Виявлення композиційно-драматургічних параметрів алеаторики, визначення її ролі в організації форми оркестрових творів українських майстрів, конструктивного і смислового значення в системі виразових засобів, спрямованих на втілення концепційного задуму.
Аннотация к работе
Найскладніші естетико-художні процеси музичного мистецтва ХХ століття, повязані з відображенням бурхливих, полярних за своєю сутністю подій епохи, гострих емоційно-психологічних станів сучасної людини, викликали необхідність кардинального оновлення всієї системи засобів виразності. Серед найбільш розповсюджених, широко апробованих технік композиції важливе місце посіла алеаторика. Разом з тим, як цілісне естетико-стилістичне явище, що знайшло багаторівневе втілення у творчості майстрів окремої національної школи, алеаторика ще не розглядалась. Поставлена мета визначила такі завдання дослідження: - висвітлити естетико-культурологічні передумови алеаторики в сучасній музиці, фактори й причини її появи і широкого використання композиторами різних національних культур; Вибір конкретних зразків для аналізу обумовлений наступними причинами: 1) широтою застосування в них алеаторичних прийомів, що дає можливість простежити різноманітні варіанти використання цього виду композиторської техніки, виявити її роль в організації драматургічного і композиційного профілю творів; 2) художньою значущістю творів, що акумулювали в собі найбільш характерні риси сучасної української оркестрової музики; 3) наявністю стилістично індивідуального підходу до використання засобів алеаторики, внаслідок чого можна спостерігати її органічне входження в оригінальну авторську мовну систему.У ньому висвітлюються питання щодо причин виникнення й широкого розповсюдження алеаторики у творчості композиторів різних національних культур, надається теоретичний аналіз базового з точки зору концепції роботи поняття «алеаторика», виявляється генезис даного явища в музичному мистецтві попередніх епох, розглядаються питання типології алеаторики та вплив останньої на композиторський процес. «Алеаторика як предмет сучасного музикознавства: понятійно-термінологічний аспект» - розглядаються проблемні питання, повязані з трактуванням поняття алеаторика, аналізом його наукових інтерпретацій у сучасному музикознавстві. Різні автори визначають алеаторику і як течію, і як метод композиції, і саму композицію, і як техніку письма, і як характеристику творчого і виконавського процесів. Це обумовлює застосування особливої техніки письма, яка допускає множинність варіантів реалізації заданої музичної ідеї, прийомів і способів спільного створення музики композитором і виконавцем, уникнення строгої регламентації як у процесі формотворення (варіабельність структур), так і організації музичної тканини (незакріп-леність звуковисотного, ритмічного, хронометричного, темпового й інших параметрів). При тому, що алеаторика не бере участі у формуванні інтонаційного комплексу твору, а є переважно основою фактурно-фонового елемента, все ж детальний аналіз тематичної організації симфонії доводить природнє введення алеаторних фрагментів у цілісну тематичну структуру твору.