Принципові зміни в методології української історичної думки. Тенденція до комплексного вивчення історичних процесів, спільного дослідження їх кількома науками. Дослідження міжнародних відносин на концептуальному, емпіричному рівні, принцип структурування.
Аннотация к работе
Дослідження міжнародних відносин та їх історія набуває особливої ваги в умовах становлення незалежної України як самостійного субєкта міжнародної взаємодії. З найдавніших часів існування людства наука намагалася логічно тлумачити міжнародні відносини. Дослідники виходили з реальної потреби зрозуміти причини війни та миру, пояснити стан взаємовідносин між державами і народами. На дослідження цих відносин сучасною історичною наукою суттєво вплинуло те, що протягом тривалого часу суспільствознавчі науки перебували під жорстким контролем тоталітарних режимів. У 1990-х роках вивчення цих стосунків набуває актуальності у сучасній науці й перебуває в процесі теоретичної та концептуальної дискусії між істориками, політологами, соціологами та міжнародниками.Надзвичайно високий динамізм розвитку та реструктуризація усієї системи міжнародних відносин зумовили необхідність переосмислення традиційних та розробки нових підходів до вивчення МВ. У сучасному науковому розумінні методологія - це сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються у процесі наукового пізнання, це галузь теоретичних знань та уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови їх застосування. Метод (від грецького methodos - спосіб дослідження) є одним «із найважливіших питань будь-якої науки, оскільки в підсумку йдеться про те, як отримати нове знання, як застосувати його у практичній діяльності». Разом із тим це одна з найскладніших проблем, яка випереджає вивчення наукою свого обєкта і є результатом такого вивчення. В цілому методи дослідження повязані з метою, обєктом і науковими завданнями, що постають перед дослідником.Як бачимо, наука про міжнародні відносини, як і кожна наука використовує низку пізнавально-дослідницьких методів. Говорячи про ТМВ доцільно говорити про завершення формування коплексу методологічних прийомів і засобів цієї науки та про перші ознаки якісної трансформації даного комплексу у систему. Методологічну основу сучасної науки про міжнародні відносини становлять загальнонаукові принципи та положення науки методології, а також широкий спектр методів, які перейшли в ТМВ як з інших наук, так і з практики. Згідно класифікації методів дослідження розрізняють формальні й неформальні методи, хоча їх почали виділяти як клас лише з кінця 60-х років. У вузькому розумінні під формальними методами мають на увазі застосування формальної логіки й математичного аналізу до вивчення чи пояснення МВ у цілому або їх окремих явищ і процесів.Польський учений-міжнародник Й.Кукулка доводить, що системний підхід є необхідним «…з огляду на взаємозалежність всіх субєктів міжнародних відносин і функціонування міжнародних систем». міжнародний вивчення наука структурування Вихідним для системного підходу за Л. фон Берталанфі, є поняття «система», що являє собою «сукупність елементів, які перебувають у взаємодії один з одним». Парсонс: «Система-поняття, яку розкриває взаємозалежність між складовими частинами, елементами та процесами таким способом, що може бути встановлена правильність у відносинах. Каплан питанні розвитку, функціонування та руйнації систем виділяє 5 груп змінних, які властиві кожній системі: основні правила системи; правила трансформації; правила класифікації акторів; їх можливості та інформація. «Правила трансформації» показують закони зміни системи, при цьому кожна система має правила адаптації та трансформації.У цілому можна зробити висновок, що методологія МВ полягає в обранні дослідником тиз чи інших концептуальних напрямків дослідження, принципів ті підходів, що відповідають його уявленням про обєкт дослідження. Важливою закономірністю міжнародних відносин, на що слід зважати як дослідникам, так і політикам - є їх постійна еволюція та динаміка.
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Комплексний підхід до вивчення МВ
2. Класифікації методів дослідження
3. Принципи структурування методів
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
У цілому можна зробити висновок, що методологія МВ полягає в обранні дослідником тиз чи інших концептуальних напрямків дослідження, принципів ті підходів, що відповідають його уявленням про обєкт дослідження. Залежно від визначеної методики, дослідник добирає також і конкретні методи.
Важливою закономірністю міжнародних відносин, на що слід зважати як дослідникам, так і політикам - є їх постійна еволюція та динаміка. А тому дослідження складної системи МВ ґрунтується на використанні накопичених у цій галузі теоретичних знань, і зрозуміло, їх розвитку, що можливий через взаємозвязок методології МВ з підходами і методами історичної, політичної та інших суспільних наук. Адже сама історія разом з іншими науками стала фундаментом науки про міжнародні відносини. А теорія МВ розробила теоретико-концептуальні основи й методи дослідження, що досить успішно можуть бути використані історією, яка на сучасному етапі з описової науки трансформується в аналітичну.
У 1990-х роках модерністські методологічні настанови «прориваються» і на терени вітчизняної історичної та політичної науки і практики. Це цілком зрозуміло, адже демократичне суспільство потребує інших підходів: мислити, висловлювати й діяти людина має вільно, спираючись на власний розум, досвід попередніх генерацій і почуття, що продиктовані їй власною совістю.
Список литературы
1. Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учебное пособие. - М., 2002
2. Моргентау Г. Международные отношения и мировая политика. - http://shmyak.nightmail.ru/hans_morgentau.doc
3. Косолапов Н. Международные отношения. - 1998.
4. Мортон Каплан: вклад системное исследование международных отношений \\ Теория международных отношений: Хрестоматия. - М., 2002
5. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. - К., 2003
6. Троян С.С. Вступ до теорії міжнародних відносин. - К., 2000
7. Герасимчук Т.Ф. Теоретико-концептуальні основи та методи дослідження міжнародних відносин.