Проблема збільшення виживання і покращення якості життя хворих на уротеліальний рак нирки. Застосування комбінованої терапії, яка включає нефруретеректомію з резекцією устя сечоводу й ендолімфатичну поліхіміотерапію, відповідно до розробленої програми.
Аннотация к работе
Автор брав безпосередню участь у розробці та впровадженні методів ендолімфатичної поліхіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих на уротеліальний рак нирки. Мета роботи: забезпечити збільшення виживання і покращання якості життя хворих на уротеліальний рак нирки шляхом застосування комбінованої терапії, яка включає нефруретеректомію з резекцією устя сечоводу й ендолімфатичну поліхіміотерапію, відповідно до розробленої програми. Розробити і застосувати оптимальну схему ендолімфатичної поліхіміотерапії у пацієнтів з уротеліальним раком нирки з урахуванням сучасних досягнень в галузі онкоурології. Визначити ефективність застосування ендолімфатичної поліхіміотерапії, у порівнянні із системною поліхіміотерапією у пацієнтів з уротеліальним раком нирки. Провести порівняльний аналіз результатів лікування хворих на уротеліальний рак нирки із застосуванням системної поліхіміотерапії та запропонованого способу ендолімфатичної поліхіміотерапії.Основні результати дисертації доповідалися на науково-практичній конференції "11-й зїзд онкологів України" (Судак, 2006), 4-му зїзді онкологів і радіологів СНД (Ташкент, 2006), 5-му зїзді онкологів і радіологів СНД (Душанбе, 2100). Дисертація викладена українською мовою на 136 сторінках компютерного тексту і містить вступ, огляд літератури, 5 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації.Більшість випадків припадала на 3 стадію - 23 хворих (34,8±5,7%), на 4 стадію - 19 пацієнтів (28,8±5,7%), на 2 стадію припало 20 хворих (30,3±5,7%). У 18 пацієнтів дослідної групи (27,2±5,5%) спостерігалося ураження верхньої групи чашечок миски нирки, у 34 хворих (51,5±6,2%) виявлено ураження нижньої групи чашечок миски нирки, у 9 хворих (13,7±4,2%) - ураження центральної групи чашечок миски нирки, у 5 хворих (7,6±3,3%) - тотальне ураження миски нирки. У 19 пацієнтів контрольної групи (38,8±6,9%) спостерігалося ураження верхньої групи чашечок миски нирки, у 25 хворих (51,1±7,1%) виявлено ураження нижньої групи чашечок миски нирки, у 3 хворих (6,1±3,4%) - ураження центральної групи чашечок миски нирки, у 2 хворих (4,1±2,8%) - тотальне ураження миски нирки. Детальне вивчення сполученого збільшення різних груп лімфатичних вузлів у хворих дослідної групи виявило такі особливості: збільшення одиничного лімфатичного вузла з боку ураження виявлено у 16 (24,3±5,3%), збільшення групи лімфатичних вузлів з боку ураження у 10 (15,2±4,4%), збільшення групи лімфатичних вузлів з наявністю конгломерату з боку ураження - у 6 (9,1±2,4%) хворих. На момент закінчення проведеного лікування при оцінці обєктивного статусу хворих виявлено, що 90% за шкалою Карновського в дослідній групі спостерігалося у 27 (40,9±6,1%) пацієнтів, у контрольній - у 9 (13,6±5,5%); 80% відзначено в 11 (16,6±4,6%) хворих дослідної групи і в 9 (13,6±5,5%) - контрольної; 70% виявлено в 17 (34,7±5,4%) хворих дослідної й у 8 (16,3±5,3%) - контрольної групи; 60% визначено в 6 (9,1±3,5%) спостереженнях дослідної групи і 16 (32,6±6,7%) спостереженнях у контрольній; 50% виявлено в 4 (6,1±2,9%) випадках у дослідній та 1 (2,0±2,0%) - у контрольній групі; 40% - в 1 (1,5±1,5%) хворого дослідної групи і 5 (10,2±4,3%) хворих контрольної групи; 30% - в 1 (2,0±2,0%) випадку в контрольній групі (розходження між групами статистично значимо, p<0,001).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і рішення наукового завдання сучасної онкоурології - забезпечення збільшення виживання і покращання якості життя хворих на уротеліальний рак нирки шляхом застосування комбінованої терапії, що включає виконання нефруретеректомії з резекцією устя сечоводу й ендолімфатичну поліхіміотерапію. Застосування розробленої схеми ендолімфатичної поліхіміотерапії у пацієнтів з уротеліальним раком нирки дозволило збільшити середню тривалість життя у дослідній групі до 3,2±0,57 (р<0,05) (контрольна група - 2,5±0,08 років). Установлено, що застосування ендолімфатичної поліхіміотерапії у хворих з уротеліальним раком нирки дозволило збільшити однорічне виживання з 66,0±8,3% (група контролю) до 86,8±7,3%, пятирічне - з 35,4±8,1 до 60,7±13,1% (р = 0,002). Достовірне збільшення середньої тривалості, якості життя пацієнтів, відповідно до шкали ВООЗ, частота обєктивних відповідей на ендолімфатичну поліхіміотерапію дозволяють рекомендувати застосування запропонованої схеми поліхіміотерапії у пацієнтів з уротеліальним раком нирки у спеціалізованих онкологічних закладах та лікарнях загальної лікувальної мережі.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і рішення наукового завдання сучасної онкоурології - забезпечення збільшення виживання і покращання якості життя хворих на уротеліальний рак нирки шляхом застосування комбінованої терапії, що включає виконання нефруретеректомії з резекцією устя сечоводу й ендолімфатичну поліхіміотерапію.
2. Застосування ендолімфатичної поліхіміотерапії вірогідно знижує основні критерії гематологічної і нефротоксичності (р<0,001).
3. При проведенні ендолімфатичної поліхіміотерапії ризик прогресування хвороби у пацієнтів дослідної групи, порівняно з контрольною, знижується, ВР=0,49 (95% ВІ 0,31-0,79).
4. Застосування розробленої схеми ендолімфатичної поліхіміотерапії у пацієнтів з уротеліальним раком нирки дозволило збільшити середню тривалість життя у дослідній групі до 3,2±0,57 (р<0,05) (контрольна група - 2,5±0,08 років).
5. Установлено, що застосування ендолімфатичної поліхіміотерапії у хворих з уротеліальним раком нирки дозволило збільшити однорічне виживання з 66,0±8,3% (група контролю) до 86,8±7,3%, пятирічне - з 35,4±8,1 до 60,7±13,1% (р = 0,002).
6. Застосування ендолімфатичної хіміотерапії за оригінальною програмою дозволило вірогідно покращити якість життя пацієнтів дослідної групи за шкалою ВООЗ СТС NCIC з 36,7±6,9% (контрольна група) до 63,6±5,9% (р =0,002).
7. Достовірне збільшення середньої тривалості, якості життя пацієнтів, відповідно до шкали ВООЗ, частота обєктивних відповідей на ендолімфатичну поліхіміотерапію дозволяють рекомендувати застосування запропонованої схеми поліхіміотерапії у пацієнтів з уротеліальним раком нирки у спеціалізованих онкологічних закладах та лікарнях загальної лікувальної мережі.
Практичні рекомендації
1. У хворих на операбельний уротеліальний рак нирки при відсутності протипоказань до оперативного втручання доцільно виконувати радикальну нефруретеректомію з одномоментною резекцією сечового міхура в зоні устя сечоводу збоку ураження. Лімфодисекція повинна виконуватися в обсязі D2.
2. C метою уточнення розповсюдження процесу і стадії захворювання необхідне детальне патолого-гістологічне вивчення не тільки первинної пухлини, але й усієї нирки на предмет внутріорганного метастазування, а також сечоводу по всій довжині та резектованій ділянці сечового міхура з метою виявлення імплантаційних метастазів.
3. У ранньому післяопераційному періоді варто проводити ендолімфатичну антибіотикотерапію з першого дня, що дозволяє створити високу концентрацію препаратів у зоні активної лімфореї.
4. Враховуючи безперечну ефективність, простоту методики і низьку вартість ендолімфатичної поліхіміотерапії в адювантному режимі у хворих на уротеліальний рак, останню варто рекомендувати до широкого впровадження у спеціалізованих центрах і диспансерах.
Список литературы
1. Кудряшов А.Г. Комбинированное лечение почечно-клеточного рака / А.Г. Кудряшов, А.Е. Чумаков, Р.А. Осипенков, А.А. Анищенко, А.Н. Крюков // Новоутворення. - 2007. - № 1. - С.118-120. Автор здійснив збір та обробку історій хвороб.
2. Анищенко А.А. Комбинированное лечение уротелиального рака почки / А.А. Анищенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Т.10, № 4. - С.382-384.
3. Бондарь Г.В. Качество жизни больных уротелиальным раком почки при различных вариантах адъювантной химиотерапии / Г.В. Бондарь, А.А. Анищенко // Новоутворення. - 2010. - №5. - С.126-130. Автор зібрав та обробив клінічний матеріал, проаналізував якість життя хворих на уротеліальний рак нирки.
4. Думанский Ю.В. Непосредственные и отдаленные результаты эндолимфатической терапии уротелиального рака почки / Ю.В. Думанский, А.А. Анищенко // Інтегративна антропологія. - 2011. - №1 (17). - С.69-72. Автор проаналізував безпосередні та віддалені результати хворих.
5. Патент на корисну модель № 43948 Україна, МПК А61М 25/00. Спосіб комплексного лікування малоінвазивного раку / Бондар Г.В. (UA), Думанський Ю.В. (UA), Аніщенко А.А. (UA), Комендант В.В. (UA), Борота О.О. (UA); Донецький обласний протипухлинний центр. - № u200903279; Заявл.06.04.2009; Опубл.10.09.2009, Бюл. №17.
6. Патент на корисну модель № 43949 Україна, МПК А61М 25/00. Спосіб комплексного лікування неінвазивного раку / Бондар Г.В. (UA), Думанський Ю.В. (UA), Аніщенко А.А. (UA), Комендант В.В. (UA), Борота О.О. (UA); Донецький обласний протипухлинний центр. - № u200903281; Заявл.06.04.2009; Опубл.10.09.2009, Бюл. №17.
7. Наш опыт лечения рака лоханки почки / А.А. Анищенко, А.Г. Кудряшов, Р.А. Осипенков, С.А. Подлипский, А.Н. Крюков // IX зїзд онкологів України: матеріали зїзду. Судак, АР Крим, 29 травня-2 червня 2006 р. - Київ, 2006. - С. 204.
8. Activity and safety of AV-951,a potent and selective VEGFR1, 2 and 3 kinase inhibitor, in patients with renal cell carcinoma (RCC): Interim results of a phase II randomized discontinuation trial / P. Bhargava, B. Esteves, O. N. Lipatov, D. A. Nosov, A. A. Lyulko, A. O. Anischenko, R. T. Chacko, P. Lee, M. Al-Adhami, J. Ryan // Genitourinary Cancers Symposium: Oral Abstract Session, 26-28 February 2009. - Orlando, Florida, 2009. - P.220.