Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань) - Автореферат

З цієї точки зору вивчення фразеології періодичної преси є одним з найактуальніших аспектів мовознавства, оскільки очевидно те, що саме в засобах масової комунікації розвиваються основні тенденції розвитку сучасної мови, основу якої складає специфічна лексика і фразеологія, доступна для широкого загалу. Вибір теми зумовлено насамперед значенням періодичної преси для формування і збагачення фразеологічного складу іспанської мови, а також недостатньою розробленістю цієї проблеми, відсутністю спеціальних робіт, присвячених дослідженню мови іспанської періодики на фразеологічному рівні. Серед робіт присвячених вивченню функціонування фразеологізмів іспанської мови у художній літературі назвемо дослідження Л.Г.Зернової, у якому аналізується контекстна реалізація фразеологізмів іспанської мови у творах Б.Переса Гальдоса, і дисертаційне дослідження Т.В.Цимбалюк, в якому подається зіставна характеристика семантико-стилістичних особливостей ФО на матеріалі роману Мігеля де Сервантеса “Дон Кіхот” у перекладі М.Лукаша. Важливим є також виявлення національної специфіки ФО, оскільки, на думку багатьох вчених (Ю.Ю.Аваліані, М.М.Копиленко, Р.М.Попов), подібне дослідження може дати нові відомості про системну будову мови та звзки між фразеологією і культурою. Неабиякого значення у цьому контексті набуває аналіз властивостей не тільки узуальних ФО, але й ФО у процесі їх функціонування, оскільки специфіка мови відображається як в узуальних особливостях, так і в оказіональних трансформаціях усталених одиниць мови.На сучасному етапі розвитку фразеології заслуговують уваги праці таких іспанських вчених як Г.Корпас Пастор, Х.Мартінес Марін, Х.Л.Мендівіл, М.Гарсія Паге, які, враховуючи досягнення свого попередника Х.Касареса, звертаються до сучасних підходів і методів вивчення фразеології. З початку 80-х років ХХ століття розпочинається новий етап у розвитку фразеологічних досліджень, який характеризується новими концептуальними підходами до вивчення ФО: прагматичний, соціокультурний, психолінгвістичний, комунікативний, когнітивний, з позицій контрастивної лінгвістики, функціонування ФО у дискурсі, аспекти дослідження фразеодидактики та аналіз можливостей фразеології як механізму текстуальної побудови або як основи лінгвістичної гри. Серед представлених класифікацій найбільшу увагу заслуговує, на наш погляд, класифікація Х.Касареса, яка найадекватніше відтворює фразеологічну систему іспанської мови і яка лягла в основу розробки класифікації Г.Корпас Пастор, яка вирізняє фразеологізми з позицій висловлювання та усталеності у нормі, в системі та мовленні. У другому розділі - “Комунікативно-прагматичні особливості фразеологізмів” досліджуються інваріантні ряди ФО в газетно-публіцистичному дискурсі, виходячи насамперед з особливостей конотативного значення фразеологізмів, структури фразеологічного образу, інформаційно-комунікативних властивостей стійких словосполучень, їх національно-культурної семантики. Як свідчить аналіз мови іспанських газет, національно-культурні елементи семантики ФО можуть виявлятися на різних планах змісту: у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу (через переосмислення, метафоризацію), напр.: pez gordo у значенні “важлива впливова посадова особа”; у значенні окремих лексичних компонентів ФО (це можуть бути “унікальні компоненти”: архаїзми, безеквівалентна лексика, культурно-етнічні реалії, топоніми, власні назви тощо), напр.: sin parar mientes en una cosa у значенні “не замислюватись над чимось, де наявний архаїчний елемент mientes; у прямому значенні сукупного словесного комплексу, що потім зазнає переосмислення, адже саме тут “закодовані” численні народні звичаї, обряди, традиції тощо, напр.: ser como la caldera del andaluz , букв.”бути як андалузький бульйон” (порів. з укр.У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і констатується: В ході вивчення світових тенденцій розвитку фразеології виявлено ряд напрямів і традицій, кожна з яких є певним відображенням концептуальної орієнтації різних фразеологічних шкіл. Показано, що з початку 80-х років формується нова парадигма досліджень ФО, для якої характерні когнітивно-інтерпретаційні моделювання процесу відбору фразеологізмів у різних висловлюваннях, комунікативно-прагматичний підхід до аналізу фразеологізмів у медіа-дискурсі, вивчення етнокультурних лексико-семантичних можливостей ФО. Проаналізовано сучасні класифікації усталених одиниць, де фразеологізми вирізняються з позицій висловлювання та усталеності у нормі, системі та мовленні. В ході аналізу інформаційно-комунікативних властивостей фразеологізмів виявлено фразеологічну інформацію, яка містить в собі усю сукупність притаманних фразеологізму значень, що актуалізуються у певній комунікативній ситуації, і при утворенні якої конотативне значення зумовлює інформативну цінність досліджуваних одиниць. Запропоновано класифікацію фразеологічних одиниць у мові періодичної преси за їхньою функціонально-стилістичною характеристикою, в основу якої покладено умовний поділ фразеологізмів

2. Основний зміст роботи