Вивчення діагностичних можливостей гістологічного та імуногістохімічного дослідження метастатичної пухлини для оцінки її типу у хворих на анонімну злоякісну пухлину, ефективність клініко-морфологічного діагностичного алгоритму для діагностики і лікування.
Аннотация к работе
Метастази анонімної злоякісної пухлини (АЗП) - поняття, що включає в себе випадки онкологічних захворювань, які проявляються метастатичними пухлинами, при яких первинне вогнище неможливо виявити ні на підставі попередньо проведеного клінічного аналізу, ні при подальшому інструментально-лабораторному дообстеженні хворого. Ці пухлини характеризуються значною гетерогенністю, агресивним метастатичним потенціалом і превалюванням семіотики метастазів над симптоматикою первинного вогнища (Baron-Hay S.E. et al., 2002). Злоякісні пухлини в 10-15% випадків проявляються метастазами, з яких 3-5% складають метастази анонімної пухлини (Burris H.A. et al., 2000; Harper C.S. et al., 1990). За даними Jerusalem J. et al., 2006, метастази з первинного невиявленого вогнища складають 2-3% від всіх злоякісних новоутворень. При цьому гістологічний діагноз є вкрай важливим для таких хворих, оскільки морфологічні особливості будови метастазів можуть у випадках високодиференційованих пухлин вказати на анатомічну локалізацію первинного вогнища, проте у випадках метастазів низькодиференційованих і недиференційованих пухлин це є неможливим (Baron P.L. et al., 1990; Varadhachary G.R. et al., 2004).За результатами ІГХ аналізу в основній групі (38 хворих) були встановлені наступні діагнози: метастази раку легень - у 13 хворих, метастази безпігментної меланоми - у 8 хворих, метастази раку молочної залози - у 6 хворих, метастази раку жовчного міхура - у 2 хворих, метастази раку підшлункової залози - у 2 хворих. По одному хворому було виявлено з діагнозами: метастази раку товстої кишки, метастази недиференційованої пухлини, метастази раку потових залоз, метастази раку нирки, метастази раку шлунку, метастази раку яєчника, метастази раку щитовидної залози. Як 1-а лінія хіміотерапії були використані наступні комбінації: ЦМФ (циклофосфан по 100 мг/м2 всередину щодня в дні 1-й і 14-й, метотрексат 40 мг/м2 в/в в дні 1-й і 8-й, фторурацил 600 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні з інтервалом в 4 тижні), ЦАФ (циклофосфан по 100 мг/м2 всередину щодня в 1-й і 14-й дні, доксорубіцин по 30 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні, фторурацил по 500 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні з інтервалом 4 тижні), АЦФ (фторурацил по 500 мг/м2, доксорубіцин по 50 мг/м2, циклофосфан по 500 мг/м2 кожні 3 тижні), ЕЦФ (фторурацил по 500 мг/м2, епірубіцин по 100 мг/м2, циклофосфан по 500 мг/м2 кожні 3 тижні), АЦ (доксорубіцин по 60 мг/м2, циклофосфан по 600 мг/м2 кожні 3 тижні). Для третьої і подальших ліній лікування застосовувалися наступні комбінації препаратів: МММ (мітоміцин по 8 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й день мітоксантрон по 8 мг/м2 в/в в 1-й день метотрексат по 30 мг/м2 в 1-й день); МЕП (мітоміцин 10 мг/м2 в/в в 1-й день цисплатин по 40 мг/м2 в/в в 2-й і 7-й дні вепезид по 100 в/в мг/м2 в/в в 3-й, 4-й, 5-й дні з інтервалом 4 тижні; цисплатин по 80 мг/м2 в/в в 1-й день кселода по 2000 мг/м2 всередину щодня в 1-й і 14-й дні; навельбін по 25 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні мітоміцин по 7 мг/м2 в/в в 1-й день з інтервалом 4 тижні; навельбін 20 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й і 15-й дні цисплатин по 80 мг/м2 в/в в 1-й день з інтервалом 4 тижні; циклофосфан по 600 мг/м2 в/в в 1-й день лейковорин по 500 мг/м2 в/в краплинно протягом 2 годин фторурацил 1,5 г/м2 в/в постійна 24-годинна інфузія в 1-й і 15-й дні з інтервалом 4 тижні; навельбін 25 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні томудекс по 1 мг/м2 в/в в 1-й і 8-й дні з інтервалом в 3 тижні. На основі гістологічного дослідження виходячи з морфологічних ознак пухлини хворим були встановлені наступні діагнози: залозистий рак - у 35 хворих, плоскоклітинний рак - у 19 хворих, недиференційований рак - у 24 хворих, світлоклітинний рак - у 1 хворого, меланома - у 22 хворих, метастази раку - у 42 хворих.У роботі вирішено наукове завдання, яке полягає у визначенні діагностичної значущості ІГХ аналізу в комплексній морфологічній диференціальній діагностиці метастазів злоякісної пухлини з невідомою первинною локалізацією з метою підвищення ефективності лікування і виживання хворих. Використання методів візуальної діагностики (КТ, МРТ, УЗД, ПЕТ, рентгенографічне дослідження) не завжди дозволяє встановити локалізацію первинного вогнища хворих з метастазами злоякісної анонімної пухлини, особливо у разі мінімальних розмірів первинного вогнища (до 5 мм).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У роботі вирішено наукове завдання, яке полягає у визначенні діагностичної значущості ІГХ аналізу в комплексній морфологічній диференціальній діагностиці метастазів злоякісної пухлини з невідомою первинною локалізацією з метою підвищення ефективності лікування і виживання хворих.
1. Гістологічний метод дозволяє верифікувати тільки наявність метастазів злоякісної анонімної пухлини з визначенням ступеня їх диференціювання (низько- і недиференційовані), а у випадках високодиференційованих - їх органну приналежність.
2. Використання методів візуальної діагностики (КТ, МРТ, УЗД, ПЕТ, рентгенографічне дослідження) не завжди дозволяє встановити локалізацію первинного вогнища хворих з метастазами злоякісної анонімної пухлини, особливо у разі мінімальних розмірів первинного вогнища (до 5 мм).
3. ІГХ-аналіз у разі метастазів низько- і недиференційованих злоякісних анонімних пухлин дозволяє провести їх диференційну діагностику з використанням панелі МКАТ і ПКАТ в обсязі не менш як 5-ти онкомаркерів, що дозволяє визначити гістогенез і органну приналежність АЗП.
4. Розроблений клініко-морфологічний алгоритм діагностики у хворих з метастазами злоякісної пухлини з первинного анонімного вогнища з використанням ІГХ аналізу є високоінформативним - 97%.
5. Застосування клініко-морфологічного алгоритму діагностики у хворих з метастазами АЗП дозволяє підвищити виживання хворих на 17% завдяки своєчасному призначенню патогенетичного лікування.
Список литературы
1. Дудниченко А.С., Хайдар Нажетт Х. Злокачественные опухоли неизвестной первичной локализации: современные возможности диагностики и лечения // Проблеми медичноп науки та освіти. - 2005. - №4. - С. 53-55. (Особистий внесок: підбір та аналіз літератури, написання огляду літератури, формулювання висновків, підготовка статті до друку)
2. Дудниченко А.С., Хайдар Нажетт Х. Опухоли с невыявленным первичным очагом: современные подходы к лечению // Международный медицинский журнал. - 2006. - №3. - С. 118-120. (Особистий внесок: проведено порівняльний аналіз лікування у хворих з АЗП в групах з ІГХ - дослідженням і в контрольній групі. Проведено аналіз схем, модифікацій хіміо-, гормонотерапії, виживання хворих)
3. Дудниченко А.С., Хайдар Нажетт Х. Возможность иммуногистохимического метода в выявлении первичного очага метастазов опухоли неизвестной локализации // Проблеми медичноп науки та освіти. - 2006. - №4. - С. 45-47. (Особистий внесок: сформовано архів гістологічних і імуногістохімічних препаратів (парафінових блоків), проведена їх верифікація спільно з морфологом, створено імуногістохімічний алгоритм діагностики)
4. Хайдар Нажетт Х. Комплексная диагностика опухоли у больных с неизвестной первичной локализацией // Проблеми медичноп науки та освіти. - 2007. - №1. - С. 61-62.