Питання методологічного, теоретико-правового і прикладного характеру проблематики комунікативного процесу національного кримінального судочинства. Дослідження комунікативних елементів судового виступу як предмету кримінально-процесуального регулювання.
Аннотация к работе
129 Конституції України до основних засад судочинства належать: забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами та ін. Концепцією судово-правової реформи в Україні, схваленою постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року № 2296-XII, було визнано як принцип судово-правової реформи необхідність створення такого судочинства, яке максимально гарантувало б право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило б умови для дійсної змагальності і реалізації презумпції невинності, що відповідає і міжнародно-правовим стандартам функціонування кримінального судочинства. Існування та динамічний розвиток комунікативного процесу в кримінальному судочинстві, в тому числі в частині судових дебатів, обумовлені кримінально-процесуальним законом, що наділяє учасників кримінально-процесуальної діяльності (в тому числі професійних і непрофесійних учасників судових дебатів) правом виступати в суді з промовами, обмінюватись репліками, висловлювати думку, заявляти клопотання, давати пояснення в кримінально-процесуальному провадженні та ін. Ефективність кримінального провадження залежить крім іншого також від рівня процесуальної комунікації як під час судового розгляду (підготовча частина, коли сторонам надається можливість знайомитися зі своїми правами, заявляти клопотання, у тому числі про відводи; судове слідство, коли сторони вступають у спілкування з приводу дослідження доказів, а особливо - у судових дебатах), так і на попередніх стадіях кримінального процесу (порушення кримінальної справи, дізнання і досудове слідство). У той же час таке право на процесуальну комунікацію залишається малодослідженим в кримінально-процесуальній науці, що позначається на ефективності правового регулювання кримінально-процесуальної комунікації, особливо у розрізі сучасних кримінально-процесуальних реалій - в суді присяжних, в медіаційних процедурах, під час провадження на підставі угод, у скорочених провадженнях.«Судові дебати в кримінальному процесі: історія і теоретичний аналіз» складається з трьох підрозділів та присвячений дослідженню комунікації в ґенезі інституту судових дебатів у кримінальному судочинстві України з часів Київської Русі і до сучасного стану. Висловлюється думка про те, що історія становлення й розвитку інституту судових дебатів дозволяє розглянути комунікацію в кримінальному судочинстві як фактор формування правосвідомості, правової активності соціуму конкретної історичної доби з урахуванням правових відносин, економічних, політичних, духовних змін, правових уявлень і потреб. Судові дебати в кримінальному судочинстві - це: 1) циклічна множина кримінально-процесуальних інтеракцій (актів правової взаємодії), що включаються в комунікативний процес кримінального судочинства; 2) інститут кримінально-процесуального права, що характеризується особливим процесуальним порядком реалізації кримінально-процесуальної комунікації (в тому числі в режимі відеоконференцзвязку), в якій задіяні професійні та непрофесійні учасники судових дебатів - субєкти кримінально-процесуальної комунікації; 3) самостійна частина судового розгляду як етап кримінально-процесуальної діяльності, в якій державний обвинувач, потерпілий і його представник, а також цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, захисник, підсудний у формі судових промов та реплік аналізують і оцінюють докази, досліджені у судовому слідстві, дають юридичну оцінку діянню, інкримінованому підсудному, висловлюють свої міркування по суті предявленого обвинувачення, стосовно міри покарання, звільнення від покарання чи виправдання, цивільного позову та інших питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення. «Мовний вплив в судових дебатах як предмет кримінально-процесуального регулювання» аналізується кримінально-процесуальна комунікація як процесуальний механізм мовного впливу в судових дебатах у кримінальній справі, а також проблематика мови кримінально-процесуального провадження. Мовний вплив в судових дебатах у кримінальній справі як комунікативний процес в кримінальному судочинстві у вузькому розумінні включає як комунікативні елементи (складові): судову аудиторію, судових ораторів (професійних та непрофесійних), судову промову та зворотній звязок.Кримінально-процесуальна комунікація у широкому розумінні як елемент кримінально-процесуальної дійсності полягає в наданні (обміні) інформації, спільної участі в проведенні процесуальних дій та взаємосприйнятті учасниками кримінально-процесуальної діяльності один одного, які відбуваються в передбачених законом процесуальних формах, що свідчить про формально-рольовий характер такої комунікації. Ієрархія кримінально-процесуальної комунікації в залежності від рівня обміну інформацією виглядає наступним чином: від «нуль