Комплексне лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом із імуномодулюючими властивостями - Автореферат

Незважаючи на досягнуті успіхи в лікуванні гострих запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці, кількість хворих з даною патологією збільшується, росте кількість ускладнень та летальних випадків (Тимофеев А.А., Киндрась И.Б., 1997; Шаргородский А.Г. та співавт., 1998; Рыбалов О.В., 2000; Супиев Т.К., 2001; Робустова Т.Г. та співавт., 2003). На сьогоднішній день комплексний підхід у діагностиці, лікуванні та прогнозуванні гострих гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки потребує врахування у першу чергу стану і функціональної активності імунної системи (Бернадский Ю.И., 1990, 1998; Атмажитова (Лесовая) И.Г., 1993; Лобас В.М., 1994; Карпінець Г.Б., 1997; Терещенко А.Е. та співавт., 2000; Тимофеев А.А. та співавт. Однією із основних груп хіміотерапевтичних препаратів, які широко використовуються для лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, є антибіотики (Ушаков Р.В., Царев В.Н., 1993; Лобода Г.П., 2001; Стручанський Л.С., Зузова А.П., 2002; Киричек Л.Т., 2003). Питання використання препарату "Амізон" у стоматологічній практиці та в комплексі з антибіотиками при лікуванні хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки не стало предметом спеціальних досліджень і не знайшло відображень у літературі. Вивчити вплив комбінованого застосування препарату "Амізон" разом з антибіотиком на протікання гнійно-запального процесу з урахуванням імунотропності препаратів в експерименті на білих щурах.Перша група складалась з 25 інтактних тварин, яким рани не наносили та лікування не проводилось. Метою цієї серії дослідів стало перевірити ефективність комбінованого застосування амізона разом з оксациліном для лікування гнійно - запального процесу у рані. Оксацилін 20 хворим призначали внутрішньомязево по 0, 25 г 6 раз на добу, ампіокс 14 хворим призначали по 1 г 4 рази на добу внутрішньомязево, лінкоміцин призначали 20 хворим по 2 мл 30 % двічі на добу внутрішньомязево. У контрольній групі хворих після хірургічного втручання виділення з рани припинялись на 7,36±0,53 добу, нормалізація РН рани нормалізувалось на 6,48±0,39 добу, грануляційна тканина в рані зявлялась на 6,84±0,77 добу, гіперемія шкіри навкруги рани зникала на 7,88±0,73 добу, зникнення інфільтрації, набряку мяких тканин було на 9,08±0,32 добу, болючість в рані припинялась на 8,20±0,72 добу, нормалізація акту ковтання на 7,47±0,68 добу, відновлення функції нижньої щелепи на 7,77±0,49 добу, нормалізація температури тіла відбувалась на 4,88±0,41 добу. Після хірургічного втручання в основній групі виділення з рани припинялись на 4,68±0,53 добу, РН рани нормалізувалось на 3,87±0,21 добу, грануляційна тканина в рані зявлялась на 4,62±0,78 добу, гіперемія шкіри навкруги рани зникала на 4,07±0,75 добу, зникнення інфільтрації, набряку мяких тканин відмічалось на 5,70±0,65 добу, болючість в рані припинялась на 3,98±0,87 добу, нормалізація акту ковтання на 4,31±0,80 добу, відновлення функції нижньої щелепи на 4,75±0,49 добу, нормалізація температури тіла спостерігалась на 2,47±0,10 добу, загоєння рани відбулось на 7,52±0,29 добу.У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукового та практичного завдання - підвищення ефективності лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки за допомогою експериментально-клінічного обгрунтування використання імуномодулятора "Амізон" в комбінації з антибіотиками (оксацилін, ампіокс та лінкоміцин), що дозволяє скоротити терміни загоєння гнійних ран. Комбіноване лікування гнійних ран у тварин препаратом "Амізон" з оксациліном сприяє достовірному збільшенню відносного числа Т-лімфоцитів (Р <0,01), Т-хелперів (Р <0,01), В-лімфоцитів (Р<0,05) та комплементарної активності (Р<0,01) вже на 3 добу лікування порівняно з показниками у контрольній групі тварин та в групі, де лікування проводилось лише оксациліном. В експерименті лікування тварин з гнійними ранами амізоном в комбінації з оксациліном сприяє нормалізації макрометричних показників, достовірному зменшенню мікробного числа в рані до 103 вже на 3 добу лікування та її більш швидкому (Р<0,05) загоєнню (на 2-3 доби). При терапії гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом "Амізон" у хворих спостерігається значна стимуляція показників імунітету вже на 2-3 добу порівняно з показниками у контрольній групі. Відмічається достовірне збільшення відносної кількості Т-лімфоцитів (Р<0,05), індекс модуляції досягає ( 7,77), співвідношення Тх/Тс ( 42,07), % ФАЛ ( 34,01), числа ФАЛ ( 43,08), комплементарної активності ( 36,36), відносної кількості В-лімфоцитів ( 35,44), порівняно з показниками у хворих із контрольної групи, відмічається збільшення кількості Ig M, індекс модуляції досягає ( 45,90).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукового та практичного завдання - підвищення ефективності лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки за допомогою експериментально-клінічного обгрунтування використання імуномодулятора "Амізон" в комбінації з антибіотиками (оксацилін, ампіокс та лінкоміцин), що дозволяє скоротити терміни загоєння гнійних ран.

1. Застосування оксациліна для лікування тварин з експериментальною гнійною раною посилює імуносупресивний стан тварин, викликаний запальним процесом. Комбіноване лікування гнійних ран у тварин препаратом "Амізон" з оксациліном сприяє достовірному збільшенню відносного числа Т-лімфоцитів (Р <0,01), Т-хелперів (Р <0,01), В-лімфоцитів (Р<0,05) та комплементарної активності (Р<0,01) вже на 3 добу лікування порівняно з показниками у контрольній групі тварин та в групі, де лікування проводилось лише оксациліном. В кінці спостережень усі показники клітинного, гуморального імунітету та неспецифічної реактивності організму майже наближуються до показників у інтактних тварин, що свідчить про позитивний вплив амізону на імунну систему експериментальних тварин.

2. В експерименті лікування тварин з гнійними ранами амізоном в комбінації з оксациліном сприяє нормалізації макрометричних показників, достовірному зменшенню мікробного числа в рані до 103 вже на 3 добу лікування та її більш швидкому (Р<0,05) загоєнню (на 2-3 доби).

3. Амізон володіє антимікробною активністю щодо музейних, клінічних штамів стафілококів та кишкової палички. Мінімальні інгібуюча і бактерицидна концентрації для клінічних штамів стафілокока та кишкової палички знаходяться в межах 6,25-12,5 мг/мл.

4. Бета-лактамні антибіотики (оксацилін, ампіокс) та лінкозаміни (лінкоміцин) стимулюють виробку гама-інтерферону в експерименті на культурі тканин. При бактеріальній інфекції мяких тканин щелепно-лицевої ділянки амізон стимулює виробку ендогенного інтерферону виду альфа. При комбінованому застосуванні амізону разом із вказаними антибіотиками у сироватці крові хворих на гнійно-запальні процеси виявляються види як альфа-, так і гама-інтерферону. У кінці лікування хворих титри гама- та альфа-ІФН приходили практично до норми 4-8 МО/мл, що свідчить про завершеність інфекційного процесу.

5. У хворих до лікування імунна недостатність клітинного імунітету була I-II ступеня за А.М. Земськовим, % ФАЛ - I ступеня, а гуморального імунітету (% В-лімфоцитів) - I ступеня, застосування антибіотиків ще більше поглиблювало зміни в імунітеті хворих. При терапії гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом "Амізон" у хворих спостерігається значна стимуляція показників імунітету вже на 2-3 добу порівняно з показниками у контрольній групі. Відмічається достовірне збільшення відносної кількості Т-лімфоцитів (Р<0,05), індекс модуляції досягає ( 7,77), співвідношення Тх/Тс ( 42,07), % ФАЛ ( 34,01), числа ФАЛ ( 43,08), комплементарної активності ( 36,36), відносної кількості В-лімфоцитів ( 35,44), порівняно з показниками у хворих із контрольної групи, відмічається збільшення кількості Ig M, індекс модуляції досягає ( 45,90).

6. У хворих, яким лікування гнійно-запального процесу проводилось комбінацією антибіотиків та амізону, у цитограмах відмічалась поява фібробластів уже на 3 добу лікування, тоді як у контрольній групі фібробласти в цитограмах зявлялись у значно пізніші терміни (Р<0,05).

7. Схема комбінованого лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки, що полягає в застосуванні препарату "Амізон" із оксациліном, ампіоксом та лінкоміцином, є раціональною, ефективною, та при її застосуванні скорочуються терміни загоювання гнійних ран, одужання хворих на 2-3 доби.

Практичні рекомендації: Для корекції вторинного імунодефіциту, на фоні якого і виникають гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки, та який посилюється оперативним втручанням, крововтратою, знеболюванням, стресом та антибіотикотерапією, необхідно в комплексне лікування включати імуномодулятор "Амізон".

Запропонований нами спосіб комплексного лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки полягає у застосуванні оксациліна внутрішньомязево по 0, 25 г 6 раз на добу, ампіокса по 1 г 4 рази на добу, лінкоміцина по 2 мл 30 % двічі на добу внутрішньомязево з обовязковим доповненням препарату із імуномодулюючими властивостями вітчизняного виробництва "Амізон" у дозі 0,25 г 4 рази на добу дорослим протягом 6 діб.

Використання запропонованого методу лікування гнійної рани покращує самопочуття хворого, нормалізує показники імунограм, усуває такі ознаки гнійно-запального процесу, як підвищення температури, біль, порушення функції ураженого органу, гіперемія та набряк мяких тканин у значно коротші терміни, ніж при традиційній терапії.

Запропонований метод комплексного лікування ефективний, значно зменшує терміни перебування хворого в стаціонарі на 2-3 доби. Рекомендована терапія проста у застосуванні, не потребує спеціального технічного устаткування.

1. Ісакова Н.М. Імунокорегуючий вплив препарату "Амізон" в умовах антибіотикотерапії на перебіг експериментальної гнійної рани у білих щурів. //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - №6(2). - С. 288-289.

2. Інтерфероніндукуючі властивості антибіотиків / С.Л. Рибалко, В.А. Деєв, О.В. Покас, А.В. Шапіро, С. Т. Дядюн, Т.М. Фурзікова, Н.М. Ісакова //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - №6(2). - С. 383. (Дисертант приймав участь в плануванні, проведенні дослідження та опрацюванні результатів).

3. Інтерфероногенна активність антибіотиків /С.Л. Рибалко, В.А. Деєв, О.В. Покас, А.В. Шапіро, С. Т. Дядюн, Т.М. Фурзікова, Н.М. Ісакова // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. - 2002. - С. 396-398. (Дисертант приймав участь в плануванні, проведенні дослідження та опрацюванні результатів).

4. Ісакова Н.М. Вплив корекції імунологічних змін у хворих на перебіг гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки // Зб. наук. стат. "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки". - Запоріжжя. - 2003. - С. 66-69.

5. Експериментальне обґрунтування комплексного застосування антибіотика та імуномодулятора при лікуванні хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки / С.М. Шувалов, С.Л. Рибалко, В.П. Даниленко, Н.М. Ісакова // Вісник стоматології. - 2003. - №4. - С. 45-47. (Дисертантом проведений літературний аналіз, експериментальна частина роботи, опрацювання результатів дослідження, підготовка статті до друку).

6. Ісакова Н.М. Клінічна оцінка ефективності лікування хворих з гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом "Амізон" // VIII університетська (XXXVIII вузівська) наук.-практ. конф. молодих учених та фахівців. - Вінниця. - 2003. - С. 3-4.

7. Шувалов С.М., Ісакова Н.М. Ефект застосування амізона при лікуванні гнійної рани в експерименті на білих щурах // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10, №1. - С. 172-173. (Дисертантом проведений аналіз літератури, експериментальна частина роботи, опрацювання результатів дослідження, підготовка статті до друку).

8. Ісакова Н.М. Спосіб лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію №25 від 9.12.2003.

9. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Особливості репарації гнійної рани у хворих на гнійно-запальні процеси при проведенні антибіотикотерапії в комбінації з імуномодулятором // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2004. - №8(2). - С. 425-427. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження, підготовка статті до друку).

10. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Нова методика комплексного лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки з використанням амізону. Реєстр. 196/21/04 Реєстр галузевих нововведень. - 2004. - №20-21. - С. 133. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження).

11. Деклараційний патент № 71254 А Україна. Спосіб лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки / Ісакова Н.М., С.Л. Рибалко, С. М. Шувалов. Опубл. 15.11. 2004. // Бюл. № 11. - 2 с. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження).

12. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Застосування амізону і антибіотиків при лікуванні хворих з гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки // Вісник стоматології. - 2004. - №3. - С. 36-38. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження).