Композиційно-мовленнєва форма "опис" в науково-фантастичному тексті (на матеріалі науково-фантастичних творів англійських та американських авторів XX століття) - Автореферат

А оскільки статус повноцінного комунікативного акту одержує насамперед цілий завершений текст, то функціональний підхід зосереджується передусім на вивченні саме тексту. Текст, у свою чергу розглядається як результат розвязання певної комунікативної задачі, що була поставлена автором і досягається за рахунок підпорядкування всіх мовленнєвих елементів визначеній цілеспрямованості. Вибір науково-фантастичного тексту як обєкта вивчення представляється доцільним, тому що вплив даного жанру яскраво виявляється, по-перше, в комунікативній спрямованості такого літературного твору, по-друге, в особливостях зображуваного універсума і, по-третє, у композиційно-мовленнєвій тканині твору. Предметом дослідження є один з елементів композиційно-мовленнєвої структури авторського викладу, а саме композиційно-мовленнєва форма (КМФ) «опис», точніше її традиційні складові: портрет, пейзаж, інтерєр, які згідно із специфікою досліджуваних текстів розподіляємо на опис персонажа і опис простору. Для досягнення поставленої цілі вирішувалися наступні конкретні задачі: 1) виявлення, аналіз і характеристика КМФ «опис» і її головних різновидів «опис персонажа», «опис простору», останній підрозділявся на опис відкритого і закритого простору;Перший розділ, «Текст і його композиційно-мовленнєве членування», являє собою теоретичний огляд досліджуваної наукової проблеми, у ньому висвітлені питання жанру наукової фантастики, а також композиційно-мовленнєвих форм і КМФ «опис» зокрема. Виходячи з цього, текстовий масив членується згідно з композиційно-мовленнєвою ознакою на текстові фрагменти, названі в нашій роботі традиційним терміном композиційно-мовленнєва форма (КМФ), під яким розуміємо текстову єдність, націлену на передачу інформації про: 1) референтний простір і обєкти, що його складають, як істоти, так і неістоти (опис); КМФ «опис» є двостороннє мовленнєво-розумове утворення в межах цілого завершеного тексту, що представляє собою фрагмент монологічного авторського повідомлення, його функції полягають у створенні мовними засобами предметно-образного ряду художньої розповіді, інформуванні читача про номенклатуру і характеристики елементів зображеного світу. Другий розділ - «Портретний опис у науково-фантастичному тексті» - являє собою аналіз кількісних, дистрибутивних і семантико-функціональних характеристик портретного опису, як одного з видів КМФ «опис». Термін «портрет» визначається як один із трьох видів КМФ «опис», предметом зображення в якому виступає персонаж, його зовнішній вигляд, манера поведінки, мовної в тому числі, психоемоційні реакції на навколишній світ.Ефект дивовижності, іреальності зображуваного світу в науково-фантастичній літературі досягається двома основними засобами: по-перше, за рахунок відповідного конструювання референтного простору (що саме зображено) і, по-друге, за рахунок засобів його вербалізації (як саме зображено). КМФ «опис» створює мовленнєвими засобами предметно-образо-творчий ряд художнього повідомлення, інформує читача про номенклатуру і характеристику елементів зображуваного світу: відкритого і закритого простору і персонажів, що діють у цьому світі. Особливості референтного простору НФ проявляють себе передусім набором актантів, які живуть у квазіреальному універсумі, а також переліком ознакових якостей, притаманних цим актантам. Жанрові особливості НФ текстів віддзеркалюються у тематичному наповненні КМФ «опис». Отже, універсум, який зображено у науково-фантастичному творі - це завжди іншосвіт, заселений персонажами, що живуть і діють у зрушених просторово-часових координатах.

Основний зміст роботи

Ефект дивовижності, іреальності зображуваного світу в науково-фантастичній літературі досягається двома основними засобами: по-перше, за рахунок відповідного конструювання референтного простору (що саме зображено) і, по-друге, за рахунок засобів його вербалізації (як саме зображено). Дане дисертаційне дослідження встановлює, аналізує і описує закономірності першого і другого, які притаманні англомовній НФ.

КМФ «опис» створює мовленнєвими засобами предметно-образо-творчий ряд художнього повідомлення, інформує читача про номенклатуру і характеристику елементів зображуваного світу: відкритого і закритого простору і персонажів, що діють у цьому світі.

Особливості референтного простору НФ проявляють себе передусім набором актантів, які живуть у квазіреальному універсумі, а також переліком ознакових якостей, притаманних цим актантам.

Пропонуємо розроблену нами класифікацію літературних персонажів НФ творів. Весь корпус персонажів розпадається на антропологічних і не-антропологічних, ці останні підрозділяються на натурфакти і артефакти з різним ступенем антропоморфізму.

Жанрові особливості НФ текстів віддзеркалюються у тематичному наповненні КМФ «опис». Відкритий простір підрозділяється на міжпланетний і планетний, закритий - на опис житла, службових приміщень і космічного корабля як інтерєра. Мотив катастрофічності відбивається в частих картинах занедбаного, покинутого житла.

Дивовижність, незвичність зображуваних персонажів і світа мають свої специфічні мовленнєві засоби виразу. Це конструкції хезитації, слова широкої семантики, описові номінації замість таксономічних, порівняльні конструкції, авторські неологізми. Вони наближують точку зору оповідача до точки зору читача, який є мешканцем планети Земля і володіє певним запасом знань про основні характеристики реального світу.

Отже, універсум, який зображено у науково-фантастичному творі - це завжди іншосвіт, заселений персонажами, що живуть і діють у зрушених просторово-часових координатах. Чужинність зображуваного світу фокусує авторську увагу, що однак не елімінує всеосяжний принцип антропоцентризму художньої літератури.

Основні положення дисертаційного дослідження

1. Ирреальность персонажа научной фантастики, отраженная в его портрете // Записки з романо-германської філології: Зб.наук. праць ф-ту РГФ. - Вип. 1. - Одеса: МЧП А-Профіт, 1997. - С. 38-48.

2. Виды портретного описания в научно-фантастическом тексте // Записки з романо-германської філології: Зб. наук. праць ф-ту РГФ. - Вип. 2. - Одеса: Вид-во ОДУ, 1997. - С. 111-127.

3. Место научной фантастики в системе художественной литературы // Записки з романо-германської філології: Зб. наук. праць ф-ту РГФ. - Вип. 3. - Одеса: Латстар, 1998. - С. 167-175.

4. Композиційна-мовленнєва структура англомовного тексту і дієслово // Вісник Одеського державного університету. Філологія, мовознавство, літературознавство. - Одеса: Астропринт. - 1999. - №4. - С. 16-21. (у співавторстві: І.М. Колегаєва, О.А. Розанова).

5. Жанрообразующая роль онимов в научной фантастике // Питання сучасної ономастики / Статті та тези за матеріалами конференції. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1997. - С. 75.

Размещено на .ru