Особливості початкових уражень нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит, ефективні засоби діагностики та лікування. Зміна клініко-фізіологічних і біохімічних показників, пов"язаних з використанням змінного магнітного поля низької частоти.
Аннотация к работе
Питання ранньої діагностики і лікування початкових уражень нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності вивчено недостатньо. Вивчення стану нервової системи, особливостей вегетативних і церебральних судинних розладів у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності сприяють підвищенню ранньої діагностики уражень нервової системи, а розробка ефективних засобів їх терапії - поліпшенню якості загального лікування хворих. Визначити особливості початкових уражень нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит, ефективні засоби їх діагностики та лікування. На підставі комплексного дослідження (неврологічного, електрофізіологічного, біохімічного, нейропсихологічного) визначити характер і вираженість уражень нервової системи, зокрема ВНС, у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності, в термінальній стадії ХНН і після трансплантації нирки, виявити найбільш інформативні діагностичні показники початкових уражень нервової системи. Обгрунтувати диференційовану терапію початкових уражень нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит, визначити показання і оцінити ефективність магнітотерапії в комплексному лікуванні цієї категорії хворих.Хворих було поділено на групи: I групу (n=97) склали хворі на ХГН без ХНН,II групу (n=33) - хворі на ХНН термінальної стадії, котрі перебувають на лікуванні програмним гемодіалізом, III групу (n=18) - хворі після трансплантації нирки. Самопочуття і настрій у хворих I і III груп не розрізняються, однак в категорії "активність" середній бал у хворих III групи нижчий, ніж у I групи на 17,1 %, і на 3,6 % - ніж у II групи. У хворих II групи ми спостерігали синдром поліневропатії у 15,2 % хворих, енцефаломієлополіневропатії - у 18,2 % хворих, синдром енцефалопатії - у 66,6% хворих. Синдром енцефалопатії з черепною мікросимптоматикою та пірамідною недостатністю був у 31,8% хворих, з атактичним синдромом - у 31,8 % хворих, з епісиндромом у вигляді генералізованих епіприступів та малих рухових приступів за типом оперкулярних та petit mal у 22,7 % хворих, з гіперкінетичним синдромом за типом хореїформних гіперкінезів у 4,6 % хворих, з центральними парезами кінцівок - у 9,1% хворих. В II групі в усіх хворих гіпертонічний тип РЕГ, в III групі гіпертонічний тип РЕГ виявлено у 76,9 % хворих, нормотонічний - у 23,1 % хворих.Характер і вираженість неврологічних ускладнень хронічного гломерулонефриту залежить від наявності хронічної ниркової недостатності. У хворих в термінальній стадії хронічної ниркової недостатності спостерігаються органічні ураження усіх ділянок нервової системи: синдром ренальної енцефалопатії, енцефаломієлополіневропатії, поліневропатії, неврозоподібний синдром з підвищенням рівня сітуаційної тривожності, виражене порушення вегетативної регуляції. У хворих після трансплантації нирки спостерігається частковий регрес неврологічних синдромів, і як у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності, переважає неврозоподібний синдром з підвищенням рівня сітуаційної тривожності, синдром вегетодистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу. Комплекс електрофізіологічних, сонографічних, нейропсихологічних методів дослідження дозволяє виявити початкові ураження нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності: неврозоподібний синдром з підвищенням рівня сітуаційної тривожності, синдром вегетодистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу, дисциркуляторну енцефалопатію Іст. Вираженість вегетативних порушень не залежить від форми хронічного гломерулонефрита, а обумовлена тривалістю захворювання і наявністю хронічної ниркової недостатності: у хворих без хронічної ниркової недостатності з тривалістю захворювання до 10 років переважає синдром вегетодистонії з підвищенням тонусу симпатичної нервової системи; у хворих в термінальній стадії хронічної ниркової недостатності і у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності з тривалістю захворювання більш 10 років відмічається зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної нервової системи.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Характер і вираженість неврологічних ускладнень хронічного гломерулонефриту залежить від наявності хронічної ниркової недостатності. У хворих в термінальній стадії хронічної ниркової недостатності спостерігаються органічні ураження усіх ділянок нервової системи: синдром ренальної енцефалопатії, енцефаломієлополіневропатії, поліневропатії, неврозоподібний синдром з підвищенням рівня сітуаційної тривожності, виражене порушення вегетативної регуляції. У хворих після трансплантації нирки спостерігається частковий регрес неврологічних синдромів, і як у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності, переважає неврозоподібний синдром з підвищенням рівня сітуаційної тривожності, синдром вегетодистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу. Комплекс електрофізіологічних, сонографічних, нейропсихологічних методів дослідження дозволяє виявити початкові ураження нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності: неврозоподібний синдром з підвищенням рівня сітуаційної тривожності, синдром вегетодистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу, дисциркуляторну енцефалопатію Іст.
2. Вираженість вегетативних порушень не залежить від форми хронічного гломерулонефрита, а обумовлена тривалістю захворювання і наявністю хронічної ниркової недостатності: у хворих без хронічної ниркової недостатності з тривалістю захворювання до 10 років переважає синдром вегетодистонії з підвищенням тонусу симпатичної нервової системи; у хворих в термінальній стадії хронічної ниркової недостатності і у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності з тривалістю захворювання більш 10 років відмічається зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної нервової системи. У хворих після трансплантації нирки - підвищення тонусу симпатичної нервової системи, виснаження адаптаційно-компенсаторних резервів вегетативної нервової системи. У хворих з недостатністю адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної нервової системи частіше спостерігається синдром вегетодистонії перманентно-пароксизмального перебігу з кризами змішаного характеру.
3. У хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності, найбільш у хворих з недостатністю адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної нервової системи, знижені показники електричної провідності шкіри в т.11Е, 22J. У хворих з симпатикотонією показники електричної провідності шкіри в т.20VB вище норми, у хворих з парасимпатикотонією - в нормі. Електрична провідность шкіри в т.20VB відображує ступінь вегетативних порушень, корелює з показниками варіаційної пульсометрії. Метод експрес-діагностики виснаження адаптаційно-компенсаторних резервів вегетативної нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності є уявлення зниження електричної провідності шкіри в т.11Е, 22J в сполученні з відсутністю підвищення електричної провідності шкіри в т.20VB.
4. Для хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності характерне підвищення перекисного гемолізу еритроцитів на фоні нормальної активності антиоксидантної системи, підвищення показника адренореактивності клітин крові, вмісту молекул середньої маси в крові в порівнянні зі здоровими. Перекисний гемоліз еритроцитів, показник адренореактивності клітин крові звязані з станом вегетативної нервової системи. У хворих з напруженням регуляторних систем вегетативної нервової системи спостерігається підвищення перекисного гемолізу еритроцитів, у хворих з недостатніми можливостями вегетативної нервової системи підвищення перекисного гемолізу еритроцитів немає. Показник адренореактивності клітин крові вище у хворих з напруженням адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної нервової системи, і корелює зі значенням показників електричної провідності шкіри. Перекисний гемоліз еритроцитів, показник адренореактивності клітин крові відображають зрушення адренозалежних структур на гуморальному рівні.
5. Показана ефективність використання магнітотерапії в комплексному лікуванні синдрому вегетодистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу і дисциркуляторної енцефалопатії Іст. у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності. Змінне магнітне поле низької частоти ефективне в лікуванні вегетативних розладів незалежно від початкового стану вегетативної нервової системи, але більш у хворих з підвищенням тонусу симпатичної нервової системи, у разі якого викликає симпатолітичний ефект. У хворих з недостатньоми адаптаційно-компенсаторними можливостями вегетативної нервової системи - коригуючу, адаптогенну дію. Не чинить токсичного впливу на нирки і нервову систему, знижує підвищену активність перекисного окислення ліпідів.
6. Характер порушень мозкового кровообігу в артеріальній та венозній системі обумовлює використання магнітотерапії як самостійного метода лікування, чи в поєднанні з кавінтоном та пірацетамом. Не слід використовувати магнітотерапію у хворих із гіпотонусом церебральних судин. У разі гіпертонуса судин мозку з явищами венозної дисциркуляції, особливо венозної гіпотонії, доцільно використовувати магнітотерапію, а якщо гіпертонус судин мозку в сполученні зі зниженням їх кровонаповнення - поєднувати магнітотерапію з кавінтоном i пірацетамом.
Список литературы
1. Назаренко В.Г, Єльський В.М., Синяченко О.В, Прокопенко О.Б. Стан окремих параметрів нейрогуморальної регуляції у хворих на хронічний гломерулонефрит // Буковинський медичний вісник. - 1998. - Т. 2, № 3 - 4. - С. 28 - 33.
2. Прокопенко О.Б. Діагностика і лікування вегетативно-судинних розладів у хворих на хронічний гломерулонефрит // Український вісник психоневрології. - 1998. - Том 6, вип. 3 (18). - С. 50-53.
3. Прокопенко Е.Б. Особенности лечения цереброваскулярных, вегетативных расстройств у больных хроническим гломерулонефритом // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип. 5. - С. 82 - 86.
4. Прокопенко Е.Б. Вегетативные нарушения у больных хроническим гломерулонефритом // Архив клинической и экспериментальной медицины.- Донецк.- 1999.- Т.8, № 2.- С. 102-105.
5. Пат. 31020 А Україна, МКВ А 61В5/00. Спосіб діагностики стану вегетативної нервової системи / Прокопенко О.Б. - № 98073449; Заявл. 01.07.98; Опубл. 15.12.00. Бюл. № 7-11.
6. Прокопенко Е.Б. Вегетативные и цереброваскулярные нарушения у больных хроническим гломерулонефритом без хронической почечной недостаточности // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. Сборник статей в 2-х частях. Ч.2 - Донецк, ООО "Лебедь". - 1997. - С. 149 - 151.
7. Прокопенко О.Б. Стан мозкової гемодинаміки у хворих на хронічний гломерулонефрит за даними реоенцефалографії // Фізіологічний журнал.- 1998. - Т. 44, №3. - С. 113-113.
8. Назаренко В.Г., Прокопенко Е.Б. Некоторые современные аспекты неврологических нарушений у больных хроническим гломерулонефритом // Акутальні проблеми експериментальної та клінічної медицини. Республіканська збірка наукових праць. - Донецьк. - 1994. - Ч. ІІІ. - С. - 90 - 92.
9. Прокопенко Е.Б. Динамика вегетативных расстройств у больных хроническим гломерулонефритом, принимавших курс магнитотерапии // Актуальные проблемы неврологии. Сборник научных трудов. - МЗ Украины РМК по ВМО. Днепропетровская медицинская академия, Днепропетровск, 1996. - С. 123 - 124.
10. Назаренко В.Г., Прокопенко Е.Б. Оценка состояния вегетативной нервной системы у больных хроническим гломерулонефритом // Материалы 3 международной научно-практической конференции "Тридцать лет физики живого: от "резонансов" на простейших до квантовой медицины". Донецк, 23-26 сентября 1998. - Донецк, 1998.- С.41- 43.
11. Назаренко В.Г., Прокопенко Е.Б., Селезнева С.В., Статинова Е.А., ШИРОЧЕНКОВ.П. Вегетативно-сосудистые нарушения у больных хроническим гломерулонефритом // Питання судової медицини та експертної практики. 6-та збірка наукових праць.- Донецьк. - 1998. - С. 100 - 102.
12. Прокопенко Е.Б. Неврологические синдромы у больных хронической почечной недостаточностью (ХПН) различного генеза // Достижения молодых ученых-медиков в практику здравоохранения. Тезисы докладов областной научной конференции. Донецк, 22 июня 1990. - Донецк, 1990. - C. 90-90.
13. Прокопенко Е.Б. Неврологические нарушения, по данным электрофизиологических методов исследования, у больных с хроническими заболеваниями почек // Тезисы докладов научной конференции молодых ученых и специалистов. Донецк, 21 декабря 1990. - Донецк, 1990. - C. 128-128.
14. Прокопенко Е.Б., Назаренко В.Г. Особенности вегетативных нарушений у больных хроническим пиело- и гломерулонефритом // Человек в современном мире: Тезисы докладов межрегионального научно-практического семинара. - Москва-Донецк: Моск. отд. ФО СССР, Донецк. отд. ФО Украины, МНПП "Возрождение". - 1991. - С. 184-184.
15. Назаренко В.Г., Селезнева С.В., Прокопенко Е.Б., Колесников Н.Е., Ващенко В.С., Статинова Е.А. Динамика клинических и электрофизиологических показателей при лечении соматогенных вегетативно-сосудистых синдромов // Некоторые проблемы современной физиологии. Тезисы докладов выездной сессии Научного Совета "Физиология человека и животных" АН УССР.- Донецк. - 1991. - C. 41-41.
16. Назаренко в.Г., Прокопенко Е.Б. Вегетативные нарушения у больных с хроническими заболеваниями почек // Юбилейный сборник тезисов докладов научно-практической конференции акушеров-гинекологов, посвященной 60-летию основания кафедры акушерства и гинекологии № 1 Донецкого государственного медицинского института им. А.М. Горького. - Донецк. - 1993. - Ч. 2. - С. 5-5.
17. Назаренко В.Г., Прокопенко Е.Б. Клинико-неврологические синдромы у больных хроническим гломерулонефритом // Тезисы докладов Х областной научной конференции морфологов. Донецк, 15-16 октября 1993. - Донецк, 1993. - С. 92-92.
18. Прокопенко Е.Б., Ковальчук Н.В. Показатели вегетативной регуляции у больных хроническим гломерулонефритом // Актуальные проблемы медицины Донбасса. Тезисы научных трудов молодых ученых и специалистов. - Донецк, 1997. - С. 61-61.
19. Прокопенко Е.Б., Тютюнник С.А., Марусов А.А. Церебральная гемодинамика по данным реоэнцефалографии у больных хроническим гломерулонефритом // Актуальные проблемы медицины Донбасса. Тезисы научных трудов молодых ученых и специалистов. - Донецк, 1997. - С. 59-59.