методом експрес-діагностики даного ураження є мікроскопічне дослідження препаратів-відбитків з конюнктиви та мазків синовії, пофарбованих за Романовським-Гімза або толуїдиновим синім (1 : 1000, РН 4,2) з додаванням до кожних 20?25 мл барвника 3?4 крапель димексиду, при якому особливо характерною ознакою є мембранотропність збудника.
4 Мікоплазми в інфікованих тканинах характеризуються вираженим поліморфізмом; вони диференціюються у вигляді дрібних гіпохромних інкапсульованих форм (0,5?2,8 мкмк) та гіперхромних дрібних (0,8?2,5 мкм), великих (6?18 мкм), гігантських (38?75 мкм) форм.
5. Конюнктивально-синовіальний синдром проявляється катаральним конюнктивітом, поверхневим інфільтративно-десквамативним кератитом, які у подальшому ускладнюються артро- і тендосиновітом з вираженим периартикулярним і перитендовагінальним фіброзитом та утворенням контрактур.
6. Патогенетичні механізми ураження зумовлені судинно-паралітичним ефектом, гальмуванням хемотаксичної активності гранулоцитів при вираженій проліферації макрофагів з порушенням у них перетравлювальної здатності відносно збудника, вираженої епітеліоїдної трансформації макрофагів, що призводить до інтенсивної місцевої фібробластичної реакції, вираженої імуносупресії внаслідок порушення імунорегуляторної функції.
7. Ефективним методом лікування початкової форми конюнктивально-синовіального синдрому (до виникнення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) є застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з внутрішньомязовим введенням фармазину-200 у дозі 5 мг/кг маси тіла, що забезпечує виліковування у 89 % хворих тварин (у контролі 23 %).
8. Ефективне лікування периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту полягає у щоденному застосуванні ватно-марлевиих аплікацій просочених 50 %-м димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) під бинтову повязку на тлі щоденних внутришньомязових інєкцій фармазину-200 ( 5мг/кг маси) та інєкцій у товщу фіброзних розрощень 5 %-го ДМСО на 0,5 %-у новокаїні з додаванням 64 ОД лідази на кожні 20 мл суміші.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Використовувати метод лікування початкової форми конюнктивально-синовіального синдрому (до зявлення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) застосуванням очної тетрациклінової мазі двічи на день у поєднанні з внутрішньомязовим введенням фармазину-200 у дозі 5 мг/кг маси тіла.
При лікуванні периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту щоденно застосовувато ватяно-марлеві аплікації просочені 50 %-м димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) під бинтову повязку на тлі щоденних внутрішньомязових інєкцій фармазину-200 та інєкування в товщу фіброзних розрощень 5 %-го ДМСО на 0,5 %-у новокаїні з додаванням на кожні 20 мл суміші 64 ОД лідази.
Список литературы
1. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Симоненко Н.О. Синдром конюнктивіту-синовіту в молодняка великої рогатої худоби//Ветеринарна медицина України. - 2003. ? № 3. - С. 35-37. (Здобувач виконала весь обєм клінічних і лабораторних досліджень, а також провела статистичну обробку цифрового матеріалу).
2. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Борисевич Б.В., Симоненко Н.О., Коваленко.В. М. Роль макрофагів у патогенезі мікоплазмозів великої рогатої худоби //Вісник БЦДАУ. - 2003. - Вип. 25. - Ч. 1. - С. 27?34. (Здобувач провела відбір матеріалу, виконала цитологічні, гістологічні і гістохімічні дослідження, а також здійснила статистичну обробку цифрових показників).
3. Симоненко Н.О. До питання патогенезу мікоплазмозного синовіту молодняку великої рогатої худоби //Вісник БЦДАУ. - 2003. - Вип. 25. - Ч. 1. ? С. 224?229.
4. Симоненко Н.О. Перебіг конюнктивально-синовіального синдрому молодняка великої рогатої худоби та його лікування //Аграрний вісник причорноморя. ? 2004. Вип. 23. ? С. 162?167.
5. Симоненко Н.О. Лікування молодняка великої рогатої худоби з конюнктивально-синовіальним синдромом. //Ветеринарна медицина України. - 2003. ? № 12. ? С. 22?23
6. Петренко О.Ф., Симоненко Н.А. Лечение конъюнктивально-синовиального синдрома у молодняка крупного рогатого скота //Труды Международной научно-практической конференции посвященной 75-летию УГАВМ, г. Троицк. ? С. 104.
7. Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Симоненко Н.О. Поліморфізм мікоплазм і макрофагів у перебігу мікоплазмозів великої рогатої худоби //Ветеринарна медицина України. ? 2004. ? № 4. ? С. 38?41.