Вивчення компаративних фразеологічних одиниць як фразеологічної мікросистеми німецької мови, в основі якого лежить комплексний аналіз фразеологічних порівнянь. Особливості природи творення компаративних фразеологізмів (первинний і вторинний фразотвір).
Аннотация к работе
У звязку з цим особливої значущості набувають теоретико-методологічні, соціально-психологічні, організаційно-педагогічні та методичні аспекти широкомасштабної проблеми повноцінного гуманістичного розвитку випускників вищих педагогічних закладів освіти в напрямі сформованості в них нового - гендерного компонента професійної компетентності через здобуття ними відповідної обізнаності щодо сутності гендерних досліджень (О.Вороніна, І.Горошко, І.Жеребкіна, О.Здравомислова, Г.Тьомкіна та ін.), опанування основ гендерної культури і технологій упровадження принципів гендерної демократії у сфері освітнього простору сучасної національної школи (Л.Бут, Т.Говорун, О.Кікінежді, Я.Кічук, О.Луценко та ін.), набуття ознак теоретичної і практичної готовності до гендерного виховання й освіти нової генерації підростаючого покоління (Л.Булатова, І.Кльоцина, В.Кравець, Л.Міщик, Л.Штильова та ін.). Це, у свою чергу, потребує цілеспрямованої інтеграції у професійну підготовку студентів вищої педагогічної школи гендерного підходу як нового способу пізнання та розуміння реалій сучасної дійсності, шляхом подолання поляризації й усунення ієрархії „чоловічого” і „жіночого”, оскільки традиційне протиставлення та усвідомлення „очевидної” нерівноцінності чоловічих і жіночих рис особистості, образу мислення, особливостей поведінки закріплюють звязок між біологічною статтю та досягненнями особистості в соціальному житті. Водночас, незважаючи на розпочаті інноваційні перетворення в галузі демократизації й гуманізації національної системи освіти, питання інтеграції гендерного підходу в професійну підготовку студентів вищих педагогічних закладів ще не знайшло свого належного науково-теоретичного обґрунтування і відповідного методичного забезпечення. Подоланню означеної суперечності сприятимуть дослідження з гендерної проблематики, зокрема ті, що розкривають сутність і методологію гендерного підходу, шляхи, умови і засоби його інтеграції у професійну підготовку студентів вищих педагогічних закладів національної системи освіти. Це й зумовило вибір теми дослідження - „Гендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів”.У першому розділі „Теоретичні засади дослідження особливостей інтеграції гендерного підходу в професійну підготовку студентів вищих педагогічних закладів” висвітлено позиції вчених щодо розуміння сутності феномену „гендер”, визначено соціальні й теоретичні передумови становлення й розвитку гендерного підходу; досліджено та узагальнено досвід щодо стратегій інтеграції гендерного підходу в систему вітчизняної вищої педагогічної освіти, виокремлено труднощі й досягнення на цьому шляху. Унаслідок теоретичного аналізу й узагальнення досвіду інтеграції гендерного підходу в українські вищі педагогічні заклади ми дійшли таких висновків: - незважаючи на інноваційну практику окремих вищих педагогічних закладів освіти, гендерний підхід до сьогодні не знайшов належного науково-теоретичного обґрунтування своєї сутності та доцільності щодо інтеграції у професійно-педагогічну підготовку студентів, а також відповідного методичного забезпечення у вигляді певної технології. У другому розділі „Експериментальне дослідження ефективності інтеграції гендерного підходу в професійно-педагогічну підготовку студентів” проаналізовано сучасний стан організації навчально-виховного процесу щодо формування гендерної компетентності студентів педагогічних закладів освіти; визначено та охарактеризовано способи реалізації педагогічних умов, що покладено в основу технології гендерно зорієнтованої професійної підготовки студентів; відбито способи діагностики і динаміку рівнів сформованості гендерної компетентності студентів контрольних і експериментальних груп з урахуванням їхньої статі. Одеса), засвідчили, що:-по-перше, гендерна компетентність - це новий і найважливіший аспект гностичної складової професіоналізму діяльності сучасного педагога і психолога, яка виявляє свою сутність як складно структуроване та професійно важливе новоутворення особистості, що має у своєму складі три основних компоненти: предметно-змістовий, який задає й відображає суть концептуальних засад у розумінні феноменів гендера і гендерного підходу в освіті; операціонально-діяльнісного, що орієнтує на виконання специфічних функцій професійної діяльності, повязаних з гендерним вихованням та освітою підростаючого покоління; особистісно-професійний, який опікує зону розширення субєктивного простору професіоналу через подолання власних застарілих гендерних стереотипів й усвідомлення своїх нових потенційних можливостей самореалізації в усіх сферах життєдіяльності; Для цього в межах викладання зазначених навчальних дисциплін на лекційних заняттях окремим блоком вводилась адаптована для рівня сприйняття студентів гендерна інформація, яка висвітлювала питання: сутності гендера і гендерного підходу; концептуальних засад гендерних досліджень; словника ключових гендерних понять і термінів; законів і нормативних актів з проблеми гендерної рівності і демократії; міжнародних та де