Дослідження поширеності коморбідних психічних розладів у пацієнтів старечого віку в загальній медичній практиці. Порівняльний аналіз терапевтичної ефективності різних методів лікування депресивних станів у літніх пацієнтів соматичного стаціонару.
Аннотация к работе
Стан проблеми потребує розробки алгоритмів діагностики, лікувальної тактики при таких розладах, профілактичних та організаційних заходів, а також створення навчальних програм з даних питань для лікарів загальної медичної практики. Мета дослідження - на підставі вивчення поширеності і структури коморбідних психічних розладів у літніх пацієнтів загальної медичної практики (кардіологічного профілю) розробити критерії діагностики таких розладів для удосконалення організації психіатричної допомоги даній категорії пацієнтів. Провести катамнестичне дослідження депресивних розладів і порівняльне вивчення різних лікувальних тактик у літніх пацієнтів кардіологічного профілю з депресивними розладами. Групу з ГХ було представлено головним чином хворими віком 60-69 років, а пацієнти з ІХС - більш старшої вікової групи (70-79 років). Серед літніх пацієнтів із депресивними розладами було більше, ніж у групі порівняння, самотніх, з низьким рівнем доходу (розбіжності не достовірні), з порушеннями функціональної повсякденної життєдіяльності (р<0,05).У дисертаційній роботі на підставі дослідження поширеності та клінічних форм коморбідних психічних розладів у літніх пацієнтів кардіологічного стаціонару здійснено теоретичне обґрунтування й нове вирішення важливої наукової проблеми діагностики, виявлення сприятливих факторів розвитку, оцінки терапевтичних тактик і створення моделі надання психічної допомоги даній групі пацієнтів, що спрямована на підтримку адекватного рівня соціального функціонування і підвищення якості життя літніх пацієнтів загальної медичної практики з психічними розладами. У загальній медичній практиці у 98,3% літніх пацієнтів кардіологічного стаціонару виявлено коморбідні психічні розлади непсихотичного рівня. Показник коморбідності у середньому в одного пацієнта складав 3,3±1,56 психопатологічних розлади. У пацієнтів кардіологічного стаціонару літнього і старечого віку виявлено наступні коморбідні психічні розлади: депресивні розлади (32,1%), тривожні розлади (17,2%), іпохондричні розлади (15,2%), астенічні розлади (24,2%), інсомнічні розлади (85,8%), інші (моріоподібні, гіпопаранойяльні, конверсійні) розлади (5,3%). Серед літніх пацієнтів кардіологічного профілю переважними психопатологічними розладами були: у жінок - депресивні (36,5% проти 23,8% у чоловіків), тривожні розлади (19,3% проти 13,3% у чоловіків) і порушення сну (89,8% проти 78,1% у чоловіків); у чоловіків - іпохондричні (23,8% проти 10,7% у жінок) та астенічні (31,4% проти 26,9% у жінок) розлади.
Вывод
1. У дисертаційній роботі на підставі дослідження поширеності та клінічних форм коморбідних психічних розладів у літніх пацієнтів кардіологічного стаціонару здійснено теоретичне обґрунтування й нове вирішення важливої наукової проблеми діагностики, виявлення сприятливих факторів розвитку, оцінки терапевтичних тактик і створення моделі надання психічної допомоги даній групі пацієнтів, що спрямована на підтримку адекватного рівня соціального функціонування і підвищення якості життя літніх пацієнтів загальної медичної практики з психічними розладами.
2. У загальній медичній практиці у 98,3% літніх пацієнтів кардіологічного стаціонару виявлено коморбідні психічні розлади непсихотичного рівня. Показник коморбідності у середньому в одного пацієнта складав 3,3±1,56 психопатологічних розлади.
3. У пацієнтів кардіологічного стаціонару літнього і старечого віку виявлено наступні коморбідні психічні розлади: депресивні розлади (32,1%), тривожні розлади (17,2%), іпохондричні розлади (15,2%), астенічні розлади (24,2%), інсомнічні розлади (85,8%), інші (моріоподібні, гіпопаранойяльні, конверсійні) розлади (5,3%).
4. Серед літніх пацієнтів кардіологічного профілю переважними психопатологічними розладами були: у жінок - депресивні (36,5% проти 23,8% у чоловіків), тривожні розлади (19,3% проти 13,3% у чоловіків) і порушення сну (89,8% проти 78,1% у чоловіків); у чоловіків - іпохондричні (23,8% проти 10,7% у жінок) та астенічні (31,4% проти 26,9% у жінок) розлади.
5. Основними предиспозиційними факторами сприяння виникненню коморбідних психічних розладів у літніх пацієнтів кардіологічного профілю є спадкоємна обтяженість на психічні захворювання, порушення повсякденного функціонування, низький рівень доходу, самотність, втрата близьких, погіршення соматичного стану, тривалі психотравматичні ситуації.
6. Катамнестичне вивчення депресивних розладів, виявлених у літніх пацієнтів, дозволило оцінити результати різних видів терапії даних розладів. Найбільш успішною є комбінована терапія - поєднання диференційована психофармакотерапія з психотерапієй.
7. У літніх пацієнтів виявлено різного ступеня вираженості когнітивні розлади: у 49,7% - легкі, у 36,8% - виражені, а у 9,6% - легкий ступінь деменції. Для проведення диференційованої діагностики деменції с депресивною псевдодеменцією ефективним виявилось використання структурного аналізу MMSE з застосуванням терапії антидепресантами ex juvantibus.
8. Проведене дослідження підтвердило надійність і адекватність використання скринінгових клінічних опитувальників (GDS, HADS, MMSE) для виявлення психічних розладів у літніх пацієнтів загальної медичної (кардіологічної) практики. Виявлено високі коефіцієнти кореляції депресивного розладу й опитувача Бека з GDS (R=0,65 і R=0,45 відповідно, p<0,05) і HADS (R=0,49 і R=0,55 відповідно, p<0,05), а також кореляція HADS з результатами шкали тривожності Спілбергера-Ханіна (R=0,34, p<0,05).
9. Критеріями діагностики депресивних розладів у літніх пацієнтів служить дисбаланс афективного реагування за депресивним типом (гіпотимія, ангедонія та афективна лабільність), алексітимія в структурі особистості, порушення поведінки харчування (булімія). Вивчення у кожного конкретного пацієнта структури депресивного розладу з виявленням основних афективних симптомів дозволяє здійснити адекватний вибір антидепресивного засобу. Для побудови терапевтичної тактики літніх соматичних хворих із психічними розладами необхідний комплексний аналіз психопатологічної та соматичної симптоматики з урахуванням функціональної спроможності пацієнта, особливостей особистості та наявності соціальної підтримки.
10. Для швидкої і адекватної оцінки психічного стану геронтологічного пацієнта лікарям - інтерністам необхідно використовувати розроблений алгоритм діагностики і лікування психічних розладів задля створення індивідуальної терапевтичної стратегії для хворих похилого віку.
11. Модель психіатрії консультування і взаємодії в геронтологічній практиці сприяє своєчасному виявленню психічних розладів у соматично хворих похилого віку та успішному їх лікуванню за дотримання послідовності між окремими рівнями організаційної структури геронтологічної допомоги, покращанню соматичного стану пацієнтів, зниженню ризику виникнення загострень хронічної соматичної патології, оптимізації функціональних можливостей та соціальної адаптації, а також подовженню працездатності літніх осіб і підвищенню якості їхнього життя.
Список литературы
Дзеружинская Н.А. Психопатология и принципы лечения болезни Альцгеймера // Таврич. журн. психиатрии. - 1999. - Т. 3, № 4 (11). - С.67-69.
Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А. Психопатологические показания для применения препарата “Нервохель” // Таврич. журн. психиатрии. - 2000. - Т. 4, № 1 (12). - С. 24-26.
Дзеружинская Н.А. Нарушения сна у пожилых больных с кардиологической патологией // Проблемы старения и долголетия. - 2002. - Т.11, № 1. - С. 42-46.
Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А. Одинокая старость и психические расстройства // Здоровье женщины. - 2002. - № 2(10). - С. 90-93.
Дзеружинская Н.А., Гаврилюк И.В. Семиотика ипохондрии в общей медицинской практике // Таврич. журн. психиатрии. - 2002. - Т. 6, № 2 (19). - С. 16-17.
Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А. Применение ивадала для лечения нарушений сна у пожилых пациентов // Укр. вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 3 (32). - С. 85-87.
Дзеружинская Н.А. Состояние психического здоровья у женщин пожилого возраста с сердечно-сосудистой патологией // Здоровье женщины. - 2002. - № 3 (11). - С. 95-99.
Сыропятов О.Г., Дегтярева И.И., Дзеружинская Н.А., Козачок Н.Н., Козел Н.П. Диагностика и лечение больных с психическими расстройствами в практике врача-интерниста. Роль эглонила // Укр.мед. часопис. - 2002. - № 5 (31). - С. 50-58.