Сутність і місце комерційного договору в загальній системі господарських договорів, інтереси, які реалізуються за його допомогою, вплив економічних чинників на становлення. Особливості об’єкта даного договору та характер його співвідношення з предметом.
Аннотация к работе
Господарського та Цивільних кодексів (ГК і ЦК) України заклало фундамент для правового регулювання договірних відносин на новому системному рівні та започаткувало новий етап наукових досліджень у сфері як господарського, так і цивільного договірного права, спрямованих на модернізацію вітчизняного законодавства як у цих, так і в інших сферах. Сьогодні положення щодо цілої низки договорів одночасно закріплені у статтях ГК та ЦК України, проте далеко не завжди складаються в чітку та послідовну систему регулювання. Відсутність нормативного визначення самого господарського договору й наявність принципових розбіжностей між певними загальними положеннями про договір ГК та ЦК України зумовлюють потребу у визначенні основних напрямків подальшого розвитку інституту господарського договору й відбудови логічно узгодженої галузевої системи загальних правил про господарські договори як обовязкової умови підвищення рівня правового регулювання господарсько-договірних відносин. Більшість сучасних досліджень договору, зокрема в господарському обороті, розглядають цей правовий засіб виключно з позицій цивілістики, не порушуючи, однак, питання його взаємозвязку із системою державного регулювання господарських відносин, усією системою господарсько-правових засобів, якими репрезентовано механізм господарсько-правового регулювання. Метою цього дисертаційного дослідження є модернізація концептуальних засад господарського договору за умов сучасного розвитку ринкових відносин, класифікація та виокремлення в системі господарських договорів договірних типів, видів і різновидів за новими системними ознаками, а також визначення місця та значення в цій системі комерційного договору для того, щоб сформулювати рекомендації, спрямовані на оптимізацію господарського законодавства в частині регулювання господарсько-договірних відносин.У підрозділі 1.1 «Еволюція наукових поглядів на договір як засіб правового регулювання господарських відносин» здійснено огляд наукових поглядів на договір у господарському (торговельному) обороті, починаючи з XIX ст. і до сьогодні, його основні кваліфікаційні ознаки, виокремлені відомими представниками наукової думки. У підрозділі 1.2 «Договір як теоретико-правова конструкція» подано загальну характеристику відомих правовій доктрині теорій договору, які використовуються для розкриття сутності його юридичної конструкції, серед яких: «угодницька теорія» (договір - це угода сторін про встановлення, змінення чи припинення прав та обовязків); «зобовязальницька теорія» (договір ототожнюється з договірними зобовязаннями); «теорія обіцянки (promise)» (договір - це обіцянка або набір обіцянок, на які може покластися контрагент); «актова теорія» (договір - це сумісно здійснені відокремлені волевиявлення двох чи більше управнених субєктів права, що спрямовані на регулювання поведінки цих та/або інших субєктів та якими встановлюється на підставі реальної або припущеної згоди правовий результат - правовий акт). У роботі обстоюється необхідність поглиблення процесів функціональної спеціалізації в частині правового впорядкування господарсько-договірних відносин, на підставі аналізу звязку договору із процесом суспільного виробництва, що дасть змогу: а) визначити місце, яке посідає той чи інший договір у загальній системі господарських договорів (це потрібно для зручності вивчення й формування матеріалу для наукового аналізу та синтезу), та чітко окреслити норми, покликані їх урегулювати; б) забезпечити адекватну наявним реаліям суспільного розвитку правову регламентацію відповідним договірним відносинам; в) відбудувати логічну структуру господарського договірного права (на підставі системних ознак здійснити уніфікацію й диференціацію правового регулювання господарсько-договірних відносин). Різновидом договору пропонується визнавати угруповання договорів, що може траплятися в межах одного або декількох договірних видів та обєднане за однією із кваліфікаційних ознак (економіко-правовий результат договору; форма і ступінь організації ринку, у межах якого укладається договір; ринковий сегмент, який опосередковує договір та ін.), що зумовлює особливості відповідних договірних відносин та/або самої договірної конструкції. Зазначається, що комерційний оборот як сфера безперервної взаємодії субєктів господарювання, діяльність яких спрямована на отримання прибутку, є зоною підвищених ризиків, нейтралізація яких вимагає: а) включення до змісту комерційних договорів різноманітних захисних застережень (валютно-цінових, товарно-цінових, валютно-товарних, застережень про форс-мажор, про ускладнювальні обставини), оперативно-господарських санкцій, умов про моменти переходу ризиків (випадкової загибелі товару, непередбачених витрат на виготовлення, транспортування товару та ін.), умов про конфіденційність, умов про порядок і форму безготівкових розрахунків (інкасову, акредитивну, вексельну та ін.) тощо; б) деталізацію предметів договорів; в) ускладнення характеру договірних взаємозвязків учасників комерційного обороту (меморандум про взаємор