Біологічні особливості та антибіотикорезистентність штамів Proteus spp. Розробка моделі локалізованої гнійно-некротичної протейної інфекції. Імунологічний статус, особливості метаболізму, імунна відповідь та морфологічні зміни. Терапія протейної інфекції.
Аннотация к работе
Особливе місце в структурі гострих кишкових захворювань займає протейна інфекція, яка протікає особливо тяжко у дітей молодшого віку. У багатьох містах України було встановлено, що протейна інфекція реєструється в 6-15% випадків гострих кишкових захворювань. Джерелом поширення асоціацій збудників протейної інфекції є тяжкохворі зі зниженою реактивністю, які тривалий час знаходяться на стаціонарному лікуванні та одержують великі дози антибіотиків. Широке поширення нозокоміальних інфекцій, в тому числі й різних форм протейної інфекції, тенденція до їх зростання, тяжкий перебіг та значна летальність - усе це визначає актуальність і надає даній проблемі соціального значення, вирішення даної проблеми неможливе без розробки й впровадження ефективних засобів лікування (Назарчук Л.В., 1996). Аналіз численних робіт свідчить про те, що в патогенезі різних форм протейної інфекції безумовна роль належить порушенням імунного статусу хворих (Крутиков М.Г., 1998).Моделювання локалізованої гнійно-некротичної інфекції проведено на білих мишах лінії BALB/c JLACSTO, самках, вагою 18-20г, внутрішньошкіровим засобом дрібного введення інфікуючої дози лабораторного штама P.mirabilis ГІСК 160208 SS F 403 у розмірі - 3 х 108 мікробних клітин в 0,1 мл фізіологічного розчину на першу добу та 1,5 х 108 мікробних клітин в 0,1 мл фізіологічного розчину на другу добу в інфільтрат, що утворився. Характеристика препаратів, взятих в експеримент: ципрофлоксацин [1-циклопропіл-6-фторо-1,4-дигідро-4оксо-7(піперазин-1іл)-хіноліно-3-карбоксикислота, моногідрохлорид, моногідрат], прозора рідина з зеленувато-жовтуватим відтінком, концентрат 1% для інфузій (реєстраційне посвідчення № Р.08.00/02178 від 03.08.00 (“Юрія - Фарм”, Україна, м.Київ); поліоксидоній [похідне N-окису полі-1,4 етиленпіперазину], ліофінізована маса з жовтуватим відтінком, яка розчиняється у новокаїні, розчину натрія хлориду ізотонічного (реєстраційне посвідчення в Росії № 96/302/9 від 20.04.00 (“Иммафарма”, Росія, м. В експериментах лабораторних тварин розділили на групи: 1-а - позитивний контроль - інфіковані миші; 2-а група - інфіковані миші та проведення терапії ципрофлоксацином; 3-я група - інфіковані миші та проведення терапії поліоксидонієм; 4-а група - інфіковані миші та проведення терапії ципрофлоксацином і поліоксидонієм; 5-а - інтактні миші; 6-а група - миші, інфіковані та проведення терапії ципробаєм; 7-а група - миші, інфіковані та проведення терапії тималіном; 8-а група - миші, інфіковані та проведення терапії комбінацією препаратів ципробая і тималіна; 9-а група - миші, інфіковані та проведення терапії ципробаєм і поліоксидонієм; 10-а група - миші, інфіковані та проведення терапії ципрофлоксацином і тималіном. При дослідженні факторів патогенності, до яких відносяться ферменти агресії: гемолітична, лецитиназна та ДНК-азна активності, було встановлено, що 70,9% ізолятів мали лецитиназну активність, причому в хірургічної клініці ізоляти мали дану активність в 31,5% випадків, ізоляти від урологічних хворих - в 12,3%, від ЛОР-24,7%, від хворих з кишковою патологією - 15,1%, ізоляти від хворих з вторинною адентією - 4,1 %, а штами, вилучені з обєктів шпитального середовища - 12,3% випадків. Було виявлено, що загоювання гнійно-некротичної рани при лікуванні тільки ципрофлоксацином (ципробаєм) було зафіксовано на 9 добу, окремо поліоксидонієм - на 7 добу, тималіном - на 10 добу.У дисертації наведене нове розвязування наукових питань, що виявляється у визначенні етіологічної значущості окремих видів протейних мікробів у рановій, урологічній, ЛОР, стоматологічній патологіях і чутливості виділених збудників до протимікробних препаратів, розробці методики експериментального відтворення локалізованої гнійно-некротичної протейної інфекції та встановлені на моделі інфікованих тварин порушення імунного статусу у вигляді лімфопенії з пониженням абсолютних значень усіх субпопуляцій Т-лімфоцитів, а також пригнічення метаболічних процесів у крові і тканинах внутрішніх органів, спричиняючи розвиток окислювального стресу (активація ПОЛ і виснаження АОС), що дозволило розробити концептуальну модель імунопатологічних механізмів інгібування клітинного імунітету й факторів неспецифічного захисту і запропонувати ефективні схеми комбінованого застосування протимікробних препаратів - вибору (ципрофлоксацин або ципробай) сумісно з імуномодуляторами (поліоксидоній чи тималін), за допомогою яких загоювання некротичних вогнищ скорочувалось на 3-5 діб, летальність при септичній патології знижувалась на 85%, а сумарна тривалість життя складала 90,0 - 95,5%. Розроблено методику відтворення локалізованої гнійно-некротичної протейної інфекції без переходу в генералізовану форму шляхом дрібного введення інфікуючої дози: на першу добу - внутрішньошкірна інєкція інфікуючої дози лабораторного штаму Proteus mirabilis з розрахунку 300 мільйонів мікробних клітин в обємі 0,1 мл фізіологічного розчину; на другу добу в інфільтрат, що утворився, вводили 150 мільйонів мікробних клітин в 0,1 мл фізіологічного ро