Комплексне лікування хронічного сечостатевого хламідіозу з урахуванням порушень метал-металоферментних систем та функціонального стану печінки - Автореферат

Це зумовлено як високою розповсюдженістю цього захворювання, так і значною його роллю в розвитку запальних захворювань сечостатевих органів у жінок, чоловіків, дітей, розвитку патології вагітності та пологів, життєздатності плоду, розвитку захворювань у новонароджених, рості кількості безплідних шлюбів [І.І. Горпинченко і співавт., 2000], з чисельних грунтовних досліджень по проблемі сечостатевого хламідіозу невирішеними залишаються питання взаємозвязку функціонального стану печінки, обміну мікроелементів, стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) з клінічним перебігом сечостатевого хламідіозу, призначенням ефективної терапії. Дисертантом самостійно проведено вивчення функціонального стану печінки, мікроелементного обміну (цинку, міді, заліза), ПОЛ, АОСЗ в процесі лікування у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз (ХССХ), а також розроблено та виконано клінічну апробацію нового патогенетично обгрунтованого методу лікування хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз. Вивчити обмін мікроелементів (цинк, залізо, мідь) у хворих на ХССХ до та після комплексного лікування при застосуванні гепатопротекторної, антиоксидантної та стандартної терапії (СТ). Вивчити стан ПОЛ та АОСЗ, вміст металоферментів плазми крові у хворих на ХССХ до лікування та при комплексному лікуванні за розробленою методикою та СТ.Всі обстежені хворі (130: чоловіків - 18 , жінок - 112, віком від 15 до 50 років) були розділені на репрезентативні клінічні групи в залежності від методів лікування: І (основна) - 65 хворих, які отримували лікування за розробленою методикою, що включала поєднання гепатопротекторної (глутаргін) та антиоксидантної терапії (кверцетин) разом із стандартною (СТ); ІІ (порівняльна) - 65 хворих, які отримували лікування з використанням тільки стандартної терапії. Показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту крові (ДК - дієнові конюгати, МА - малоновий альдегід, ВА - вугільна ангідраза, ЦП - церулоплазмін, каталаза, НЗТФ - насиченість залізом терансферину) також були змінені у порівнянні з контрольною групою: ДК (ум. од. в 1 мл плазми) - 2,785±0,183 (р0,05), ЦП (ум. од.) - 48,9±0,32 (р<0,05), каталаза (мг·Н2О2 мл) - 8,25±0,274 (р<0,05), НЗТФ (ум. од.) - 0,146±0,019 (р<0,05); у здорових осіб (контрольна група) ці показники відповідно були: 1,45±0,025, 3,37±0,087, 1,28±0,028, 28,6±0,63, 11,2±0,22, 0,19±0,003. «Різкопозитивні» результати вмісту у крові IGM після лікування були відсутні в обох групах хворих, але до лікування цей показник був відповідно у 11 (16,92%) і 13 (20%) хворих І та ІІ груп. Із «відємним» результатом вмісту у крові IGM кількість пацієнтів зросла після лікування за розробленою методикою та проведеної СТ до 40 (61,54%) і 25 (38,47%) відповідно (до лікування ці показники відмічались у 5 - 7,69% хворих І гр. та 3 - 4,62% ІІ гр.). «Різкопозитивні» результати вмісту у крові IGG після лікування були відсутні в обох групах хворих, але до лікування цей показник був відповідно у 22 (33,85%) і 25 (38,47%) хворих І та ІІ груп.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих хронічним сечостатевим хламідіозом на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу даного захворювання та застосування комплексного лікування з використанням гепатопротекторної та антиоксидантної терапії. При проведенні комплексного клініко-лабораторного обстеження 130 хворих переважав субєктивно-асимптомний перебіг захворювання, а домінуючими обєктивними симптомами запалення сечостатевих органів були: гіперемія та набряк губок уретри, скудні слизові виділення, у жінок набряк та гіперемія цервікального каналу, ерозія шийки матки. Виявлено розбалансованість біохімічного гомеостазу по типу гіпер-та гіпомікроелементозу: гіпоцинкемія - 5,14±0,12 мг/л на сиру речовину (р<0,05), гіперкупремія - 2425,7±35,2 мг/л на сиру речовину (р<0,05) та легка гіпоферемія - 425,7±5,1 мг/л на сиру речовину (р<0,05). На основі вивчення біохімічних показників та визначення активності індикаторних, екскреторних та секреторних ферментів сироватки крові виявлено достовірне (р<0,05): збільшення рівней АСАТ (0,31±0,06 мкмоль/год/мл), АЛАТ (0,42±0,008 мкмоль/год/мл), СОДГ (0,633±0,01 до1од/мл) та аргінази (0,53±0,014 мкмоль/0,1мл крові), деяке зменшення рівней ЛДГ (1,55±0,03 мккат/л) та ХЕ (71,5± 1,79 мккат/л) у порівнянні з контрольною групою здорових осіб. Встановлено, що розвиток патологічного процесу супроводжується наростанням процесів ПОЛ - про що свідчать достовірні (р<0,05) збільшення рівней ДК (2,778±0,186 ум. од. в 1 мл плазми) і МА (5,229±0,051 нмоль/мл) і зниженням - АОСЗ, про що свідчать зміни активності ферментів сироватки крові: достовірні (р<0,05) зниження рівней каталази (8,25±0,264 мг·Н2О2/мл ), збільшення показника ЦП (48,95±0,33 ум. од), зниження - НЗТФ (0,145±0,019 ум. од.) та помірне зниження ВА (1,15±0,011 ум. од.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих хронічним сечостатевим хламідіозом на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу даного захворювання та застосування комплексного лікування з використанням гепатопротекторної та антиоксидантної терапії.

1. Аналіз даних літератури та особистих спостережень вказує на поширеність хламідійної інфекції серед осіб репродуктивного віку. При цьому хламідіоз у жінок та чоловіків часто рецидивує, що супроводжується появою важких ускладнень. Лікування хворих не завжди дає ефективний результат. Вказане вище свідчить про соціальне та медичне значення хламідіозу. При проведенні комплексного клініко-лабораторного обстеження 130 хворих переважав субєктивно-асимптомний перебіг захворювання, а домінуючими обєктивними симптомами запалення сечостатевих органів були: гіперемія та набряк губок уретри, скудні слизові виділення, у жінок набряк та гіперемія цервікального каналу, ерозія шийки матки.

2. Встановлено порушення обміну мікроелементів (цинку, міді, заліза) при ХССХ. Виявлено розбалансованість біохімічного гомеостазу по типу гіпер- та гіпомікроелементозу: гіпоцинкемія - 5,14±0,12 мг/л на сиру речовину (р<0,05), гіперкупремія - 2425,7±35,2 мг/л на сиру речовину (р<0,05) та легка гіпоферемія - 425,7±5,1 мг/л на сиру речовину (р<0,05). Дефіцит цинку і заліза та збільшення рівня міді у крові можуть свідчити про наявність метаболічних порушень при внутрішньоклітинній хламідійній інфекції.

3. На основі вивчення біохімічних показників та визначення активності індикаторних, екскреторних та секреторних ферментів сироватки крові виявлено достовірне (р<0,05): збільшення рівней АСАТ (0,31±0,06 мкмоль/год/мл), АЛАТ (0,42±0,008 мкмоль/год/мл), СОДГ (0,633±0,01 до1од/мл) та аргінази (0,53±0,014 мкмоль/0,1мл крові), деяке зменшення рівней ЛДГ (1,55±0,03 мккат/л) та ХЕ (71,5± 1,79 мккат/л) у порівнянні з контрольною групою здорових осіб.

4. У хворих ХССХ до їх лікування виявлені суттєві зміни показників ПОЛ та АОСЗ. Встановлено, що розвиток патологічного процесу супроводжується наростанням процесів ПОЛ - про що свідчать достовірні (р<0,05) збільшення рівней ДК (2,778±0,186 ум. од. в 1 мл плазми) і МА (5,229±0,051 нмоль/мл) і зниженням - АОСЗ, про що свідчать зміни активності ферментів сироватки крові: достовірні (р<0,05) зниження рівней каталази (8,25±0,264 мг·Н2О2/мл ), збільшення показника ЦП (48,95±0,33 ум. од), зниження - НЗТФ (0,145±0,019 ум. од.) та помірне зниження ВА (1,15±0,011 ум. од.).

5. На основі отриманих результатів дослідження розроблена та патогенетично обґрунтована оригінальна методика комплексного лікування хворих на ХССХ з використанням гепатопротектора (глутаргін) та препарату з антиоксидантною дією (кверцетин). Доведена її ефективність і переваги у порівнянні з традиційними методами: а) у хворих основної групи достовірно (р<0,01-0,001) частіше ніж в порівняльній групі регресували клінічні ознаки запалення сечостатевих органів (гіперемія та набряк цервікального каналу, гіперемія та набряк губок уретри, ерозія шийки матки, слизові скудні виділення);

б) в І групі в більшій мірі ніж в ІІ відновлювались змінені показники біохімічних досліджень (у порівнянні з показниками до лікування збільшувались рівні вмісту у крові цинку (в 1,35), заліза (в 1,14), ЛДГ (в 1,11), ХЕ (в 1,18), ВА (в 1,32), каталази (в 1,60), НЗТФ (в 1,38 рази), зменшувались - міді (в 1,77), АСАТ (в 1,35), АЛАТ (в 1,62), СОДГ (в 1,35), аргініну (в 1,54), ДК (в 1,88), МА (в 1,5), ЦП (в 1,69 рази);в ІІ групі відповідно ці зміни мали такі значення: 1,20, 1,13, 1,11, 1,09, 1,05, 1,22, 1,21, 1,44, 1,07, 1,34, 1,23, 1,39, 1,79, 1,38, 1,42.

6. Віддалені результати лікування вивчені через 3 місяці у 28 хворих І (основної) та 20 - ІІ (порівняльної) груп: рецидив відмічено у 1 пацієнта І та у 3 - ІІ груп (даним пацієнтам проведено додатковий курс лікування). Через 6 місяців і через 1 рік після лікування рецидивів не було в жодного з цих пацієнтів.

1. Сенчук Л.О. Значення порушень метал-металоферментних систем, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту при урогенітальному хламідіозі в процесі лікування / Л.О. Сенчук // Дерматологія. Косметологія. Сексопатологія. - 2005. - № 1 - 2 (8). - С.113 - 115.

2. Сенчук Л.О. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту при хламідіозі в процесі лікування / Л.О. Сенчук, А.О. Клименко // Буковинський медичний вісник. - 2005. - № 2. - Т. 9 - С.219 - 221.

3. Сенчук Л.О. Функціональний стан печінки при урогенітальному хламідіозі в процесі лікування / Л.О. Сенчук // Галицький лікарський вісник. - 2006. - №1. - С.75 - 76.

4. Сенчук Л.О. Оцінка в процесі лікування характеру та глибини ураження гепатоцита у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз / Л.О. Сенчук // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. - 2008. - №1. - 2(11) - С.70 - 72.

5. Сенчук Л.О. Сучасні аспекти комплексного лікування сечостатевого хламідіозу з урахуванням порушень метал-металоферментних систем, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту / Л.О. Сенчук, О.В. Буянова, А.О. Клименко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2008. - №4. - С.90 - 92.

6. Сенчук Л.О. «Кверцетин» у комплексному лікуванні хворих на урогенітальний хламідіоз з урахуванням порушень антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів / Л.О. Сенчук, О.В. Буянова, А.О. Клименко // Український журнал дерматології, венерології, косметології: тези допов. І(VIII) зїзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, 20 - 23 вересня 2005 р, м. Київ. - К.:[б.в.], 2005. - С. 232.

7. Сенчук Л.О. Комплексна терапія хронічних форм урогенітального хламідіозу з урахуванням порушень біохімічного гомеостазу / Л.О. Сенчук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2007. - № 2 (25): Тези допов. науково-практ. конф. «Інфекції, що передаються статевим шляхом», 19 - 20 квітня 2007 р., м. Київ. - К.: [б.в.], 2007. - С. 111.

8. Сенчук Л.О. Роль порушень біохімічного гомеостазу в патогенезі і перебігу урогенітального хламідіозу /Л.О.Сенчук, О.В. Буянова // Практична медицина: Тези допов. науково-практ. конф. «Мікроелементи в дерматовенерології». - 2006. - Т.2 (ХІІ). - С. 72 - 73.

9. Сенчук Л.О. Особливості біохімічного гомеостазу у хворих урогенітальним хламідіозом / Л.О. Сенчук, А.О. Клименко // Матеріали ІХ Українського біохімічного зїзду, 24-27 жовтня 2006 р., м. Харків. - Х.: [б.в.], 2006. - С. 106.

10. Сенчук Л.О. Порушення антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів при урогенітальному хламідіозі / Л.О. Сенчук // Матеріали Ювілейного VIII зїзду Всеукраїнського Лікарського Товариства, 21-22 квітня 2005 р. м. Івано-Франківськ. - Івано-Франківськ: [б.в.], 2005. - С. 227 - 228.

11. Сенчук Л.О. Комплексне лікування урогенітального хламідіозу з урахуванням функції печінки /Л.О. Сенчук // «ХИСТ» Всеукраїнський журнал молодих вчених.: Тези допов. - 2006, вип. 8. - С. 189.

12. Сенчук Л.О. Стан деяких метал-металоферментних систем при хламідіозі Л.О. Сенчук // Імунологія та алергологія: тези допов. Міждисциплінарної наук.-практ. конф. - 2004. - №4. - С. 54.

13. Патент 32548 Україна, МПК (51) А 51Р 13/00, А61К 36/00 Спосіб лікування хронічного урогенітального хламідіозу / Л.О.Сенчук, О.В. Буянова. №U 2007712199; Заяв. 05.11.2007; Опубл. 26.05.2008, Бюл. №10.

14. Сенчук Л.О. Підвищення ефективності лікування хронічного хламідіозу шляхом застосування препаратів «кверцетин» та «глутаргін»// Інформаційний лист №210. - К., 2006.