Комбіновані техніки художньої обробки скла у контексті інспірацій стилю модерн - Дипломная работа

Тому пропонуємо розглянути різноманітні техніки декорування скла за такими художніми методами, як спікання (фюзінг), фарбування та протравлювання скла, його взаємодії з тепловими навантаженнями, технології ультрафіолетового друку, кольорові вирішення на предмет композицій зі склоблоків, освітлювальних приладів, варіативності у меблевому виробництві. В такий спосіб організації інтерєру, скло набуває нової естетичної якості. Це дослідження допоможе виявити та класифікувати скло мистецьке, як наслідок прикладного і просторового дизайну, систематизувати джерелознавчу базу, впорядкувати термінологію та різновиди сучасних виробів зі скла, адже сьогодні художнє скло в інтерєрі потребує чіткої класифікації. Орнамент виконує стилетворчу роль у декоративному мистецтві того часу, він узяв функцію зближення різних видів мистецтва на шляху створення стилю Art Grande - «Великого синтетичного стилю», став обєднувальним художнім засобом, що приводив світ предметів до єдиного візуального модуля. За останній час і протягом минулих десятиліть історики-мистецтвознавці доклали чимало зусиль для дослідження даної теми, зокрема публікації мистецтвознавців про сучасний стан гутництва (Чечусова З.[54], Грималюк Р. описує творчість Петра Холодного., що вперше на Україні створив вітражні композиції [16, c.150-154] в наукових статтях та авторефераті Грималюк Р. розглядаються вітражі Львова другої половини ХІХ - початку ХХ ст.Єгипетські майстри поміщали форму, зроблену із спресованого піску, в розплавлене скло і повертали форму таким чином, що скло осідало на стінках форми. Вироби цього виду мали керамічну основу, характерний яскраво бірюзовий колір і були як би перехідними від кераміки до скла. Майже одночасно з фаянсовим виробництвом в Єгипті починають зявлятися і вироби іншого роду, а саме чисто скляні, в яких скло, правда, ще не є повноцінним, так як воно непрозоре і недостатньо проварене. Це таблички з вказівками, як робити скло, що знаходилися в бібліотеці царя Ассірії Ашурбаніпала (669 - 626 рр. до н.е.) Технологія фьюзінг була добре відома і в 1 ст. до н. е., вона широко застосовувалася в Давньому Єгипті та Олександрії. У техніці скляної пасти було знайдено торс Афродіти (Олександрія 2 століття до н.е.) також знайдена римська чаша для ополіскування рук виконана в техніці спікання скла, яка була зроблена в кінці 1 століття нашої ери.Перші відомі зразки виробів зі скла датуються поч. Скло, один з перших, створених людиною штучних матеріалів, воно супроводить людину на всіх етапах історії його розвитку. Початок виробництва скла губиться в глибині століть і, постійно розвиваючись, триває до наших днів. В сучасній науці не існує ні єдиної теорії будови скла, ні єдиної теорії його походження. У середині XVIII ст. з Росії на Україну прийшло виробництво кришталю й гравірування скляного посуду, була вдосконалена технологія варіння кольорових виробів.Орнамент виконує стилетворчу роль у декоративному мистецтві того часу, він узяв функцію зближення різних видів мистецтва на шляху створення стилю Art Grande - «Великого синтетичного стилю», став обєднувальним художнім засобом, що приводив світ предметів до єдиного візуального модуля. З одного боку, наявне відродження традиційних осередків народного мистецтва, з другого, - формування новітніх напрямів мистецтва, шо відбивали настанови модерну. Прогресивно налаштована частина творчої інтелігенції свідомо й цілеспрямовано працювала на «національну ідею»: у Західній Україні, формуючи варіант сецесії, митці зверталися до мистецтва Гуцульшини, вбачаючи в ньому основи національного мистецтва, натомість художники Центральної України на ґрунті героїчної епохи Гетьманшини XVII-XVIII ст. інтерпретували орнаменти стилю бароко. Одними з перших митців, які звернулися до пропаганди орнаментів народного мистецтва й використання його в сучасному одязі, були С. Крім цього, митець широко вводить в орнаментацію мотиви узорів із вишивки, писанкарства, кераміки.Перше десятиліття XX ст. позначилося зародженням та енергійним поширенням в усіх видах мистецтва стилю модерн, який відповідав вимогам і естетичним запитам суспільства. Орнамент виконує стилетворчу роль у декоративному мистецтві того часу, він узяв функцію зближення різних видів мистецтва на шляху створення стилю Art Grande - «Великого синтетичного стилю», став обєднувальним художнім засобом, що приводив світ предметів до єдиного візуального модуля.Таке вікно, виконане в новій техніці, було представлене в Парижі на виставці в 1889 році і викликало шалений захват і інтерес з боку критиків та вітражистів, після чого багато з них почало експериментувати зі склом. На технічних нововведеннях в виготовленні кольорового скла Тіффані зробив солідний капітал, завдяки якому він далі займався розширенням ринку вітражів, нових технологій. Фірма, котра вже давно працювала над проектами оформлення інтерєрів, включно з вітражами і освітлювальними приладами, найрізноманітнішими господарськими причандаллями, письмовими приладдя ми, попільничками, столовим посудом і вазами,

Однією з галузей декоративно-прикладного мистецтва є художнє скло. Перші відомі зразки виробів зі скла датуються поч. XIV ст. до н.е. Це давньоєгипетські намистини, браслети, флакони для пахощів, які ще не мали характерної для скла прозорості й вироблялися формуванням. Скло, один з перших, створених людиною штучних матеріалів, воно супроводить людину на всіх етапах історії його розвитку. Початок виробництва скла губиться в глибині століть і, постійно розвиваючись, триває до наших днів. В сучасній науці не існує ні єдиної теорії будови скла, ні єдиної теорії його походження. Висловлюються лише найбільш поширені припущення.

Розвиток художнього скла тісно повязаний з розвитком культури Київської Русі. Виробництво скла в цей час було міським ремеслом. У середині XVIII ст. з Росії на Україну прийшло виробництво кришталю й гравірування скляного посуду, була вдосконалена технологія варіння кольорових виробів. Протягом другої половини ХІХ ст. на території України під тиском конкуренції капіталістичної промисловості відбувається процес поступового вгасання гутного виробництва скла як явища соціально-економічного та художнього. На початку ХХ в. майже все скло випускалося скляними заводами. Вони робили позбавлені художніх вартостей вироби - тарне скло, шибка, господарський посуд.

Заборона ввозу іноземного скла й кришталю на самому початку ХІХ століття сприяла швидкому росту скляних і ришталевих заводів. Крім кольорового скла і кришталю найрізноманітніших кольорів, зявляється багатобарвне, багатошарове скло, прикрашене накладними стеклами, гравіруванням, травленням, філігранню, алмазною гранню тощо. Особливо велика розмаїтість виробів зі скла наступає в 30-х роках ХІХ століття.

Типологія творів художнього скла менша, порівняно із керамікою і художнім деревообробництвом, однак перевершує кількістю груп і типів такі види декоративно-прикладного мистецтва, як ткацтво, килимарство, мереживо.Перше десятиліття XX ст. позначилося зародженням та енергійним поширенням в усіх видах мистецтва стилю модерн, який відповідав вимогам і естетичним запитам суспільства. Одним із художніх виражальних засобів модерну виступає орнамент. Саме орнаментальне начало обєднує всі види мистецтв, домінує як в архітектурному вирішенні будівель, так і в декоративному оздобленні інтерєрів і предметів побуту. Орнамент виконує стилетворчу роль у декоративному мистецтві того часу, він узяв функцію зближення різних видів мистецтва на шляху створення стилю Art Grande - «Великого синтетичного стилю», став обєднувальним художнім засобом, що приводив світ предметів до єдиного візуального модуля.

У контексті загальноєвропейських пошуків схожі процеси творення нового стилю відбувалися на території України в кількох напрямах. З одного боку, наявне відродження традиційних осередків народного мистецтва, з другого, - формування новітніх напрямів мистецтва, що відбивали настанови модерну. Пошуки національної моделі українського мистецтва в різних частинах України мали свої локальні відмінності і свої джерела інспірації.