Аналіз класифікації поняття "модальність"; засобів вираження лексичної модальності; структурних особливостей композитів; аспектів та мотивів творення складних слів. Розроблення плану уроку та методичної моделі вивчення композитів сучасної німецької мови.
Аннотация к работе
Складні слова займають особливе місце у словотворчій системі німецької мови завдяки особливостям представлення знань та вербалізації когнітивних сутностей. У нашій роботі вперше розглядаються композити як засіб вираження лексичної модальності, які викликають науковий інтерес у теоретичному та практичному аспектах, що визначається необхідністю подальшого поглибленого вивчення й уточнення змісту, обсягу й засобів вираження модальності у лінгвістиці. Розроблено систему вправ на композитобудування у німецькій мові та подано розробку конспекту уроку для учнів 7-го класу. У другому розділі «Композити як один із продуктивних засобів вираження модальності у сучасній німецькій мові» докладно приділено увагу розбору проблеми композитобудування, тобто розглядаються типи, класифікації, моделі та мотиви утворення складних слів, їх функцій на доцільних прикладах. Третій розділ «Методика вивчення композитів як засобу вираження модальності на уроках німецької мови у середній школі» вміщує в себе текстуальні аспекти композитів як лексичних засобів на прикладах з художніх текстів нищезазначених авторів, план-конспект уроку для учнів 7-ого класу з німецької мови за темою «In der Stadt» та систему вправ на словоскладання в німецькій мові.Питання про визначення поняття модальності у лінгвістиці залишається досі невирішеним. Складність визначення категорії модальності полягає в тому, що саме внаслідок багатограності цього поняття йому важко дати повнозначне визначення. У сучасній лінгвістиці діапазон поняття модальність досить широкий: від визначення мовної модальності як прямого аналога логічної модальності (класифікація типів модальності в плані дійсності, можливості, необхідності) до надзвичайно широкого трактування, при якому модальність розглядається як вираження ставлення мовця до дійсності. Однак, самі дослідники не мають єдиної точки зору щодо розмежування даних видів модальності, так як не існує ідеального представлених обєктивно-модальних і субєктивно-модальних значень (обєктивне відображається в субєктивній свідомості людини). (1996): модальність - (англ. modality) понятійна категорія зі значенням «ставлення мовця до змісту висловлювання і відносини змісту висловлювання до дійсності (відношення повідомлюваного до його реального здійснення), що виражається різними граматичними і лексичними засобами (форми способу, модальні дієслова, модальні та складні слова, інтонація і т.д.)» [36; 277].Найбільш загальним визначенням поняття мовної модальності може бути її розгляд як категорії, що виражає відношення змісту висловлювання (або дії) до дійсності. У більш розгорнутій формі, в якій дається визначення категорії модальності. При цьому, як можна бачити з подальшого міркування, «волюнтативної модальність» виражає відношення субєкта дії до самої дії, а «модальність істинності» - ступінь впевненості мовця у реальній значимості змісту висловлювання [13; 277-294], тобто ці два види модальності відповідають двом з трьох зазначених вище видів модальності. У словнику лінгвістичних термінів подається також поділ модальності за видами: · модальність гіпотетична (hypothetical (suppositional) modality), яка передбачає подання змісту висловлювання як можливого; Модальність виявляється категорією, властивою мові у дії, тобто мовленню, і тому є самою суттю комунікативного процесу.Якщо виходити із загальнотеоретичних тлумачень, то субєктивна модальність є складовою суцільної категорії модальності. Вона виявляється при вираженні мовцем власного бачення події, особи чи предмета, які є актуальною проблемою у певному соціумі і визначають тему дискурсу. Він розглядав модальні та складні слова як особливі лексико-семантичні та семантико-граматичні класи слів [9; 29]. Модальні слова - це гранична (лексико-граматична) категорія, яка обєднує незмінні слова і словосполучення, що виражають субєктивно-обєктивні відношення людини до явищ дійсності та їх звязків, оцінюючи ці явища і звязки з точки зору їх ймовірності, можливості, необхідності тощо. Модальні слова не виконують номінативної функції, бо втратили своє конкретне лексичне значення, не виступають у реченні в ролі його членів.Складні слова займають важливе місце у словотворчій системі німецької мови завдяки особливостям представлення знань та вербалізації когнітивних сутностей. Завдяки словоскладанню в сучасній німецькій мові зявляються складні лексичні одиниці, композити, головною ознакою яких є наявність декількох основ та їх цільна оформленість. Слід зазначити, що композитний спосіб утворення слів має тенденцію до постійного розвитку та вживання в різних функціональних стилях сучасної німецької мови. З іншої сторони, воно межує із синтаксисом, оскільки в німецькій мові поміж компонентами складного слова часто виникають такі відношення, що повторюють синтаксичні звязки серед слів. У сучасній німецькій мові композити можуть утворюватися на двох основах: на власній мовній та іншомовній.Різноманітність типів складних слів, їх різні структурні, граматичні, семантичні та стилістичні особливості, різ
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Модальність у лінгвістиці
1.1 Види та категорії модальності
1.2 Лексичні засоби вираження модальності
Розділ 2. Композити як один із продуктивних засобів вираження модальності у сучасній німецькій мові
2.1 Типи та класифікація композитів
2.2 Словотворчі моделі складених слів у сучасній німецькій мові
2.3 Функції композитів та мотиви їх утворення
Розділ 3. Методика вивчення композитів як засобу вираження модальності на уроках німецької мови у середній школі
3.1 Текстуальні аспекти композитів як лексичних засобів
3.2 Формування лексичної компетенції
3.2.1. Навчання лексичному матеріалу
3.2.2. План-конспект уроку з композитоформування
3.3 Комплекс вправ, спрямованих на вивчення складних слів