Комплексна гігієнічна оцінка регіональних особливостей забруднення об’єктів навколишнього середовища свинцем і його впливу на показники здоров"я дітей - Автореферат

Серед значного різноманіття факторів довкілля, що впливають на організм людини, провідне місце займає хімічний, у спектрі якого особливе місце посідають важкі метали (ВМ) та, перш за все, такий глобальний і потенційно небезпечний токсикант, як свинець (Сердюк А.М., 1998; Кундієв Ю.І., 2004; Трахтенберг І.М., 2004; Ревич Б.А., 2002; Полька Н.С., 1998; Ластков Д.О., 2004). Мета дослідження: дати комплексну гігієнічну оцінку вмісту свинцю у навколишньому середовищі екологічно несприятливої території та його впливу на донозологічні показники стану здоровя дітей, розробити, впровадити й оцінити ефективність індивідуальної біопрофілактики. Встановити регіональні особливості вмісту свинцю в різних життєзабезпечуючих обєктах навколишнього середовища: повітрі, воді, харчових продуктах промислових районів та дати їм гігієнічну оцінку у порівнянні з умовами контрольного району. Вивчити взаємозвязок і характер впливу забруднення обєктів навколишнього середовища свинцем на донозологічні показники здоровя дітей. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: встановлено просторово-часові закономірності розподілу і дана порівняльна гігієнічна оцінка вмісту свинцю у різних обєктах навколишнього середовища та організмі дітей дошкільного віку промислових та контрольного районів; визначено ступінь негативного впливу свинцю на організм дитини при різних рівнях його комплексної дії за даними біомоніторингу, біохімічних, імунологічних та психофізіологічних показників; доведено, що, незважаючи на відповідність вмісту свинцю в обєктах навколишнього середовища промислових районів існуючим нормативам, його комплексне і систематичне надходження в організм дітей формує значне внутрішнє забруднення, яке зумовлене здатністю цього токсиканту до кумуляції та інтенсивністю обміну речовин у дошкільників; виявлено порогові концентрації свинцю у повітрі та продуктах харчування, які зумовлюють перевищення допустимих значень внутрішнього забруднення організму свинцем при комплексному його надходженні; отримано дані щодо певних ланок механізму гігієнічної ефективності пектинопрофілактики у дітей для зниження ризику негативної дії свинцю на їх здоровя.7879 досліджень 972 дослідження 2280 досліджень 4539 досліджень 88 досліджень 462 дослідження 3219 досліджень 1773 дослідження 246 досліджень 462 дослідження 738 досліджень 1794 дослідження 618 досліджень 492 дослідження 684 дослідження розрахунок 5184 статистичних показників Оцінка ефективності застосування пектинопрофілактики проводилась шляхом порівняння даних біомоніторингу свинцю, міді та цинку в - крові, сечі, волоссі; вмісту д-АЛК у сечі; психофізіологічного статусу дітей до та після вживання пектинів. При проведенні гігієнічного моніторингу встановлено, що в атмосферному повітрі районів спостереження свинець, мідь та цинк визначаються в концентраціях, які в переважній більшості не перевищують відповідні нормативні значення. Отже, повітря промислових районів містить свинець, мідь і цинк у концентраціях, які у сотні разів перевищують відповідні дані незабруднених територій, але значно нижчі результатів аналогічних досліджень Донецької області та знаходяться в межах даних, отриманих у ряді промислових міст Росії. Встановлене розрахунковим методом сумарне добове надходження (СДН) свинцю в організм дітей промислових районів становить 0,08 і 0,09 мг/добу при максимальному значенні - 0,15 мг/добу, що у першому районі не перевищує рекомендоване ФАО/ВООЗ допустиме добове надходження (ДДН), у другому перевищує на 12,5%, а по максимальному - майже у два рази для цього контингенту населення.В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання у встановленні просторово-часових закономірностей розповсюдження глобального техногенного забруднювача - свинцю у життєзабезпечуючих середовищах індустріального міста та в організмі дітей, детермінуючих у них порушення біохімічних, психофізіологічних, мікроелементних, імунологічних показників здоровя, запропонована і впроваджена система оцінки, прогнозу та індивідуальної біопрофілактики розвитку екозалежних станів. Аналіз динаміки даних гігієнічного моніторингу впродовж 1999-2004 рр. свідчить про поступове зниження вмісту свинцю в атмосферному повітрі у 7 разів при суттєвому його підвищенні у питній воді та продуктах харчування у 1,3-2,5 раза. Встановлено, що, незважаючи на відповідний регламентованому вміст свинцю у місцевих продуктах харчування, розраховане добове надходження його з раціонами харчування в 1,25 раза перевищує допустиме, а фактичне - у 7-10 разів. За тиждень організм дошкільника, що мешкає у промислових районах, отримує з добовим харчовим раціоном до 4 мг свинцю, у контрольному - до 2,9 мг, при цьому кількість міді досягає, а цинку - у 5 разів нижче біологічної потреби. 1,9 раза, який спостерігається у 51-89% дітей, дисбалансом обміну мікроелементів міді та цинку у 78% випадків, а його накопичення в організмі негативно впливає на функціональний стан центральної нервової системи у 34-45% дошкільників,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ