Аналіз стану відтворення корів і динаміки післяродових ускладнень з врахуванням перебігу родів, умов утримання, годівлі, кількості отелень та за результатами акушерської диспансеризації. Економічна ефективність застосування біологічно активних препаратів.
Аннотация к работе
Метою нашої роботи було удосконалення та розробка ефективних комплексних методів діагностики та заходів профілактики післяродових ускладнень у корів на фоні різних умов утримання і годівлі та з урахуванням віку тварин і рівня молочної продуктивності. вивчити зміни морфо-біохімічних, імунобіологічних і гормональних показників крові корів та провести морфо-цитологічні і мікробіологічні дослідження статевих органів корів до родів та в перші дні післяродового періоду при фізіологічному його перебігу і післяродових ускладненнях; На основі морфологічних, імунологічних, цитологічних, біохімічних та клінічних досліджень доведено, що застосування біологічно активних речовин (ПДЕ та естрофан) перед родами та у перші години і дні післяродового періоду дозволяє здійснювати ефективну профілактику післяродових ускладнень у корів та становлення відтворної здатності їх організму. Клінічну оцінку корів при фізіологічному перебігу післяродового періоду та з післяродовими ускладненнями, клінічні ознаки і характер прояву передвісників родів та тривалість стадій родів у корів і первісток вивчали на поголівї 500 самок, в кожну пору року, шляхом хронометражу за часом прояву передвісників родів до початку родового процесу (в годинах і хвилинах) та інтенсивності їх прояву в кожної тварини окремо. Кров для дослідження відбирали від 5 корів кожної групи за 10 діб до родів, та в 1, 3, 9, 14 день після родів, до введення препаратів з яремної вени, дотримуючись правил асептики та антисептики.Застосування з профілактичною метою за 10 діб до родів тканинного препарату ПДЕ дозволяє не тільки підвищити стан імунобіологічної активності, попередити розвиток післяродових ускладнень, але й отримати високу молочну продуктивність корів. Низькі показники відтворення корів з ускладненнями у післяродовий період характеризуються збільшенням сервіс-періоду в середньому до 84,93±6,73 діб, зниженням заплідненості і зменшенням кількості отриманих телят. У віковому аспекті серед післяродової патології домінуючим були післяродові ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти, цервіцити (8,6%) у корів після 3 і 4 отелів. У корів з ознаками післяродових ускладнень було встановлено збільшення термінів проявлення передвісників родів на 9,77 годин (Р<0,001); набряку молочної залози на 40,9 годин (Р<0,001); витікання цервікального слизу на 14,86 годин (Р<0,001); та зменшення на 6,28 годин (Р<0,001) розкриття шийки матки. Так, у корів, у яких було встановлено післяродові ускладнення, за 10 діб до родів відмічали зменшення кількості еритроцитів на 17% (Р<0,001), лейкоцитів - на 21,2% (Р<0,001), еозинофілів - на 58,1%, сегментоядерних нейтрофілів - на 25,5% (Р<0,001), моноцитів - на 44,3% (Р<0,001) та збільшення юних нейтрофілів (Р<0,001).
Вывод
Функціональні розлади органів статевої системи тварин, які спостерігаються під час вагітності, родів і в перші дні післяродового періоду можуть сприяти розвиткові післяродової патології, що обумовлює тривалу неплідність корів та зниження їх продуктивності. Застосування з профілактичною метою за 10 діб до родів тканинного препарату ПДЕ дозволяє не тільки підвищити стан імунобіологічної активності, попередити розвиток післяродових ускладнень, але й отримати високу молочну продуктивність корів.
Вибраковка корів у базових господарствах Луганської області у 2003-2006 роках складала 11%, домінуючими причинами яких була патологія родів та післяродова патологія (3,2-8,8%). Низькі показники відтворення корів з ускладненнями у післяродовий період характеризуються збільшенням сервіс-періоду в середньому до 84,93±6,73 діб, зниженням заплідненості і зменшенням кількості отриманих телят.
Серед основних причин неплідності телиць слід зазначити штучну та аліментарну неплідність, відсоток яких коливався від 3,4 до 45,6, а у корів - симптоматичну неплідність відмічали у 8,7-16,2%. У віковому аспекті серед післяродової патології домінуючим були післяродові ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти, цервіцити (8,6%) у корів після 3 і 4 отелів.
У корів з ознаками післяродових ускладнень було встановлено збільшення термінів проявлення передвісників родів на 9,77 годин (Р<0,001); набряку молочної залози на 40,9 годин (Р<0,001); витікання цервікального слизу на 14,86 годин (Р<0,001); та зменшення на 6,28 годин (Р<0,001) розкриття шийки матки. Кількість лохіальних виділень після родів у корів була різною, що залежало від тривалості родового процесу. У той же час у всіх вікових групах строки виділення лохій достовірно (Р<0,001) подовжувались на 6,66 діб і в середньому становили 20,08 днів.
Під час вагітності у нетелів і корів відбувається ряд складних адаптаційних процесів, спрямованих на підтримку гомеостазу, які обумовлюють виражені зміни клітинних і гуморальних захисних реакцій (олігохромемія, еозинопенія та диспротеінемія на фоні набутого імунодефіциту). Так, у корів, у яких було встановлено післяродові ускладнення, за 10 діб до родів відмічали зменшення кількості еритроцитів на 17% (Р<0,001), лейкоцитів - на 21,2% (Р<0,001), еозинофілів - на 58,1%, сегментоядерних нейтрофілів - на 25,5% (Р<0,001), моноцитів - на 44,3% (Р<0,001) та збільшення юних нейтрофілів (Р<0,001).
При післяродових ускладненнях у корів відмічається зменшення загального білка - на 14,5%, альбуміну - на 14%, б1-глобулінів - на 68,5%, б2-глобулінів - на 64,7% та в-глобулінів - на 32,1%, в порівнянні з тваринами з фізіологічним перебігом пуерперального періоду. За 10 днів до родів вміст естрадіолу становив 0,39 нмоль/л, тоді як у корів з післяродовими ускладненнями він був на 28% нижчим (Р<0,001), а концентрація прогестерону була 10,88 нмоль/л та 32,26 нмоль/л відповідно.
Перебіг післяродового періоду характеризується зниженням рівня В-лімфоцитів і Т-клітин на 16%, концентрації імуноглобулінів - на 5%, вмісту імунних комплексів - на 1,6-4,2%. За кількістю В-лімфоцитів здорові корови перевершують корів з післяродовими ускладненнями на 37,8% (Р<0,001), Т-лімфоцитів - на 35,8% (Р<0,001), Т-активних - на 37,5% (Р<0,001), Т-хелперів - на 52,1% (Р<0,001), Т-супресорів - на 52,6% (Р<0,001), великомолекулярних імунних комплексів у 3 рази (Р<0,001), середньомолекулярних - в 1,7 рази (Р<0,001), а також зниження дрібномолекулярних - у 2,1 рази (Р<0,001). Зміни кількісних показників імунного гомеостазу корелюють з встановленими в процесі дослідження доказами імунодепресії, що є основою для застосування засобів імуномодуляції.
Комплексне раннє прогнозування післяродових ускладнень у корів в господарствах різної форми власності, дасть змогу своєчасно застосувати ефективні заходи їх профілактики та лікування. До показників щодо прогнозування розвитку післяродових ускладнень у корів слід віднести достовірні зміни морфо-біохімічних, гормональних, імунологічних показників крові та характер цитологічного складу вагінальних мазків-відбитків.
Дворазове застосування тканинного препарату ПДЕ посилює метаболічні процеси в організмі корів, про що свідчить достовірне підвищення кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, моноцитів та загального білка, достовірне (Р<0,05 - Р<0,001) зростання загальної кількості лімфоцитів за рахунок Т-загальних лімфоцитів, особливо хелперів і Т-активних на фоні збільшення рівня імунних комплексів та імуноглобулінів.
Дворазове застосування ПДЕ та естрофану дозволило 73,3% корів повноцінно проявити стадію збудження статевого циклу, що на 40% більше, ніж при одноразовому введенні ПДЕ та на 13,3% більше, ніж при інєкціях ПДЕ та естрофану і на 53,3% більше, ніж у тварин, яким препарати не застосовували. Введення ПДЕ дозволило скоротити загальний строк тривалості родів на 93,27 - 119,07 хвилин, виділення лохій - на 2,03 - 2,27 доби та попередити виникнення патологічних родів у 26,6% тварин, затримання посліду - у 6,67-26,67%, а післяродових ускладнень - у 13,3-26,7% корів, у порівнянні з тваринами, яким препарати не застосовували.
Економічний ефект на гривню витрат після застосування препаратів тваринам, яким вводили лише ПДЕ склав 16,01-19,29 грн., у тварин після інєкцій ПДЕ та естрофану - 9,17-9,57 грн., а в групі корів після дворазового введення ПДЕ та естрофану - 6,56-7,01 грн..
Пропозиції виробництву
При проведенні акушерської диспансеризації маточного поголівя корів і телиць у господарствах з виробництва молока одночасно з аналізом основних показників відтворення для отримання обєктивних даних фізіологічного стану корів, доцільно проводити визначення морфо-біохімічних, гормональних та імунологічних показників крові, які будуть складати основу діагностично-прогностичних тестів при проведенні профілактичних заходів щодо післяродової патології.
Для профілактики післяродових ускладнень у корів, в яких згідно прогностичних показників, імовірні післяродові ускладнення, рекомендуємо застосовувати тканинний препарат ПДЕ (плацента денатурована емульгована) в дозі 20 мл, підшкірно, дворазово: перший раз - за 10 діб до родів, а другий раз - через годину після виведення плоду з одночасним, одноразовим, внутрішньомязовим введенням аналогу простагландину Ф-2б естрофану, в дозі 2 мл.
Матеріали дисертаційної роботи та методичні рекомендації “Застосування біологічно активних речовин та кремній неорганічних сорбентів для профілактики та лікування післяродових ускладнень у корів” рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання курсу ветеринарного акушерства, гінекології, біотехніки розмноження сільськогосподарських тварин при підготовці фахівців на біологотехнологічних та факультетах ветеринарної медицини навчальних закладів України III і IV рівнів акредитації.
Список литературы
1. Тресницький С.М., Знагован С.Ю., Шпилева Л.О., Бондаренко О.В., Петрущенко А.І, Тресницька В.А. Вивчення антибіотикорезистентності мікроорганізмів, ізольованих із статевих органів корів, хворих на ендометрит // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2005. - №50/73. - С. 274-277.
2. (Здобувач приймала участь у проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці даних, самостійно провела узагальнення результатів та написання статті).
3. Тресницька В.А., Шпилева Л.О., Ігуменцева О.І. Показники запліднюваності корів і телиць в базових господарствах Луганської області // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2006. - №63/86. - С. 197-201.
4. (Здобувач вивчила показники відтворення корів, провела аналіз отриманих результатів та підготувала статтю до друку).
5. Тресницька В.А. Показники природної резистентності у корів сухостійного і післяродового періодів // Збірник наукових праць Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2006. - С. 137-141.
6. Тресницька В.А. Результати акушерської і гінекологічної диспансеризації корів у базових господарствах Луганської області // Збірник наукових праць Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2006. - №1-2 (15-16). - С.186-188.
7. Тресницька В.А., Харенко М.І. Динаміка поширеності акушерської та гінекологічної патології первісток та корів в господарствах Луганської області // Збірник наукових праць Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2006. - №41. - С. 223-229.
8. (Здобувач вивчила показники акушерської та гінекологічної патології корів в динаміці, провела аналіз отриманих результатів та підготувала статтю до друку).
9. Тресницька В.А., Акулова Т.А., Харенко М.І.. Вплив ПДЕ на природну резистентність та перебіг пуерперального періоду // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2006. -Т. 8, №3 (30). - Ч.1. - С. 167-171.
10. (Здобувач приймала участь у введенні біологічно активних речовин та вивченні показників плодючості, у дослідженні імунологічних показників крові корів, самостійно провела статистичну обробку отриманих даних).
11. В.А. Тресницька. Вплив біологічно активних препаратів на морфо-біохімічні показники крові та перебіг післяродового періоду // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2006. -Т. 8, №3 (30). - Ч.2. - С.150-153.
12. Застосування біологічно активних речовин та кремній неорганічних сорбентів для профілактики та лікування післяродових ускладнень у корів: Методичні рекомендації / М.І.Харенко, М.М. Ігнатов, В.А. Тресницька, В.С. Кот, К.С. Бордюгов, П.А. Руденко, С.М. Тресницький, Т.А. Акулова, О.В. Кот. - Луганськ, 2006. - 31 с.
13. (Здобувач самостійно провела експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та узагальнення результатів).