Комплекс клініко-лабораторних обстежень хворих, які страждають на урогенітальну хламідійну інфекцію. Лікування хворих на ускладнені форми хламідіозу шляхом комбінованого застосування спіраміцину в поєднанні з транскутанним опроміненням крові лазером.
Аннотация к работе
В останні роки в Україні та інших країнах виявлено значне розповсюдження урогенітальної хламідійної інфекції, яка перебігає з різними клінічними проявами зі сторони сечостатевих органів, зумовлює висхідні екстрагенітальні ускладнення, внаслідок чого нерідко порушується репродуктивна здатність, що є причиною безпліддя (Г.И. Хламідіоз слід розглядати як системне захворювання і відповідним чином здійснювати етіотропну і патогенетичну терапію, навіть якщо клінічні прояви обмежуються локальними симптомами зі сторони слизових оболонок сечостатевої системи. При цьому, невирішеність проблеми лікування хламідіозів, особливо їх хронічних рецидивуючих форм, зумовлена не лише біологічними особливостями збудника захворювання - хламідій, але й анатомічними змінами в сечостатевих органах, що робить, без сумніву, актуальними пошук нових можливостей терапевтичного впливу при лікуванні хворих на урогенітальний хламідіоз. Дисертант вивчала морфологічні та гістологічні зміни у хворих на хламідіоз, розробила і провела клінічну апробацію нового патогенетично обґрунтованого методу лікування хворих із хламідійною інфекцією. Зясувати морфологічні та гістологічні зміни сечостатевих органів (післяопераційний матеріал) у хворих на хламідіоз.Для виключення супутніх венеричних інфекцій усім хворим було зроблено реакцію Вассермана, РІФ, проведено лабораторні дослідження для виключення діагнозу трихомоніазу, гонореї, мікоплазмозу. Усі хворі дали письмову згоду на участь у дослідженні і адекватне співробітництво в процесі лікування, в тому числі й вивчення гістоморфологічних змін у статевих органах на операційному та трупному матеріалі. Обєктом наших досліджень були біоптати маткових труб 29 жінок віком 19-38 років, хворих на хламідійний сальпінгіт, які були прооперовані (лапароскопія). Для контролю досліджено шматочки маткових труб 3 жінок після надпіхвової ампутації матки з придатками з приводу фіброміоми матки, а також 2 жінок, загиблих у результаті нещасних випадків. У хворих на ускладнений хламідіоз явно виражений больовий синдром, серед якого були тягнучі болі в нижньому відділі живота, поперековому відділі хребта, у суглобах, паховій ділянці, мошонці, промежині, біль під час статевого акту, при фізичному напруженні та сечовипусканні.У дисертації надано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на ускладнену хламідійну інфекцію на підставі вивчення структурно-функціональних змін у тканинах статевих органів і використання антибіотика групи макролідів - спіраміцину - у комплексі з лазерною терапією. При клініко-лабораторному спостереженні у 147 (97 жінок і 50 чоловіків) хворих з ускладненою урогенітальною хламідійною інфекцією виявлено: безплідність - у 31 (31,8%), сальпінгіт - у 29 (28,0%), спайковий процес у органах малого тазу - у 19 (17,3%), запалення придатків - у 15 (14,5%), збільшення яєчників і киста яєчників - у 17 (16,5%), склерокістоз яєчників - у 7 (11,8%), цистит - у 38 (34,5%), цервіцит - у 30 (27,3%). У минулому в 79 (54,1%) хворих були й інші венеричні захворювання: у 16 (12%) - гонорея, у 38 (25%) - трихомоноз, у 25 (17%) - мікоплазмоз. Звичайно у спостережених хворих були постійні виділення зі статевих органів, біль внизу живота, в ділянці промежини, абдомінальні болі під час менструацій і статевих контактів; рефлекторні болі у паховій ділянці та мошонці, біль у суглобах і в поперековому відділі хребта турбували 17 (12,7%) хворих. При гістоморфологічному дослідженні біоптатів маткових труб 29 жінок із запальними захворюваннями малого тазу, що спричинені хламідіями, виявлено морфологічні зміни в слизовій, мязовій і серозній оболонках маткової труби, що являють собою підгостре або хронічне запалення з виходом у склероз.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації надано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на ускладнену хламідійну інфекцію на підставі вивчення структурно-функціональних змін у тканинах статевих органів і використання антибіотика групи макролідів - спіраміцину - у комплексі з лазерною терапією.
1. При клініко-лабораторному спостереженні у 147 (97 жінок і 50 чоловіків) хворих з ускладненою урогенітальною хламідійною інфекцією виявлено: безплідність - у 31 (31,8%), сальпінгіт - у 29 (28,0%), спайковий процес у органах малого тазу - у 19 (17,3%), запалення придатків - у 15 (14,5%), збільшення яєчників і киста яєчників - у 17 (16,5%), склерокістоз яєчників - у 7 (11,8%), цистит - у 38 (34,5%), цервіцит - у 30 (27,3%). Уретропростатит діагностовано у 22 (44%) чоловіків, хронічна форма епідидиміту - у 15 (30%), везикуліт - у 13 (26%), стриктура уретри - у 10 (20%), орхоепідидиміт - у 6 (12%) обстежених.
2. Найбільша кількість хворих на ускладнений хламідіоз мала тривалість захворювання до 1 року - 69 (47%), від 1 до 2 років - 34 (23,2%), понад 2 років - 18 (12,2%). У минулому в 79 (54,1%) хворих були й інші венеричні захворювання: у 16 (12%) - гонорея, у 38 (25%) - трихомоноз, у 25 (17%) - мікоплазмоз. Серед пацієнтів домінувала вікова група репродуктивного віку від 20 до 30 років - 83 (56,5%). Звичайно у спостережених хворих були постійні виділення зі статевих органів, біль внизу живота, в ділянці промежини, абдомінальні болі під час менструацій і статевих контактів; рефлекторні болі у паховій ділянці та мошонці, біль у суглобах і в поперековому відділі хребта турбували 17 (12,7%) хворих. 49 (33,5%) пацієнтів скаржилися на підвищену втомлюваність, дратівливість, загальне нездужання, напруженість і поганий сон, почуття занепокоєння і тривоги. Неврологічні симптоми в них супроводжувалися свербіжем і неприємними відчуттями в ділянці статевих органів.
3. При гістоморфологічному дослідженні біоптатів маткових труб 29 жінок із запальними захворюваннями малого тазу, що спричинені хламідіями, виявлено морфологічні зміни в слизовій, мязовій і серозній оболонках маткової труби, що являють собою підгостре або хронічне запалення з виходом у склероз. Дистрофічні зміни мязової оболонки проявлялися атрофією мязових пучків, їх поступовим заміщенням сполучною тканиною. Запалення в слизовій оболонці мало хронічний, рецидивуючий характер. Ексудативні та проліферативні процеси мали місце на різних ділянках поздовжніх складок одночасно, що приводило до формування великих осередків склерозу й ангіоматозу. У запальному інфільтраті спостерігалися лімфоцитарна і гістоцитарна інфільтрація у вигляді скупчень клітин, інтенсивний склероз, руйнування епітелію, дистрофія мязів.
4. При хламідіозі виділено три ступені тяжкості ушкодження маткових труб, що не завжди збігалися з виразністю клінічних проявів захворювання. При І ступені тяжкості відзначалося помірне потовщення й укорочення складок у результаті вираженого повнокрівя, набряку, лімфостазу. Відзначалася дифузійна інфільтрація поліморфноядерними лейкоцитами і лімфоцитами. Клітини інфільтрату проникали в епітеліальну вистилку, що супроводжувалося некрозом, лізисом і десквамацією епітелію. Склеротичні зміни на цьому етапі мінімальні й осередково-сегментарні. ІІ ступінь тяжкості супроводжувався наростанням структурно-функціональних змін у стінці труби. Некробіотичні та запальні зміни досить різноманітні. На окремих ділянках відзначалася повна осередкова атрофія епітелію. Поруч розташовувалися ділянки, у яких переважав альтернативний компонент запалення з повним руйнуванням епітеліальної вистилки. Поряд з цим, спостерігалася проліферація епітелію з формуванням поліпоподібних виростів, що складаються з лімфоцитарних інфільтратів, плазматичних клітин навколо судин мікрогемоциркуляторного русла. Мязовий шар труби потоншений, мязові пучки розволокнені, атрофовані і на значному протязі заміщені щільною волокнистою сполучною тканиною. При ІІІ ступені тяжкості складки слизової оболонки маткової труби різко потовщені. Зустрічається ангіоматоз з великими пучками щільної, рубцевої сполучної тканини. В усіх складках судини з мукоїдним набряком і осередковими фібриноїдними змінами, а також судини зі стовщеними склерозованими і гіалінізованими стінками. Лише на окремих ділянках слизової оболонки епітелій був однорядний, циліндричний, зі збереженою війчастою облямівкою. На значному протязі епітелій дво- і багаторядний з десквамацією. Мязовий шар стінки труби різко потоншений. Збережені тільки одиночні пучки гладкомязевих клітин, які розділені пухко розташованими пучками колагенових волокон.
5. Морфологічні зміни в маткових трубах не завжди відповідали тяжкості сальпінгіту, який перебігав у більшості хворих латентно або малосимптомно. Клінічні прояви (біль, лихоманка, виділення), лабораторні показники (кількість лейкоцитів у периферичній крові, ШОЕ, біохімічні показники крові) і навіть лапароскопічні дані (еритема, набряк, рухливість, наявність спайок, фібрину, стан фімбрій) часто не дозволяють припустити тяжкі морфофункціональні зміни в маткових трубах. Однак між клінічними і морфологічними показниками тяжкості сальпінгіту спостерігалася кореляція (c2 = 46,22, с = 0,78, р < 0,05), що свідчить про те, що хламідійний сальпінгіт не завжди виявляється клінічно, може довго залишатися латентним і невиявленим, призводячи нарешті до трубної безплідності і/або позаматкової вагітності.
6. Розроблено комплексний метод лікування хворих на ускладнені форми хламідійної інфекції спіраміцином перорально по 3 000 000 ОД 2 рази на добу в поєднанні з внутрішньовенним уведенням препарату по 1 500 000 ОД 2 рази на добу в добовій дозі 9 000 000 ОД протягом 10-15 днів. Етіотропне лікування проводилося в комбінації з лазерною терапією (лазерне транскутанне опромінення крові). На курс лікування призначалося 10-15 щоденних процедур. Терапевтичний ефект досягнуто у 130 (92,3%) з 147 хворих. Терапевтичну ефективність не відзначено в 17 (7,7%) пацієнтів. Цим хворим призначено додатковий курс лікування.
Практичні рекомендації
Розроблено ефективний комплексний метод лікування хворих на ускладнені форми хламідійної інфекції із застосуванням антибіотика групи макролідів - спіраміцину - у комбінації з транскутанним лазерним опроміненням крові, який сприяв досягненню терапевтичного ефекту в 92,3% пацієнтів.
Дані гістоморфологічних досліджень у хворих із запальними захворюваннями органів малого тазу, значні дистрофічні і деструктивні ушкодження, що призводить до істотних порушень їхніх функцій, обґрунтовують доцільність поряд з етіотропною терапією включення патогенетичних методів впливу, спрямованих на розсмоктування запальних інфільтратів у тканинах статевих органів.
За показаннями, на фоні комплексної терапії спіраміцином у комбінації з лазерним опроміненням крові хворим на ускладнений хламідіоз рекомендоване призначення вітамінів (групи В, вітамін Е), препаратів, що покращують мікроциркуляцію (ескузан, ксантинолу нікотинат), протизапальні засоби (індометацин, диклофенак).
Спосіб транскутанного лазерного опромінення крові (використовується вена в ділянці ліктьового згину) технічно простий у використанні, неінвазивний і може застосовуватися як в умовах стаціонару, так і для амбулаторного лікування хворих.
Список литературы
1. Мальцева Т.В. Опыт лечения больных осложненными формами мочеполового хламидиоза спирамицином в комбинации с лазерной терапией // Журн. дерматология и венерология. - 2004. - №3 (25). - С. 40-43.
2. Маврова Д.И., Ткачук Т.В. Современное состояние проблемы венерических инфекций у детей и подростков // Журн. дерматологія та венерологія. - 1996. - №2. - С. 13-18.
3. Мавров Г.И., Петращенко П.Р., Распутняк С.Г., Ткачук Т.В. Сучасні антибіотики в лікування венеричних хвороб // Ліки. - 1997. - №1. - С. 69-76.
4. Мавров Г.И., Мальцева Т.В. Досвід використання спіраміцину у хворих з хронічним сечостатевим хламідіозом // Журн. дерматологія та венерологія. - 2001. - №1 (11). - С. 66-69.
5. Мавров Г.И., Мальцева Т.В. Гистопатология маточных труб у больных с хламидийной инфекцией // Журн. АМН України. - 2003. - Т. 9, №1. - С. 185-193.
6. Мавров И.И., Мальцева Т.В. Хламидийная инфекция: клинические проявления и характер осложнений // Журн. дерматологія та венерологія. - 2005. - №4 (30). - С. 42-45.
7. Нехороших З.Н., Маликова Т.В., Мальцева Т.В., Бощенко Ю.А. Эколого-эпидемиологические особенности хламидиозов на юге Украины // Анали мечніковського інституту. - 2001. - №1. - С. 58-63.
8. Мальцева Т.В., Азюковская И.С., Свечкин Ю.В., Кальма Т.Г. Роль хламидий и других микроорганизмов в развитии хронических патогистологических процессов верхних дыхательных путей // Анали мечніковського інституту. - 2003. - №4-5. - С. 114-115.