Комплексне оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки - Автореферат

Сучасний стан природно-техногенної безпеки хімічно-небезпечних обєктів (ХНО) України характеризується не лише фізичним старінням основних фондів і недосконалістю застосовуваних технологій, а й погіршенням інженерно-геологічних умов промислових майданчиків унаслідок активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів (НЕГП). Взаємозалежність природних і техногенних чинників виникнення можливих аварій на ХНО зумовлюють комплексний характер проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності населення на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки. Ефективне вирішення цієї багатоаспектної проблеми, як показує світовий досвід, має базуватися на розробці управлінських рішень з упереджуючого реагування на небезпеку адекватними контрзаходами на основі результатів комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з урахуванням взаємозвязків природних та техногенних чинників. Робота по темі дисертації проводилася в рамках науково-дослідної тематики Інституту проблем національної безпеки (ІПНБ), яка виконувалася за замовленням Ради національної безпеки і оборони України у період з 2002 по 2006 рр., зокрема, «Регіональна оцінка природних та техногенних факторів формування ядерно-радіаційної безпеки на території України» (№ держреєстрації 1010U006639), «Системні дослідження проблем забезпечення інформаційної безпеки як інтегруючої складової національної безпеки України» (№ держреєстрації 0105V008435), а також в рамках роботи «Створення інформаційно-аналітичної підсистеми оцінки та прогнозування ризиків життєдіяльності і господарювання на територіях підвищеної природно-техногенної небезпеки» (ІАПОР) за договором з МНС України (№ державної реєстрації 0103U008873), в яких здобувач був відповідальним співвиконавцем. В публікаціях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: в роботі [1] - розробка методики оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно - небезпечних обєктах з урахуванням впливу небезпечних екзогенних геологічних процесів; в роботі [2] - дослідження динаміки змінювання ризиків життєдіяльності природного, техногенного та інтегрального характеру в умовах можливих хімічно небезпечних аварій в Запорізькій області; в роботі [3] - кількісна оцінка ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно-небезпечних обєктах з допомогою геоінформаційних технологій; в роботі [5] - розробка методичних підходів до оцінки соціально-економічних та психологічних ризиків катастрофічних повеней у Карпатському регіоні, розрахунок поширеності негативних соціальних і психологічних наслідків повені серед ураженого населення в Закарпатській області; в роботі [6] - розроблення принципів і методів застосування бібліотеки картографічних функцій MAPX в середовище інших прикладних програм для візуалізації результатів розрахунків у вигляді тематичних карт; в роботі [7] - факторний аналіз негативного впливу на здоровя населення, що мешкає на радіаційно забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС території, опрацювання даних реальної радіаційної обстановки та результатів її самооцінки в рамках соціологічного дослідження; в роботі [8] - дослідження програмних засобів формування електронних карт з медичної, демографічної та екологічної проблематики; в роботі [11] - обґрунтування основних принципів і формулювання актуальних завдань стосовно забезпечення інформаційної безпеки в екологічній сфері.У першому розділі досліджено сучасний стан техногенної безпеки в Україні, наведено огляд літературних джерел з проблематики оцінювання ризиків в умовах НС різного походження, піддано аналізу понятійний апарат оцінки ризиків в контексті їхнього впливу на життєдіяльність населення. Аналіз літературних джерел показав, що в цих роботах недостатньо розглянуті питання взаємодії факторів природної та техногенної небезпеки, які впливають на формування ризиків життєдіяльності в умовах можливих техногенних НС, не повною мірою висвітлені особливості розробки програмно-технічних засобів для компютерної реалізації моделей оцінювання ризиків життєдіяльності у просторово-часовому відображенні. З урахуванням цього, під ризиком життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки запропоновано розуміти ймовірність втрати здоровя або загибелі людей внаслідок аварії на ХНО чи прояву НЕГП. Відповідно до сучасних методичних підходів, оцінювання ризиків життєдіяльності від техногенних НС передбачає визначення масштабів можливого ураження та територіального поширення негативних наслідків НС на обєктовому (якщо НС не вийшла за межі території ХНО), локальному (НС поширюється на населені пункти поруч з ХНО) та регіональному рівнях (НС поширюється на територію районів або областей). Цей ризик в умовах НС з викидом токсичних речовин на ХНО визначається, перш за все, вірогідністю та тривалістю знаходження в зоні ймовірного впливу уражаючого фактора за експертним сценарієм розвитку аварії.Аналіз місць дислокації ХНО свідчить, що виникнення аварій на них може бути зумовлено спільною дією двох чи

Основний зміст роботи