Комплексний вплив фізичних чинників сумісно з фармакологічними та біологічними засобами лікування на головний мозок при його вогнищевому травматичному пошкодженні (експериментальне дослідження) - Автореферат

В доступній нам літературі не було виявлено робіт, присвячених дослідженню ефективності комплексного застосування різних чинників (фармакологічних, біологічних і фізичних) на динаміку перебігу травматичного вогнищевого пошкодження ГМ. Проте, небезпідставно можна констатувати, що схема лікування травматичного вогнищевого пошкодження ГМ, спрямована на ранню стимуляцію регенераторних процесів у вогнищах контузії на тлі більш швидкого завершення некротичних явищ з мінімальним ступенем наступного неврологічного дефіциту, повинна мати багатофакторний характер і піддаватися певній корекції у динаміці посттравматичного періоду. Вивчити вплив фізичних (перемінний електричний струм, магнітне поле (МП) та низькоінтенсивні механічні коливання (НМК)) і нефізичних чинників (медикаментозна схема (МС), нейротрофіни (НТФ), ембріональна нервова тканина), застосованих разом з ХО, на перебіг післяопераційного періоду при вогнищевому травматичному пошкодженні ГМ. Вивчити вплив фізичних чинників у комплексі з фармакологічними та біологічними засобами на перебіг післяопераційного періоду при вогнищевому травматичному пошкодженні ГМ. Визначено позитивні та негативні ефекти ізольованого застосування фізичних чинників і комплексного їх використання з фармакологічними та біологічними засобами на ГМ за його вогнищевого травматичного пошкодження в динаміці післяопераційного періоду.Піддослідних тварин після ХО було розподілено на групи залежно від застосовуваних в подальшому засобів впливу: без будь-якого впливу (група „Травма ХО” - 90 тварин), з дією фізичних чинників (групи «Травма ХО НА», «Травма ХО ІА», «Травма ХО НМК» - 270 тварин), медикаментозних (група «Травма ХО МС» - 360 тварин), НТФ (група «Травма ХО НТФ» - 360 тварин), ТЕНТ (група «Травма ХО ТЕНТ» - 360 тварин). Зокрема, оптимальними для активації саногенетичних процесів у травмованій тканині ГМ частотами фізичних факторів виявилися: - 45 Гц для перемінного МП (про що свідчить збільшення на 150±7,2% концентрації іонів магнію і зменшення на 30±1,7% вмісту іонів кальцію у порівнянні з травмованою нервовою тканиною без впливу цього фізичного чинника, р<0,01), - 50 Гц для НМК (збільшення на 250±12,2% рівня накопичення магнію і зниження на 75±3,4% концентрації кальцію у порівнянні з травмованою нервовою тканиною без впливу цього фізичного чинника, р<0,01), - 50 Гц для перемінного електричного струму (зниження концентрації іонів кальцію у травмованій нервовій тканині на 85±4,2% (р<0,01), нормалізація гідратації переважно клітинного сектору). 1), відновленню структури гематоенцефалічного барєру (ГЕБ), підвищенню мікропіноцитозної активності в ендотеліальній вистілці мікросудин перифокальної зони, збільшенню (в 1,3±0,1 разу) кількості інтактних нейронів та площі, яку займають мітохондрії і їх цитоплазмі (в 1,4±0,11 разу) і співвідношення довжини активної зони синапсу до довжини синаптичного контакту (в 1,3±0,09 разу) у порівнянні з відповідними значеннями групи тварин «Травма» (p<0,05). ТЕНТ в ранньому післяопераційному періоді сприяла активації антиперекисних процесів (про що свідчить зниження на 49±1,02% рівня МДА і збільшення в 2,5±0,12 разу активності каталази у порівнянні з тканиною ГМ тварин групи «Травма ХО», (р<0,01) і нормалізації гідратації перифокальної зони. Магнітостимуляція в комплексі з нейротрансплантацією, поряд з відзначеними саногенетичними процесами, зумовлювала ранню активацію енергоутворюючої (збільшення вмісту ядерного хроматину в 1,59±0,16 разу в порівнянні з ГМ тварин групи «Травма» (р<0,05) та білоксинтезуючої (збільшення в 1,67±0,14 разу площі, яку займають мітохондрії, у порівнянні з ГМ тварин групи «Травма» (р<0,05), рис.ХО у вигляді відмивання первинного травматичного субстрату сприяє активації саногенних процесів в оперованій півкулі ГМ тільки на 4-му тижні післяопераційного періоду, про що свідчать послаблення перекісних процесів у перифокальній зоні ГМ (зниження вмісту МДА на 35,0±0,53%), активація магній-накопичувальної (у 1,3±0,02 разу) та білоксинтезуючої (збільшення частки хроматину в ядрі в 1,25±0,10 разу) функцій нейронів у порівнянні з такими травмованого ГМ. Позитивний ефект ізольованого застосування НМК на травмований ГМ відзначається тільки на 2-му тижні післяопераційного періоду, про що свідчить активація енергоутворюючої функції нейронів. Так, власне МС справляє саногенний ефект, тільки починаючи з 2-го тижня післяопераційного періоду, тоді як у комплексі з перемінним МП уже з 1-го тижня відзначається раннє відновлення білоксинтезуючої та енергоутворюючої функцій нейронів. Транскраніальна електростимуляція у комплексі з ТЕНТ уже на 1-му тижні післяопераційного періоду потенціює антиоксидантний ефект ЕНТ: якщо після ізольованого застосування ЕНТ накопичення МДА в оперованій гемісфері ГМ зменшувалося на 51,2±3,15% у порівнянні з групою тварин, яких піддавали ХО, то комплексне застосування ЕНТ та перемінного електричного струму зумовлювало зниження вмісту МДА на 98,0±0,54%. НМК в комплексі з ТЕНТ на 1-му тижні після ЧМТ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ