Рецепція іноземними мандрівниками народної вдачі російського етносу в компаративному дискурсі. Порівняння тревелогів Ф. Ансело "Шість місяців в Росії" та А. де Кюстіна "Росія у 1839 році" у контексті світоглядних домінант власне російських підданців.
Аннотация к работе
На основі аналізу мемуарів іноземців визначено, що ментальна модель «русской души» ґрунтується на таких константах, як примат общини над особистістю, патріархальність як питомо-азійської домінанта в шлюбно-сімейному та публічному житті, базовими для суспільства архетипові сильної руки та культові царя, імперському мисленні, дихотомії рис: гостинність-ксенофобія, набожність-аморальність, широчінь ДУШПВІДСУТНІСТЬ свободи особистості, нагвність-лицемірстєо. Значний внесок у створення більш розгорнутої, вичерпної та конкретизованої картини російського життя миколаївської епохи внесли мемуарні записки французів Астольфа де Кюстіна «Росія у 1839 році» [11; 12] та «Шість місяців в Росії» й «Росія у 1839 році» його ПОПЕРЕДНИКАФРАНСУА Ансело [1]. За Кюстіном, росіяни за вдачею схильні обдурювати тих, хто поруч, а також намагаються - і доволі успішно - вводити в оману весь світ (російська іміджева константа, якої вона традиційно дотримується й нині, лише в оновленій гібридній версії). Згаданий російський атрибут подвійної моралі можна помітити між рядками «Правди про Росію»: «Чи знаєте ви, що таке подорожувати по Росії? Для поверхового розуму це значить живитися ілюзіями , бо на кожному кроці дві нації, які борються одна з одною: одна з цих націй - Росія, якою вона є насправді, друга - Росія, якою її хотіли б показати Європі.