Комедія як тип драматургічного тексту. Вербальні і невербальні способи створення комічного й особливості їх взаємодії в англійському комедійному драматургічному тексті. Лінгвоситуативна інконгруентність як спосіб створення комічного в тексті комедії.
Аннотация к работе
Актуальність теми зумовлена спрямованістю сучасних досліджень на вивчення лінгвопрагматичних, лінгвостилістичних та лінгвокогнітивних аспектів текстів різних типів та важливою роллю комічного в англійській драмі; застосуванням комплексного, системного підходу до механізмів створення комічного в англійському комедійному драматургічному тексті, що відповідає домінантним тенденціям сучасного мовознавства. • визначити вербальні і невербальні способи створення комічного й особливості їх взаємодії в англійському комедійному драматургічному тексті. У процесі дослідження впроваджується традиційний метод безпосереднього спостереження та лінгвістичного опису - для вивчення композиційно-мовленнєвих прийомів створення комічного; гіпотетико-дедуктивний метод - для виокремлення, класифікації та представлення мовного матеріалу; компонентний аналіз - для визначення смислів, що актуалізуються при взаємодії компонентів, які беруть участь у створенні стилістичних прийомів; контекстологічний - для виявлення засобів реалізації комічного; фреймовий та прагмалінгвістичний аналізи - для розкриття механізму комічного впливу в комедійному драматургічному тексті і забезпечення достовірності отриманих результатів. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше здійснено дослідження лінгвокогнітивних та лінгвостилістичних механізмів створення комічного в англійському комедійному драматургічному тексті, у підґрунті якого лежать два базових когнітивних принципи: гри та інконгруентності; встановлено, що ці принципи виявляють зміст конкретних комедійних композиційно-архітектонічних і мовних прийомів; визначено місце та роль окремих засобів у досягненні гумористичного ефекту, розкрито характер їх взаємодії та взаємовпливу. Вперше виділена ігрова основа тексту англійської комедії як його інгерентна ознака; доведено, що інконгруентність пронизує усі рівні та шари комедійного драматургічного тексту, тобто має наскрізний характер і актуалізується на рівні макро-і мікроконтексту.Комедія є одним з найскладніших типів драматургічного тексту: щоб розсмішити глядача, від автора вимагається особлива майстерність і уміння помічати незвичайне у повсякденних речах. Комедія - це тип пєси , призначеної для виконання зі сцени; діалогічний тип емоційно зарядженого комічного тексту, в основі якого лежить принцип інконгруентності, що є видовим щодо його родової інгерентної ознаки - ігрової основи. У тексті англійської комедії інконгруентність актуалізується на всіх рівнях текстової ієрархії, має наскрізний характер, отримує свій діалектичний динамічний розвиток і сприяє створенню комічного ефекту. КДТ спрямований на відображення авторського задуму - створити комічний ігровий тип тексту, що завжди має комічну розвязку, а також прагматичний ефект впливу на читача - примусити його кепкувати над мовою, діями, вчинками комічних персонажів. Це приводить до особливої концентрації усіх засобів, що діють задля створення комічного ефекту, і змушує авторів широко використовувати іррадіаційні властивості багатьох прийомів створення комічного, відбирати лише ті з них, що націлені на негайний комічний ефект.Комедійний драматургічний текст - це ігровий текст, призначений для гри зі сцени, усі елементи якого підпорядковуються принципу інконгруентності. Гра в комедійному драматургічному тексті також виявляється у грі вербальній, котра забезпечується комплексом лінгвальних засобів різних рівнів, в основі яких також лежить принцип інконгруентності. З лінгвістичної точки зору комедійний драматургічний текст являє собою ігровий мовленнєвий твір, ‘звитий’ з комічних ситуацій, відображених у специфічних формах (сценаріях) і виражених вербальними комічними засобами. Основою комічного ігрового початку в комедійних драматургічних текстах є різні види вербальної і невербальної інконгруентності, що має наскрізний характер. Різні компоненти тексту комедії мають неоднаковий комічний потенціал і неоднакові можливості його реалізації.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Комедійний драматургічний текст - це ігровий текст, призначений для гри зі сцени, усі елементи якого підпорядковуються принципу інконгруентності. Мета гри в комедійному драматургічному тексті - створення комічного ефекту. Ця гра припускає взаємодію акторів в обіграванні комізму інконгруентних уявлень або ситуацій. Гра в комедійному драматургічному тексті також виявляється у грі вербальній, котра забезпечується комплексом лінгвальних засобів різних рівнів, в основі яких також лежить принцип інконгруентності. З лінгвістичної точки зору комедійний драматургічний текст являє собою ігровий мовленнєвий твір, ‘звитий’ з комічних ситуацій, відображених у специфічних формах (сценаріях) і виражених вербальними комічними засобами. Комічне ігрової ситуації і комічне, виражене мовними, ігровими засобами, у комедійному драматургічному тексті діалектично взаємозалежні: узяті разом, вони створюють умовно-ігрове ‘поле’, що імітує реальне життя. Усі мовні ігри (що містять каламбури, жарти, вбудовані анекдоти, пародії, пароніми і таке інше) у комедійному драматургічному тексті утворюють своєрідні ,,ігрові прориви”, вставні ‘епізоди’, що створюють гумористичний ефект. Основою комічного ігрового початку в комедійних драматургічних текстах є різні види вербальної і невербальної інконгруентності, що має наскрізний характер.
Комедійний драматургічний текст будується за певними композиційними законами. У ньому виділяється внутрішня (змістовна) і зовнішня (архітектонічна) композиції, а також типи комічного діалогу: а) діалог ‘суто’ інформативного характеру; б) діалог-унісон; в) діалог-двобій.
Різні компоненти тексту комедії мають неоднаковий комічний потенціал і неоднакові можливості його реалізації. Найбільші можливості закладені у мовленні персонажів. У актуалізації комічного потенціалу персонажної підсистеми велику роль відіграють так звані ‘промовисті’ імена, що є самодостатніми засобами створення комічного, - вони не вимагають додаткового контекстного підживлення, а навпаки, самі є відправною точкою комічного ефекту. Номінативна функція в ‘промовистих’ іменах сполучається з характерологічною. В імені фіксується провідна риса характеру персонажа, що стійко зберігається та обіграється у пєсі. Це спостерігається в драматургічних текстах, які близькі за своїми характеристиками до комедії характерів.
В авторській мові можливості передачі інформації комедійного плану значно обмежені. Комічна інформація, що міститься в комедійному драматургічному тексті, перекодовується у невербальні формі.
Серед авторських елементів найбільший комедійний потенціал має авторська ремарка і заголовок. Останній задає комедійний вектор розвитку дії.
Найменшим комічним потенціалом вирізняються такі компоненти авторської частини комедійного драматургічного тексту, як епіграф, присвята, авторські записки, аргументум.
З метою реалізації комічних основ у комедійному драматургічному тексті широко послуговуються композиційно-синтаксичними ресурсами. Створити комічний ефект допомагають численні репліки ‘убік’, квазідіалоги, оригінальні поліадресантні і поліадресні репліки.
Комічний ефект досягається і шляхом використання лексичної інконгруентності, що призводить до виникнення макаронічної мови, яка припускає змішування елементів різних мов, а також порушення стилістичної гомогенності між ,,піднесеним-заниженим”.
Парономазія, яка вбирає в себе фонетичну, морфологічну і лексичну складові, забезпечує досягнення комічного в тексті.
Паронімічна атракція також має великий комічний потенціал, що визначає словесну і звукову гру.
У створенні комічного задіяні і тропеїчні засоби, насамперед, метафора і порівняння. Аналіз показує, що найбільшого комічного ефекту досягають ті стилістичні прийоми, де співвідношення референта і корелята основане на таких семантичних конфігураціях, як Людина-Тварина, Людина-Предмет, Соматизм-Предмет.
В арсенал засобів комічного в тексті англійської комедії входять також різні прояви катахрези - лінгвокогнітивної інконгруентності: оксюморон, парадокс, мейозис і гіпербола. Комічний ефект тим сильніший, чим більше елементи даного ряду відрізняються в понятійному плані, позначаючи предмети, явища, почуття з різних сфер життя. Найбільший контраст виникає при співрозміщенні, наприклад, абстрактних, піднесених понять і повсякденних конкретних предметів.
Принцип інконгруентності лежить в основі багатьох конкретних комедійних сюжетно-композиційних прийомів, у тому числі інверсії, пародіювання.
Співвідношення між засобами комічного впливу не є константною кореляцією. Остання змінюється в історичній перспективі, що свідчить про значне розмаїття та неповторність конкретних комедійних драматургічних текстів, кожний з яких характеризується власним набором різнорівневих засобів створення комічного.
Перспективами подальших досліджень у заданій проблематиці є вивчення англійських комедійних драматургічних текстів з погляду теорії інтертекстуальності і виявлення мовних механізмів створення комічного в міжтекстовій взаємодії, у вивченні типологічних особливостей даних типів текстів. комедія лінгвоситуативний інконгруентність англійський
Основні положення роботи відображені в наступних публікаціях автора
1. Антропонимы в комедийных драматургических текстах и проблемы их перевода // Нова філологія. - 2003. - №4. - С. 240-246.
2. Комічний потенціал інтертекстуальних елементів в англомовній драматургії // Науковий Вісник Чернівецького університету. Германська філологія. - 2004. - № 213. - С. 96-102.
3. Комический потенциал паронимических средств в англоязычной драматургии // Вісник Харківського національного університету. - 2004. - № 636. - С. 177-179.
4. Лексические и фразеологические средства создания комического в британской комедийной пьесе XVI-XX вв. // Вісник Харківського національного університету. - 2006. - № 725. - С. 143-146.
5. Текст комедии в системе драматургических текстов // Новітня філологія. - 2005. - №3. - С. 154-161.
6. Традиционные комические образы в английском комедийном драматургическом тексте // Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Третьих Лазаревских чтений (21-23 лютого). - Челябинск: Челябинский государственный университет, 2006. - Ч. 2. - С. 161-165.
7. Комедия и ее жанровые разновидности // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених (1-3 лютого). - Донецьк: Донецький національний університет, 2006. - С. 252-254.
8. Композиционно-синтаксические средства создания комического в драматургическом тексте // Сучасна англістика: стереотипність та творчість: Тези доповідей Всеукраїнського наукового форуму (16 травня). - Х.: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2006. - С. 89-91.