Аналіз комунікативної природи дистанційного навчання в контексті побудови інформаційного суспільства, виявлення особливостей електронної комунікації на основі структурованих знань. Дослідження технології віртуальної реальності як комунікативної.
Аннотация к работе
Традиційно, філософія освіти, основана на безпосередньому спілкуванні вчителя та учня, сьогодні доповнюється комунікативними технологіями, які несе з собою інформатизація освіти, зокрема, дистанційне навчання. Вивчення проблем комунікації, її складових та факторів інтенсифікації комунікативної активності ми проводимо в руслі філософії освіти, головні аспекти якої висвітлені в працях В.Андрущенка, Б.Гершунського, С.Гесена, І.Култаєвої, В.Кушерця, В.Лутая, Н.Маркової, М.Наливайка, О.Огурцова, М.Піщулина, В.Платонова, І.Предборської, С.Пролеєва, В.Розина, І.Степаненко, І.Фомічевої, Б.Щербакова та ін. 2. виявити важелі переваг та значущі атрибути й особливості комунікативної природи дистанційного навчання за допомогою визначення її складових компонентів, особливостей процесу електронної комунікації та усвідомлення її важливої ролі у підтриманні інтерактивної взаємодії учасників навчального процесу та відобразити злагоджений взаємозвязок зміни характеру комунікації в дистанційному навчанні й загальної модифікації навчальної комунікації у світлі зміни парадигми освіти; 3. вивчити дидактичну складову й класифікувати комунікативні технології, які використовуються в процесі провадження дистанційного навчання за параметрами часу, мети взаємодії, характеру роботи з інформацією в електронній мережі, стрижневого виду комунікації та розкрити феноменологічну своєрідність комунікативної технології віртуальної реальності у світлі панування екранної культури; Для досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження застосовувались наступні методи: системного підходу - при вивченні системи дистанційного навчання, комунікативної системи та їх складових; системно-структурного аналізу - в ході класифікації комунікативних технологій дистанційного навчання; компаративістики - застосовувались при розгляді процесів навчання та дистанційного навчання, комунікації та електронної комунікації; систематизації та узагальнення - при визначенні факторів інтенсифікації комунікативної активності; абстрагування - при дослідженні комунікативної технології віртуальної реальності та процесу комунікації, заснованого на структурованих знаннях, як фактору інтенсифікації комунікативної активності.У Вступі обґрунтована актуальність проведення дисертаційного дослідження, визначені обєкт та предмет дослідження, сформульовано мету й завдання дослідження, подані методи дослідження, розкрита наукова новизна одержаних результатів, окреслене практичне та теоретичне значення одержаних результатів, приведені дані про апробацію результатів дисертації. Розділі І „Теоретико-методологічна фабула філософського виміру засад дослідження феномену дистанційного навчання” подає відомості про результати вивчення теоретичних та методологічних основ явища дистанційного навчання. В даному розділі розкриваються передумови виникнення дистанційного навчання, в контексті інформаційних суспільних відношень, характеризуються чинники, що впливають на його розвиток, проводиться теоретико-філософський огляд явища комунікації. Зміна парадигм та мети освіти, перегляд традиційної моделі навчання, невпинна трансформація освітнього простору під впливом інформаційних та телекомунікаційних технологій призвели до виникнення нової форми навчання-дистанційної.Електронна комунікація визначає взаємодію комунікантів у системах «людина - компютер», де спостерігається людино-машинна взаємодія, та «людина - компютер - людина», де комунікація відбувається між людьми за допомогою компютера, що є ретранслятором в процесі передання та отримання інформації. Виходячи з того, що в межах дистанційного навчання кардинальним чином змінюється взаємодія учасників навчального процесу, то дистанційне навчання вважають основою нової освітньої парадигми при якій відбувається зміна ролей вчителя та учня. Виходячи з концепції дистанційного навчання, основою якого є самостійна робота учнів, воно надає широке поле для застосування навичок самостійного навчання, навчання в співпраці, тобто учні мають бути комунікативно компетентні для провадження комунікації на різних рівнях. В системі дистанційного навчання можливі наступні види інтерактивності: взаємодія учня з контекстом, інформативною частиною навчального курсу, взаємодія учня з вчителем та взаємодія учня з учнем, на основі якої відбувається навчання у співпраці. Важливість застосування комунікативних технологій в дистанційному навчанні важко переоцінити: вони грають провідну роль по організації всього навчального процесу, підтриманні взаємозвязку між вчителем та учнем, саме вони є рушійною силою для подальшого вдосконалення дистанційних курсів, впливають на його ефективність та є фактором, який відповідає за результативність, повноту отриманих знань.Освіта відповідає на суспільні трансформації виникненням нової форми навчання - дистанційного навчання. Дистанційне навчання займає лідируючі позиції на ринку освітніх послуг, воно, на відміну від інших форм навчання, використовує повний спектр інформаційно-комунікаційних технологій з метою постачання навчальної інфо