Комплексна диференційна реабілітація хворих з оклюзійно-стенозуючими ураженнями брахіоцефальних артерій після реконструктивних операцій на них - Автореферат

бесплатно 0
4.5 270
Клініко-параклінічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих в різні строки після операцій на екстракраніальних відділах брахіоцефальних артерій. Комплекси медикаментозної реабілітації, спрямовані на корекцію клінічних порушень.


Аннотация к работе
Значне поширення, висока смертність та інвалідизація населення внаслідок цереброваскулярних захворювань і найбільш їх тяжкого прояву - інсультів, ставлять їх профілактику (Зозуля І.С., Селезньова Т.Є., 1998) і лікування в один ряд з самими актуальними медично-соціальними проблемами (Віничук С.М., 1999; Волошин П.В., Тайцлин В.И., 1999; Ткаченко Е.В., 2001). Розробити диференційні лікувально-реабілітаційні програми хворим після хірургічної корекції оклюзійно-стенозуючих уражень екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій, спрямовані на відновлення неврологічних і нейропсихологічних функцій. Вивчити клініко-параклінічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих в різні строки після операцій на екстракраніальних відділах брахіоцефальних артерій з урахуванням нейропсихологічного стану, показників церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку. Вивчити структуру факторів, що сприяють формуванню оклюзійно-стенозуючих уражень екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій, шляхом дослідження морфологічних змін видалених сегментів уражених артерій. Вивчена структура факторів, що сприяють формуванню оклюзійно-стенозуючих уражень екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій, шляхом дослідження морфологічних змін стінок видалених сегментів артерій. реабілітація брахіоцефальний артерія енцефалопатіяУ 80,8% хворих встановлено II і IV ступені ЦВН, основну кількість склали хворі з ЦВН II ступеня (43,3%). IV КРГ: ступінь ЦВН - ДЕ I, II, III стадій, ТІА, малий ІІ, ІІ з легким чи помірним ступенем вираженості постінсультних порушень; супутня патологія - має місце одне із наступних проявів чи їх поєднання: стабільна стенокардія напруги II-ІІІФК, СН I-IIA ступеня, аритмії потребують лікування, інфаркт міокарду в анамнезі (давністю більше року), компенсований чи субкомпенсований ЦД, більш тяжкі форми не розглядаються, оскільки їх наявність є протипоказанням до операції; перебіг основного захворювання - в анамнезі є зазначення на часті церебральні судинні кризи, повторні ТІА, ІІ. Після операції з флебопротекторною і гіпотензивною терапією призначали антикоагулянти (Фраксіпарін 0,3 мл/добу до 3 діб), нейропротектори (Пірацетам 2 г/добу, Ноофен 0,5 г/добу; хворим III, IV КРГ - Солкосеріл 10 мл), антиагреганти (Аспекард 0,1 г/добу), вазоактивні засоби (Пентоксифілін 0,1 г/добу), хворим III, IV КРГ - протинабрякову терапію (Лазікс 20 мг/добу). Поряд з цим, призначали нейропротектори (Ноофен 0,5 г/добу чи Гліцин 0,6г/добу), антиагреганти (хворим I КРГ - Тіклід 0,5 г/добу; II - IV КРГ - Курантіл 0,4 г/добу й Анопірин 50 мг/добу), флебопротектори (Діовенор600), симптоматичні засоби, а також засоби відповідно виявлених морфологічних змін стінок ЕКВБЦА. На III етапі на протязі першого року проводились почергово одномісячні курси нейропротекторів (Серміон 30 мг/добу), флебопротекторів (Веноплант 2таблетки/добу), антиоксидантів (вітамін Є 0,1 г/добу) і вазоактивних засобів (Пентоксифілін 0,3 г/добу) у поєднанні з антиагрегантами (хворим II - IV КРГ - комбінована антиагрегантна терапія).У роботі вирішена актуальна наукова задача - розробка диференційного патогенетично обґрунтованого підходу до лікувально-реабілітаційних заходів у хворих, оперованих на екстракраніальних відділах брахіоцефальних артерій, на підставі застосування удосконаленого комплексу клініко-інструментальних і морфологічних досліджень, що має значення для підвищення ефективності їх лікування через відновлення неврологічних і нейропсихологічних функцій. Особливістю клінічних ознак дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з ураженням екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій є цефалгічний синдром, обумовлений венозною церебральною дисгемією, що вимагає проведення адекватної флебопротекторної терапії до та після операції. Призначення розроблених лікувально-реабілітаційних програм поліпшує функціональний стан головного мозку (р<0,001), активуючи нейрональний метаболізм, що призвело до зменшення субєктивних (р<0,05) і обєктивних (р<0,05) проявів неврологічних порушень у хворих основної групи в пізньому післяопераційному періоді. При дослідженні нейропсихологічних показників встановлені неухильне вірогідне поліпшення мнестичної функції, починаючи з 6 місяця після операції (р<0,05) та збільшення розумової працездатності (р<0,05) у хворих основної групи у пізньому і віддаленому післяопераційних періодах, що свідчить про адекватний вплив розроблених лікувально-реабілітаційних програм на клінічний перебіг дисциркуляторної енцефалопатії.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вывод
1. У роботі вирішена актуальна наукова задача - розробка диференційного патогенетично обґрунтованого підходу до лікувально-реабілітаційних заходів у хворих, оперованих на екстракраніальних відділах брахіоцефальних артерій, на підставі застосування удосконаленого комплексу клініко-інструментальних і морфологічних досліджень, що має значення для підвищення ефективності їх лікування через відновлення неврологічних і нейропсихологічних функцій.

2. Особливістю клінічних ознак дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з ураженням екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій є цефалгічний синдром, обумовлений венозною церебральною дисгемією, що вимагає проведення адекватної флебопротекторної терапії до та після операції. У безпосередньому і ранньому післяопераційних періодах на тлі відновлення церебральної гемодинаміки істотно зменшуються субєктивні прояви дисциркуляторної енцефалопатії (р<0,05) та покращується нейропсихологічний стан хворих (р<0,05).

3. При морфологічному дослідженні провідним фактором формування уражень брахіоцефальних артерій визначено атеросклероз (83,1%), менш значними - неспецифічний аортоартеріїт (12,7%) і фіброзно-мязову дисплазію (4,2%). Розроблені комплекси медикаментозної реабілітації із диференційним призначенням статинів і нестероїдних протизапальних засобів в залежності від виявлених морфологічних змін.

4. Призначення розроблених лікувально-реабілітаційних програм поліпшує функціональний стан головного мозку (р<0,001), активуючи нейрональний метаболізм, що призвело до зменшення субєктивних (р<0,05) і обєктивних (р<0,05) проявів неврологічних порушень у хворих основної групи в пізньому післяопераційному періоді.

5. При дослідженні нейропсихологічних показників встановлені неухильне вірогідне поліпшення мнестичної функції, починаючи з 6 місяця після операції (р<0,05) та збільшення розумової працездатності (р<0,05) у хворих основної групи у пізньому і віддаленому післяопераційних періодах, що свідчить про адекватний вплив розроблених лікувально-реабілітаційних програм на клінічний перебіг дисциркуляторної енцефалопатії.

6. При дослідженні церебральної гемодинаміки виявлена більша гемодинамічна ефективність розроблених лікувально-реабілітаційних програм, ніж загальноприйнятої реабілітації. Про це свідчать збільшення відсотку випадків задовільного стану кровотоку по реконструйованих артеріях відносно раннього післяопераційного періоду (р<0,05), позитивна динаміка його спектральних показників по відношенню до контролю (р<0,05), збільшення кровотоку по інтракраніальних артеріях (р<0,05) та відновлення венозного відтоку (р<0,001) через рік після операції у хворих основної групи.

7. При визначенні ефективності реабілітації за критерієм відповідності встановлено, що розроблені лікувально-реабілітаційні програми істотно оптимізують лікувальну тактику, дозволяючи одержати добрі та задовільні віддалені результати комплексного лікування в 1,6 рази частіше, ніж загальноприйнята реабілітація. Натомість, незадовільні - у 8,7 рази менше.

8. При аналізі стану соціально-побутової активності хворих вірогідно встановлено (р<0,05), що розроблені лікувально-реабілітаційні програми дозволяють значно поліпшити показники їх соціально-побутової адаптації шляхом більш раннього і повного відновлення чи компенсації порушених функцій, ніж загальноприйнята реабілітація.

9. Кумулятивний аналіз динаміки віддалених позитивних результатів комплексного лікування хворих свідчить, що розроблені лікувально-реабілітаційні програми є достатньо ефективним заходом профілактики гострих порушень мозкового кровообігу і прогресування дисциркуляторної енцефалопатії в післяопераційному періоді, що виявилося у стабілізації віддалених результатів лікування - 90,9%, в контролі - 68,3%.

Список литературы
1. Бучакчийська Н.М., Кравченко О.О., Томах Н.В. Сучасні аспекти тактики лікування судинно-мозкової недостатності у хворих з оклюзійним атеросклерозом екстракраніальних відділів сонних артерій // Буковинський медичний вісник.-2001.-Т.5,№3.-С.167-170.

(Кравченко О.О. особисто провела клініко-неврологічне обстеження 42 хворих, розробила програми реабілітації, вивчила їх ефективність, зробила висновки).

2. Кравченко О.О., Губка В.О. Клінічна ефективність етіотропних стратегій післяопераційної реабілітації хворих з ураженням брахіоцефальних артерій // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Вип.10.-К.: “Фарм Арт”,-2002.-С.152-154.

(Кравченко О.О. особисто виконала клініко-неврологічне, нейропсихологічне обстеження хворих, статистичну обробку і узагальнення результатів дослідження, зробила висновки).

3. Кравченко О.О. Етіотропні стратегії реабілітації хворих з ураженням брахіоцефальних артерій після реконструктивних операцій // Український вісник психоневрології.-2002.-Т.10,№1 (додаток).-С.74-75.

4. Кравченко О.О. Використання диференційних програм реабілітації хворих, оперованих на прецеребральних артеріях // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина".-2003.-№19.-С.22-26.

5. Патент 50607 А Україна МПК А 61 К 31/00. Спосіб реабілітації хворих після реконструктивних операцій на брахіоцефальних артеріях / Кравченко О.О., Губка В.О., Губка О.В., Бучакчійська Н.М. (Україна).-№ 2002031768; Заяв. 04.03.2002; Опубл. 15.10.2002. Бюл. №10.-С.4.48.

(Кравченко О.О. особисто провела патентний пошук, збір та обробку результатів дослідження, підготувала документи до реєстрації).

6. Кравченко Е.А. Опыт применения препарата Traumeel S в системе реабилитации больных после операций на брахиоцефальных артериях // Зб. наук. праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів по матеріалам 61-ої підсумкової науково-практичної конференції.-Запоріжжя.-2000.-С.53.

7. Кравченко Е.А. Эффективность комплексного лечения сосудисто-мозговой недостаточности при окклюзирующем атеросклерозе брахиоцефальных артерий // Актуальні проблеми відновлювальної хірургії. Тези Всеукраїнської конференції за міжнародною участю.-Запоріжжя.-2001.-С.36-37.

8. Кравченко Е.А. Венозные церебральные дисгемии в клинике поражений брахиоцефальных артерий и их влияние на результаты операций на этих артериях // Наукові праці Запорізького державного інституту удосконалення лікарів присвячені 75-річному ювілею інституту 1926-2001роки.-Запоріжжя.-2001.-С.59-60.

9. Клименко А.В., Кравченко Е.А. Эффективность восстановительного лечения больных с компрессионно-ишемическими нейропатиями черепно-мозговых нервов после реконструктивных операций на брахиоцефальных артериях // Шагинянц М.В., Резниченко Г.И., Шифрин Г.А. Интегративная медицина и здравоохранение: пособие для врачей.-Запорожье: Дикое поле, 2002.-С.137.

(Кравченко О.О. особисто виконані клініко-неврологічне обстеження хворих, розробка схеми відновної терапії, обробка і узагальнення результатів дослідження).
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?