Засоби забезпечення комунікації монаршого двору із провінцією в Речі Посполитій. Чинники розподілу на пріоритетні та другорядні універсали. Особливості видачі, доставки королівських універсалів до Львівського й Перемишльського ґродів руського воєводства.
Аннотация к работе
Можливо, відсутність королівського підпису в універсалі 1676 р. зумовила завантаженість монарха, адже документ було видано під час роботи коронаційного сейму (відбувався 2 лютого - 14 березня). У цьому випадку універсал стосувався заборони військовим чинити будь-які кривди або самовільно збирати податки з мешканців Самбірської економії, котра була столовим маєтком, а отже - територією власних зацікавлень короля. Ця тенденція зберігається й у випадку розглянутих універсалів 1674-1683 рр.: рідко трапляється, щоб монарх в акті описував печатки як свої («печаткою малою коронної канцелярії скріплений» - у початковій частині обляти, «печаткою нашою» - у короборації), частіше їх позначали як коронні («і печаткою великою коронної канцелярії скріплений» - у початковій частині обляти, «печатка коронна притиснена» - у короборації). Наприклад, покойову печатку в універсалі ґродські канцеляристи не завжди описували як таку (тобто «печаткою покойовою»), а обмежувалися загальним твердженням про скріплення документу печаткою («печаткою скріплений») у початковій частині обляти, чи вказівкою про місце розташування печатки («Місце печатки») - у кінцевій. Там звідти до Сяноцького...»; «Універсал до Львівського ґроду Руського воєводства, який універсал через витяги уроджений реґент має переслати ґродам Сяноцького, Жидачівського та Перемишльського»; «Універсал до Львівського ґроду Руського воєводства, який універсал уроджений реґент Львівської ґродської канцелярії повинен буде через витяги послати до ґродів Жидачівського, Перемишльського і Сяноцького»), так й у прикінцевій клаузулі (публікації) документа («А зараз той універсал, щоб до відомості всіх прийшов, головним ґродам публікувати і довколишнім ґродам через витяги переказувати наказуємо...»).