Особливості рис особистості та типів темпераменту у хворих, залежних від опіоїдів і психостимуляторів. Динаміка зворотного розвитку у них афективних розладів. Ефективність комплексної психофармакотерапії за результатами катамнестичного спостереження.
Аннотация к работе
Облігатною складовою клініки залежності від будь-яких психоактивних речовин є афективна патологія (Кутько І.І. та співавт., 2001; Бітенський В.С., Аймедов К.В., 2002; Марута Н.О., Мінко О.І., 2003; Влох І.Й., Михняк С.І., 2003; Абрамов В.А., 2004; Михайлов Б.В., Мартиненко А.О., 2006; Fernandez L., Cassagne-Pinel C., 2001; Baker T.B., 2004). Робота виконувалась у відповідності з планом науково-дослідних робіт відділу профілактики та лікування наркоманій Інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, які проводились у руслі реалізації Національної програми протидії зловживанню наркотичними речовинами та їх незаконному обігу, а саме: 1/ "Розробка методів корекції афективних розладів при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання психоактивних речовин" (№ держреєстрації 0101U000116, шифр АМН 7.01) та 2/ "Розробити методи стабілізації терапевтичних ремісій у хворих з залежністю від психоактивних речовин на основі комплексного вивчення якості їх особистого життя і стану мікросоціального оточення" (№ держреєстрації 0104U002282, шифр АМН.ТР.5.04). Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні задачі: Визначити особливості родинного анамнезу та показників соціальної адаптації у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, залежних від психостимуляторів. Встановити особливості рис особистості та типів темпераменту у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, залежних від психостимуляторів. Оцінити відставлену ефективність комплексної психофармакотерапії у хворих, залежних від опіоїдів, і хворих, залежних від психостимуляторів, за результатами катамнестичного спостереження.Обстежено 200 хворих (всі чоловічої статі), з яких 94 хворих із синдромом залежності від опіоїдів (І група порівняння - шифр діагнозу F11.2 за МКХ-10) і 106 хворих із синдромом залежності від психостимуляторів (ІІ група порівняння - шифр F.15.2 за МКХ-10). Опитувальник Derogatis (SCL-90R) (Derogatis L.R та співавт., 1976) застосовувався для багатовимірного визначення структури психопатологічної симптоматики за шкалами: соматизації (SOM), обсесивності-компульсивності (O-C), міжособистісної сенситивності (INT), депресії (DEP), тривожності (ANX), ворожості (HOS), фобічної тривожності (PHOB), паранояльних тенденцій (PAR), психотизму (PSY), а також за додатковою шкалою (ADD) та шкалою загального індексу тяжкості психічного стану (GSI). Водночас, хворі, залежні від опіоїдів, достовірно частіше (в 2,09 рази при p<0,05) походять із неповних родин ніж хворі, залежні від психостимуляторів, а якщо розглядати ті родини, які стали неповними не внаслідок смерті одного із батьків, а саме через власний розпад, то це співвідношення стає ще більшим (2,37 рази при p<0,05 ). Показано, що холеричний тип темпераменту зустрічається серед осіб, залежних від психоактивних речовин, в 2,80 рази частіше, ніж в загальній популяції (62,48 % проти 22,33 % при p<0,01) і тому може розглядатися як фактор ризику формування наркоманії, при цьому тип темпераменту не впливає на вибір конкретної психоактивної речовини (опіоїда чи психостимулятора) - різниця в розподілах хворих, залежних від цих психоактивних речовин за типами темпераменту (так само як і за середніми значеннями екстраверсії-інтраверсії та нейротизму), не вірогідна (p=0,74). В результаті комплексного дослідження афективного статусу, виконаного в момент госпіталізації, встановлено, що хворих на опіоманію достовірно відрізняє від хворих, залежних від психостимуляторів, більш високі рівні: депресії за шкалою Hamilton-21, а також соматизації, міжособистісної сенситивності і загальної тяжкості психічного стану за опитувальником Derogatis, що пояснюється важкістю синдрому відміни опіоїдів, з одного боку, і нейротоксичною дією психостимуляторів (яка веде до емоційного сплощення) - з іншого (табл.Хворих на опіоманію достовірно відрізняє від осіб, залежних від психостимуляторів, більш високі рівні: депресії (41,43 ± 1,05 бали і 30,85 ± 1,45 бали відповідно при p<0,05) за шкалою Hamilton-21, а також соматизації (3,54 ± 0,06 бали і 1,30 ± 0,04 бали відповідно при p<0,01), міжособистісної сенситивності (2,70 ± 0,08 бали і 2,21 ± 0,06 бали відповідно при p<0,05) і загальної тяжкості психічного стану (2,88 ± 0,06 бали і 2,43 ± 0,07 бали відповідно при p<0,05) за опитувальником Derogatis, що пояснюється відносною важкістю синдрому відміни опіоїдів, з одного боку, і нейротоксичною дією психостимуляторів (яка веде до емоційного сплощення) - з іншого. На характер депресії в стані відміни у осіб, залежних від психоактивних речовин, істотно впливає тип темпераменту: у холериків, незалежно від виду наркотику, домінує тривога, а у флегматиків характер депресії істотно залежить від виду наркотику (при опіоманії - тужливий, при залежності від психостимуляторів - тривожний). Серед пяти груп-кластерів (в порядку зменшення сукупної тяжкості афективних розладів: A"B"C"D"E), виділених в результаті багатофакторного кластерного аналізу даних