Комунікативно-прагматичні та семантико-стилістичні особливості медіа-жанру "інтерв’ю-монолог" (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів) - Автореферат

Реферовану дисертацію присвячено вивченню комунікативно-прагматичних та семантико-стилістичних особливостей медіа-жанру “інтервю-монолог” сучасних англомовних жіночих журналів. З огляду на це, дисертацію присвячено розгляду такого поширеного на сторінках сучасних англомовних жіночих журналів жанру, як “інтервю-монолог”. Вивчення жанру “інтервю-монолог” на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів закономірно акцентує категорію “гендер”, яка також знаходиться у центрі уваги багатьох сучасних лінгвістів (О. Актуальність дослідження полягає у важливості вивчення сучасного медіа-дискурсу та різноманітних форм його реалізації; потребі дослідити такий провідний жанр жіночих журналів, як “інтервю-монолог”; жанрознавчому підході, його зорієнтованості на комплексний аналіз різнорівневих рис різних текстів у межах комунікативно-функціональної методологічної парадигми. Мета дисертації полягає у розкритті комунікативно-прагматичних та семантико-стилістичних характеристик жанру “інтервю-монолог” і передбачає реалізацію таких завдань: визначити комунікативно-прагматичні, семантико-стилістичні та жанрові характеристики сучасного медіа-дискурсу;У першому розділі “Жанр “інтервю-монолог” у сучасному англомовному медіа-дискурсі” викладено трактування поняття “жанр” у сучасному мовознавстві; створено інтерпретаційний контекст досліджуваного жанру: узагальнено основні характеристики дискурсу ЗМК, розкрито особливості його жанрового складу й розглянуто жанрову модель “інтервю” у сучасній пресі; визначено специфіку дискурсу сучасних англомовних жіночих журналів, який обрано комунікативним контекстом дослідження жанру “інтервю-монолог” (далі - ІМ); зясовано конститутивні ознаки ІМ. Сучасні дослідження розвитку, типології, функціональних та структурно-семантичних рис жанрів ґрунтуються на трактуванні жанру як гнучкого сценарію комунікативної поведінки, який дає уявлення про певний комплекс жанрових ознак. Усвідомлення єдності соціокомунікативних чинників, змісту, стилю та композиції, на основі яких ґрунтується розуміння жанру, дає змогу диференціювати його від таких, на перший погляд, близьких до нього понять, як “дискурс” і “текст”. Його розмаїті трансформації, викликані різними жанровими рисами: наявністю авторської позиції, метою повідомлення, предметом повідомлення, обсягом тощо, - привели до виникнення низки різновидів й модифікацій цього жанру, що вказує на розмитість меж сучасного інтервю, його швидку видозмінюваність та постійне розширення жанрових можливостей як пошук у зясуванні питання найоптимальнішого впливу на читачів та задоволення їхніх потреб. У другому розділі “Комунікативно-прагматичні особливості структури та композиції жанру “інтервю-монолог” розглянуто функціонально-смислову організацію жанру, зумовлену соціокомунікативними чинниками; простежено характерні ознаки його зовнішнього оформлення; проаналізовано комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості заголовка, врізу та основного тексту ІМ.Адресантом у інтервю-монолозі є особа жінки, досвід якої, на думку редакції, може бути корисним для їхніх читачок, які виконують роль вторинного реципієнта, тобто адресатів інтервю-монологу. Комунікативна мета інтервю-монологу полягає у тому, щоб запропонувати, на прикладі досвіду жінки, зясування важливої життєвої проблеми та сформувати належне ставлення до зображеної ситуації. Проведене дослідження дає змогу, на основі узагальнення отриманих результатів, зобразити прототипову структуру жанру “інтервю-монолог” у вигляді схеми (див. Завдяки сюжету композиційно-структурний рівень інтервю-монологу будується відповідно до чіткої моделі, з цілком незначними змінами у структурі тексту, зумовленими існуванням вторинного адресанта у його комунікативно-когнітивному просторі. Присутність події у структурі жанру спричиняє інтенсивне вживання оцінних лексем із семою “емоція”, які формують відповідне лексико-семантичне поле як смислову домінанту текстів інтервю-монологів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Жанр “інтервю-монолог” - один із різновидів жанру інтервю. Його автор - журналіст, представник конкретного видання, виконує роль первинного реципієнта. Адресантом у інтервю-монолозі є особа жінки, досвід якої, на думку редакції, може бути корисним для їхніх читачок, які виконують роль вторинного реципієнта, тобто адресатів інтервю-монологу. Системотвірними чинниками цього жанру є такі дискурсивні риси, як відсутність зворотнього звязку та наявність вторинного тексту у моделі комунікативного акту, а також основні риси дискурсу жіночих журналів - чергування та контрастування стандартизованих та експресивних засобів, соціальний характер комунікації, комунікативна загальнозначущість та доступність, мультимодусність, синтез стратегій солідарності та субординації.

Комунікативна мета інтервю-монологу полягає у тому, щоб запропонувати, на прикладі досвіду жінки, зясування важливої життєвої проблеми та сформувати належне ставлення до зображеної ситуації. Комунікативна мета жанру реалізується крізь такі його конститутивні ознаки, як наявність сюжету, події, виклад від першої особи та мультимодусність.

Проведене дослідження дає змогу, на основі узагальнення отриманих результатів, зобразити прототипову структуру жанру “інтервю-монолог” у вигляді схеми (див. Рис. 1).

Рис. 1. Прототипова структура жанру “інтервю-монолог”

Завдяки сюжету композиційно-структурний рівень інтервю-монологу будується відповідно до чіткої моделі, з цілком незначними змінами у структурі тексту, зумовленими існуванням вторинного адресанта у його комунікативно-когнітивному просторі. Характерною особливістю цієї моделі є наявність експліцитно ідентифікованих текстових блоків. У межах кожного текстового блоку речення функціонують як елементарні ілокутивні елементи, спрямовані на вираження мотивів, інтенцій, ментальних та емоційних актів мовця, під впливом яких в аудиторії формується належне розуміння та оцінка ситуації. Завдяки цьому відбувається кристалізація та корекція світогляду аудиторії.

Значний оцінний потенціал цього жанру зумовлений наявністю події - явища, яке відображає певне відхилення від усталеного, нормативного стану та є одним із засобів відображення змін, які відбуваються у суспільстві. Подія, завдяки своїй новизні й несподіваності, обовязково викликає формування певного оцінного ставлення з боку читачів. Присутність події у структурі жанру спричиняє інтенсивне вживання оцінних лексем із семою “емоція”, які формують відповідне лексико- семантичне поле як смислову домінанту текстів інтервю-монологів. Емотивний ореол надає викладу емотивно-аргументативного характеру, який впливає на адресата й підштовхує його прийняти запропоновану адресантом точку зору. Категорію оцінки, таким чином, можна вважати функціонально-семантичним ядром текстів інтервю-монологів, яке визначає ідеологічну природу цього жанру.

Важливу роль у реалізації комунікативної спрямованості інтервю-монологу відіграє розповідь від першої особи як його обовязкова, домінантна риса. Вона зумовлює субєктивність викладу, завдяки якій зменшується психологічна відстань між адресантом та адресатом тексту, створюється довірлива тональність, яка приваблює читачок та “втягує” їх в оповідь, робить “співучасницями” емоційних переживань жінки - субєкта розповіді.

Специфіка жанру визначається і його візуальним оформленням, яке відіграє роль облігаторної риси. Невербальний аспект інтервю-монологу маніфестується крізь графічні маркери прямої мови та фотографії, що відкривають приватні моменти жіночого буття. Візуальні засоби у структурі жанру додатково реалізують аспекти його змісту в іншій семіотичній площині, надають йому особливої вірогідності, яка підсилює вплив на реципієнтів, полегшує сприйняття тексту, приваблює та затримує їхню увагу за допомогою унаочнення й супровідного емоційно-естетичного ефекту.

Усі виявлені типові риси жанру “інтервю-монолог” характеризуються двома важливими моментами: 1) простотою реалізації, доступністю для сприйняття широкою жіночою аудиторією, підкреслено демократичним загальним характером; 2) жорсткою заданістю, відсутністю девіацій, дивовижною повторюваністю. Зумисна простота і ригідність жанрової організації постійно навіює певні очікування, а передбачуваність, рекурентність ознак створює ефективний механізм соціальної взаємодії між журналом та його аудиторією, викликаючи в неї відчуття належності до єдиної спільноти. Це веде до психологічного ефекту “узалежнення” від жанру, що сприяє успішній реалізації його комунікативно-ідеологічної спрямованості - формуванню і корегуванню стереотипу сучасної жінки. Отже, зовнішню простоту композиційно-смислової схеми, звичайність мовних рис та рекурентність, стереотипність цих конститутивних ознак жанру можна трактувати, в теоретичній перспективі, як домінантні принципи організації інтервю-монологу.

Парадоксальна, діалектична природа цього жанру криється у поєднанні ординарності його оформлення з потужним ідеологічним впливом. Це дає підстави характеризувати інтервю-монолог як маніпулятивний жанр, комунікативна сутність якого полягає у здійсненні завуальованого сугестивного тиску, який провокує виникнення в читачів думок і намірів, що можуть не збігатися з їхніми актуально наявними бажаннями. Ця маніпулятивність “підживлюється” двома провідними, невідємно повязаними комунікативними стратегіями дискурсу сучасних жіночих журналів - солідарності та субординації, якими оперують його жанрові форми, передусім інтервю-монолог. “Заломлення” цих стратегій крізь жанрову структуру створює особливий ідеологічний потенціал інтервю-монологу.

Отже, жанр “інтервю-монолог” посідає чітко окреслене місце в системі сучасних ЗМК та робить свій внесок у систему засобів і прийомів психологічного впливу на масову свідомість. Розуміння сутності цього жанру, обізнаність з його провідними рисами та їхня адекватна інтерпретація дає можливість не лише пізнати його, а й протистояти його потужній дії. Тому проведене дослідження комунікативно-прагматичних та семантико-стилістичних особливостей інтервю-монологу, яке розкрило механізми функціонування і специфічного впливу цього жанру, є важливим для медіа-екології, значення якої дедалі більше усвідомлюється сучасним суспільством.

З огляду на проведене дослідження та його результати, перспективними видаються дослідження інших жанрів та реклами, що використовуються на сторінках сучасних жіночих журналів. Актуальними також можуть стати порівняльні розвідки дискурсу жіночих та чоловічих журналів, їхніх жанрів, питання їх маніпулятивних стратегій, а також зіставний аналіз дискурсу та жанрів закордонних й вітчизняних ЗМК. Запропоновані напрямки досліджень можуть зробити вагомий внесок у розвиток як медіа-лінгвістики й медіа-генології, так й медіа-екології та гендерології.

Крижанівська Г. Т. Аксіологічний потенціал іменників у текстах жанру “інтервю-монолог” сучасних англомовних жіночих журналів // Г. Т. Крижанівська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. - 2009. - № 867. - С. 33-38.

Крижанівська Г. Т. Діалогічність текстів first-person narrative як спосіб моделювання адресата (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів) / Г. Т. Крижанівська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 28. - С. 148-151.

Крижанівська Г. Т. Прагматика візуального аспекту текстів first-person narrative сучасних англомовних жіночих журналів / Г. Т. Крижанівська // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - Вип 9. - Т. 7. - С. 214-220.

Крижанівська Г. Т. Прагматика композиції типу тексту first-person narrative в сучасних англомовних жіночих журналах / Г. Т. Крижанівська // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т. ІІ. - С. 253 - 258.

Крижанівська Г. Т. Прагматика невербальних елементів у текстах сучасних англомовних жіночих журналів / Г. Т. Крижанівська // Нова філологія. - Запоріжжя : Запорізький національний університет. - 2008. - № 32. - С. 144 - 149.

Крижанівська Г. Т. Семантичні особливості заголовків текстів медіа-жанру first-person narrative сучасних англомовних жіночих журналів / Г. Т. Крижанівська // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. праць. - Спецвипуск 1. - К. : Міленіум, 2008. - С. 297 - 307.

Крижанівська Г. Т. Функціональні особливості оцінних прикметників та прикметникових конструкцій у текстах жанру first-person narrative (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів) / Г. Т. Крижанівська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія “Філологічні науки”. - 2008. - № 5. - С. 96 - 101.

Крыжанивская Г. Т. Современные тенденции формирования гендерных стереотипов средствами оценочности (на материалах современных англоязычных женских журналов) / Г. Т. Крыжанивская // Тил Тизими Ва Социал Мухит : материалы Республиканской научно-практической конференции. Самарканд, 27 ноября 2007 г. - Самарканд : СГПУ, 2007. - С. 14 - 16.

Kryzhanivska H. Structure and composition of first-person narratives in womens magazines / H. Kryzhanivska // Комунікації у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків: матеріали 10-ї Міжнародної конференції TESOL, Київ, 3-5 березня 2005 р. : тези доповіді. - Львів : ПП “Марусич”, 2005. - С. 114 - 115.