Підвищення ефективності лікування хворих на гнійні ураження м’яких тканин. Прогнозування перебігу ранозагоєння у пацієнтів, розробка та впровадження в хірургічну практику комбінованої терапії. Лікування гнійних ран метаболітотропними препаратами.
Аннотация к работе
Проблема лікування та прогнозування перебігу запально-гнійних уражень мяких тканин до теперішнього часу залишається далекою від розвязання (Б.М. Упродовж останніх десятиліть хоча і спостерігаються значні досягнення у вивченні закономірностей перебігу ранозагоєння, це не привело до суттєвого зменшення числа хворих із запально-гнійними ураженнями мяких тканин (О.О. Поліпшити результати лікування запально-гнійних уражень мяких тканин шляхом використання у комплексному лікуванні комбінованої метаболітотропної терапії. Розробити спосіб комплексного лікування запально-гнійних уражень мяких тканин з використанням комбінованої метаболітотропної терапії. Упроваджено в клініку «Спосіб місцевого лікування гнійних ран мяких тканин» (Патент України на корисну модель № 47825) та «Спосіб комплексного лікування гнійних ран мяких тканин з використанням комбінованої метаболітотропної терапії» (Патент України на корисну модель № 47824).З метою оцінки впливу метаболітотропних препаратів на перебіг запально-гнійних уражень мяких тканин та для розробки і апробації нових схем комплексного лікування цієї патології в клініці, були проведені експериментальні дослідження. У дослідній групі № 2 (20 тварин) на фоні відтворення вищезазначеної патології та лікування досліджували вплив метаболітотропного препарату («Мексидол») на перебіг гнійно-запального ранового процесу мяких тканин. У третій дослідній групі (20 тварин) зясовували вплив комплексного використання мексидолу та ліпіну на перебіг гнійно-запального ранового процесу на фоні загальноприйнятого лікування. Для обєктивізації контролю процесу ранозагоєння в експерименті та клінічних спостереженнях ми досліджували енергетичний метаболізм тканин ділянки ранового дефекту, проводили біохімічні дослідження процесів перекисного окислення ліпідів та стану антиоксидантного захисту, вивчали динаміку процесу контракції ран, проводили цитологічні, патоморфологічні, мікробіологічні дослідження тканин ран за стандартними методами на 1-у, 3-ю, 7-у та 14-у добу ранозагоєння (таб. На 7-у добу не зафіксовано статистично значимого збільшення рівня РНК у контрольній групі, а у тварин, які отримували ліпін, виявлено зростання цього показника на 20,6% (р=0,024), мексидол - на 31,1% (р=0,024), а при комбінованому застосуванні препаратів - на 75% (р=0,024).Комбіноване використання у комплексному лікуванні експериментальних гнійних ран метаболітотропних препаратів приводить до посилення біосинтетичної активності клітин і репаративних процесів у ділянці рани, прискорення загоєння ран. Застосування метаболітотропних препаратів у комплексному лікуванні експериментальних гнійних ран у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням приводить до статистично значимого зменшення у ділянці рани кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів на 15,1%, рівня супероксиддисмутази - на 47,1%, збільшення фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів на 25,2%, енергетичного потенціалу - на 40,3%, індексу РНК/ДНК - на 18,6%, прискорення ранової контракції на 51,9%. Хірургічне лікування з використанням комбінованої метаболітотропної терапії у хворих із запально-гнійними ураженнями мяких тканин приводить до статистично значимого зменшення кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів у ділянці рани на 18,36%, рівня супероксиддисмутази - на 34,3%, збільшення макрофагів - на 55,8%, фібробластів - на 64,8%, енергетичного потенціалу - на 35,5%, індексу РНК/ДНК - на 18,1%, прискорення очищення ран - на 1,7 доби, утворення активних грануляційна 1,14 доби, ранової контракції - на 22,2%.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертаційній роботі відображені результати вирішення наукової задачі, яка полягала у покращенні результатів комплексного лікування хворих на запально-гнійні ураження мяких тканин та прогнозування перебігу ранозагоєння, що ґрунтується на експериментальних дослідженнях, створенні прогностичного алгоритму перебігу ранового процесу, а також впровадженні комбінованої метаболітотропної терапії у клініку.
1. Комбіноване використання у комплексному лікуванні експериментальних гнійних ран метаболітотропних препаратів приводить до посилення біосинтетичної активності клітин і репаративних процесів у ділянці рани, прискорення загоєння ран.
2. Застосування метаболітотропних препаратів у комплексному лікуванні експериментальних гнійних ран у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням приводить до статистично значимого зменшення у ділянці рани кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів на 15,1%, рівня супероксиддисмутази - на 47,1%, збільшення фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів на 25,2%, енергетичного потенціалу - на 40,3%, індексу РНК/ДНК - на 18,6%, прискорення ранової контракції на 51,9%.
3. Хірургічне лікування з використанням комбінованої метаболітотропної терапії у хворих із запально-гнійними ураженнями мяких тканин приводить до статистично значимого зменшення кількості деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів у ділянці рани на 18,36%, рівня супероксиддисмутази - на 34,3%, збільшення макрофагів - на 55,8%, фібробластів - на 64,8%, енергетичного потенціалу - на 35,5%, індексу РНК/ДНК - на 18,1%, прискорення очищення ран - на 1,7 доби, утворення активних грануляційна 1,14 доби, ранової контракції - на 22,2%.
4. Підвищення аденіннуклеотидного індексу свідчить про покращення процесів репарації. Використання запропонованого способу лікування, порівняно із загальноприйнятим, приводить до зростання цього показника на 37,3%. Аденіннуклеотидний індекс може бути застосований як один з провідних критеріїв ранозагоєння.
5. Розроблений та впроваджений спосіб лікування і прогнозування перебігу запально-гнійних уражень мяких тканин дав змогу скоротити перебіг першої фази ранового процесу в середньому на 1,6 доби, другої фази - на 1,1 доби, прискорити ранозагоєння та термін перебування хворих в стаціонарі - на 2,17 доби. Прогностичний алгоритм дає можливість передбачати результат ранозагоєння у хворих із запально-гнійними ураженнями мяких тканин з точністю 96,7% (чутливість - 87,5%, специфічність - 98,1%).
Список литературы
1. Чорна І.О. Регуляція перебігу ранового процесу за допомогою сучасних гідрофільних мазей / І.О. Чорна, О.В. Лігоненко, М.І. Кравців // Клінічна хірургія. - 2006 - № 11 - 12 - С. 73 - 74 (особисто проводив огляд літературних джерел).
2. Ефективність лікування гнійних ран поліметилсилоксан-гідрогелем в експерименті / О.В. Лігоненко, І.А. Шумейко, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2007 - Т. 7. - № 1 - 2. - С. 237 - 239 (брав особисту участь в обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).
3. Вплив пептидних біорегулятарів на раназагоєння в експерименті / І.О. Чорна, О.В. Лігоненко, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2007 - Т. 7. - № 1 - 2. - С. 256 - 258 (брав особисту участь в проведенні експерименту, заборі, обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).
4. Вплив препарату мексидол на стан захисних систем організму при рановому процесі в експерименті / І.О. Чорна, О.В. Лігоненко, М.І. Кравців [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2007. - № 11-12. - С. 70 (брав особисту участь в проведенні експерименту, заборі, обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).
5. Динаміка мікробної забрудненості експериментальних гнійних ран при застосуванні замісної естрогеноліпосомальної терапії / С.Є. Подпрятов, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини . - 2008 - Т.8. - Вип. 1-2 (21-22). - С. 241 - 244 (брав особисту участь в обробці отриманого матеріалу, підборі літературних джерел).
6. Використання комбінованої метаболітотропної терапії в комплексі лікування гнійних ран мяких тканин / О.В. Лігоненко, І.О. Чорна, М.І. Кравців [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2009. - № 11-12. - С. 51 (особисто виконував оперативні втручання, проводив збір фактичного матеріалу, брав участь у написанні тез).
7. Вплив естрогенів та ліпосом на перебіг ранового процесу та перспективи їх використання для лікування запально-гнійних уражень мяких тканин / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2009 - Т. 9. - № 1. - С. 297 - 301 (особисто проводив огляд літературних джерел).
8. Метаболітотропна терапія в лікуванні гострої тонкокишкової непрохідності / О.В. Лігоненко, О.М. Дмитрук, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2009. - Т. 9. - № 1. - С. 120 - 124 (проводив збір фактичного матеріалу, брав участь у написанні тез).
10. Ліпосомальна терапія в комплексному лікуванні гнійних ран / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Матеріали наукового конгресу «IV міжнародні пироговські читання» присвяченого 200-річчю з дня народження М.І.Пирогова. ХІІ зїзд хірургів України. - 2010. - Т. 2 - С. 17 (проводив збір фактичного матеріалу, брав участь в написанні тез).
11. Прогнозування перебігу загоєння гнійних ран / О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців [та ін.] // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2010. - № 14(2). - С. 394 - 399 (проводив статистичну обробку отриманих результатів).
12. Кравців М.І. Використання комбінованої метаболітотропної терапії в комплексному лікуванні гнійних ран / М.І. Кравців // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2010. - Т. 10. - №2(30). - С. 50-54.
14. Патент на корисну модель 47824 U Україна, А61В17/00. Спосіб комплексного лікування запально-гнійних уражень мяких тканин з використанням комбінованої метаболітотропної терапії /О.В. Лігоненко , І.І. Дігтяр, М.І. Кравців; заявник та патентовласник Лігоненко Олексій Вікторович, Дігтяр Ілля Іванович, Кравців Микола Ігорович. - u 200909086 заявл. 03.09.2009; опубл. 25.02.10., Бюл. № 4. - 4 с. (ідея способу належить автору, проводив лікування та обробку фактичного матеріалу).
15. Патент на корисну модель 47825 U Україна, А61В17/00. Спосіб місцевого лікування запально-гнійних уражень мяких тканин /О.В. Лігоненко, І.І. Дігтяр, М.І. Кравців; заявник та патентовласник Лігоненко Олексій Вікторович, Дігтяр Ілля Іванович, Кравців Микола Ігорович - u 20090987 заявл. 03.09.2009; опубл. 25.02.10., Бюл. № 4. - 4 с. (ідея способу належить автору, проводив лікування та обробку фактичного матеріалу).