Оцінка комбінаційної здатності спеціалізованих порід свиней в промисловому схрещуванні. Аналіз можливості підвищення м’ясних якостей завдяки використанню кращих поєднань. Обґрунтування доцільності використання порід п’єтрен та червоної білопоясої.
Аннотация к работе
Інтенсивне завезення тварин закордонної селекції і використання зарубіжних технологій, створює передумови для підвищення забійних та мясних якостей товарного поголівя. Проблемними залишаються питання ефективного використання нових заводських структур у різних варіантах поєднань для одержання ефекту гетерозису [1]. Успіх у вирішенні цієї проблеми залежить від вивчення закономірностей прояву та успадкування у нащадків бажаних селекційних ознак, які визначаються полімерними генами та характеризуються широким спектром мінливості під впливом середовищних умов, про що свідчать роботи ряду авторів [1, 2]. В умовах промислового виробництва використання найбільш вдалих поєднань, навіть за незначного підвищення продуктивності, забезпечує, в кінцевому підсумку, значний економічний ефект. Було сформовано 6 груп тварин різних генотипів: І - чистопородні тварини української великої білої породи (УВБ), ІІ - двопородні помісі (УВБ) та ландрас (Л), ІІІ - трипородні помісі (1/4Л1/4УВБ) та 1/2 пєтрен (П), IV - помісі (1/4Л1/4УВБ) та 1/2 червоної білопоясої (ЧБП), V - помісі (1/4Л1/4УВБ) та 1/2 дюрок української селекції «Степний» (ДУСС).Водночас, схрещування двопородних свинок з кнурами породи пєтрен призвело, навпаки, до зменшення довжини туші порівняно з вихідними батьківськими формами на 2,6 см (Р > 0,95). Мінімальну товщину шпику отримано в півтушах трипородних помісей (16,0 мм) де на заключному етапі схрещування використовувалась порода пєтрен. Той факт, що туші, одержані від свиней поєднання (1/4УВБХ1/4Лх1/2П), виявилися помітно коротшими та мали найбільшу площу «мязового вічка», є цілком закономірним і пояснюється впливом типу та породної належності кнурів. Проаналізувавши розраховані нами індекси ІП та ІМ можна стверджувати, що найвищі показники мясності мали двопородні помісі з ландрасом та трипородні з пєтреном та червоною білопоясою; пісну свинину отримано від трипородних помісей, де на заключному етапі схрещування використовувались кнури порід пєтрен та червона білопояса. Сила впливу усіх кнурів використовуваних порід була вищою на показники витрат кормів на одиницю приросту (0,3379-0,3976) і товщину шпику (0,3217-0,4626), ніж за енергією росту (0,1847-0,3632), що вказує на переважаючий вплив генотипу кнурів за цими показниками (табл.Використання промислового схрещування у товарному свинарстві надає можливість значно збільшити мясність і зменшити вміст сала в тушах. Доведено ефективність поєднання материнської форми двопородних помісей (УВБ х Л) з кнурами порід пєтрен та червоної білопоясої, що підтверджується розрахунковими величинами загальної та специфічної комбінаційної здатності.
Вывод
На першому етапі схрещували маток української великої білої породи (УВБ) з кнурами породи ландрас (Л) англійської селекції. Отримані від них помісі (гібриди F1) схрещували із плідниками спеціалізованих мясних порід: пєтрен (П) англійської селекції, червоною білопоясою (ЧБП) та дюрком української селекції «Степний» (ДУСС). За результатами експериментальних досліджень (табл. 1) встановлено, що використання даних схем промислового схрещування дало змогу підвищити забійний вихід на 4,4-8,4% у помісних груп.
1. Мясні якості чистопородного та помісного молодняка свиней при забої в 100 кг, М±т
Генотип n Мясні якості забійний вихід, % довжина туші, см товщина шпику,мм маса окосту, кг площа «мязового вічка», см2
УВБ х Л 12 69,5±0,241 97,9±0,14 24,6±0,65 12,32±0,17 38,32±0,48
(УВБ х Л) х П 12 73,5±0,72 95,3±0,782 16,0±0,163 12,5±0,163 70,8±1,512
(УВБ х Л) х ЧБП 12 71,6±0,82 96,2±0,58 21,8±0,11 11,8±0,13 56,7±0,962
(УВБ х Л) х ДУСС 12 70,4±1,34 99,3±0,811 24,4±0,243 11,3±0,19 45,3±0,632
Примітка. Р - у порівнянні до групи чистопородних тварин: 1 > 0,95;2 > 0,99; 3 > 0,999
Ступінь прояву гетерозису за забійним виходом знаходився в межах від 0,16 до 1,88%. Поєднання порід (УВБ) та (Л) сприяло збільшенню довжини туші на 2,5 см (Р > 0,95) при найменшому середньоквадратичному відхиленні - 0,14 см. Водночас, схрещування двопородних свинок з кнурами породи пєтрен призвело, навпаки, до зменшення довжини туші порівняно з вихідними батьківськими формами на 2,6 см (Р > 0,95). Показник товщини шпику над 6-7 грудними хребцями вірогідно зменшувався (Р > 0,999) на 8,1-16,7 мм. Мінімальну товщину шпику отримано в півтушах трипородних помісей (16,0 мм) де на заключному етапі схрещування використовувалась порода пєтрен.
Стосовно показника маси задньої третини туші спостерігається тенденція до його збільшення до 11,3-12,5 кг з достовірною перевагою при використанні порід ландрас (Р > 0,95) та пєтрен (Р > 0,999). Той факт, що туші, одержані від свиней поєднання (1/4УВБХ1/4Лх1/2П), виявилися помітно коротшими та мали найбільшу площу «мязового вічка», є цілком закономірним і пояснюється впливом типу та породної належності кнурів.
Проте, найбільш надійним і достовірним методом оцінки мясних якостей тварин є визначення морфологічного складу туш, отриманих після забою (табл. 2).
2. Морфологічний склад туш свиней різних генотипів, % (М±т)
УВБ х Л 64,1±0,12 27,9±0,39 8,0±0,71 8,0±0,41 2,3±0,38
(УВБ х Л) х П 70,6±0,293 18,5±0,642 10,9±0,35 6,5±0,323 3,8±0,46
(УВБ х Л) х ЧБП 67,7±0,81 21,3±0,47 11,0±0,13 6,2±0,47 3,2±0,56
(УВБ х Л) х ДУСС 64,6±0,17 24,5±0,78 10,9±0,55 5,9±0,36 2,6±0,38
Примітка. Р - у порівнянні до групи чистопородних тварин: 1 > 0,95;2 > 0,99; 3 > 0,999
Найбільш високий вихід мяса був у тушах гібридних свиней (64,1 і 70,6%), а це на 4,511,0% (Р > 0,999) вище контрольної групи чистопородних тварин. Як і очікувалося, мінімальний вміст сала у тушах був у трипородних свиней - 18,5-24,5%, що достовірно менше, ніж у контрольної групи на 5,2-11,2% (Р > 0,99). За вмістом кісток достовірної різниці між генотипами встановлено не було. Проаналізувавши розраховані нами індекси ІП та ІМ можна стверджувати, що найвищі показники мясності мали двопородні помісі з ландрасом та трипородні з пєтреном та червоною білопоясою; пісну свинину отримано від трипородних помісей, де на заключному етапі схрещування використовувались кнури порід пєтрен та червона білопояса. Істотних відмінностей в фізико-хімічному складі мязової тканини молодняку контрольних (зразки від чистопородних тварин) та дослідних (зразки від помісних тварин) груп не встановлено.
Сила впливу усіх кнурів використовуваних порід була вищою на показники витрат кормів на одиницю приросту (0,3379-0,3976) і товщину шпику (0,3217-0,4626), ніж за енергією росту (0,1847-0,3632), що вказує на переважаючий вплив генотипу кнурів за цими показниками (табл. 3).
3. Сила впливу породної належності кнурів на показники потомства (h2, F факт.)
Селекційні ознаки Породи кнурів По породах
Л П ДУСС ЧБП
Вік досягнення живої маси 100 кг (днів) 0,2112 0,3632 0,2250 0,2763 0,2961
Встановлено різний рівень впливу кнурів використовуваних порід на потомство - від (- 8,49) до ( 6,71)% за віком досягнення живої маси 100 кг і (-9,34) та ( 6,34)% за середньодобовими приростами. Селекційний диференціал сили впливу на потомство між окремими породами коливався в межах від (-9,34) до ( 6,71)%. Достовірність оцінки сягала рівня (P > 0,999). Силу впливу матерів на якість потомства визначали спільно з впливом двох чинників (кнурів і маток). Кнури-плідники використовуваних порід впливали на відгодівельні та мясо-сальні якості потомства з різною силою. Величина її залежала від індивідуальних особливостей кнурів та породної консолідованості за відповідною ознакою.
Відомо, що реалізаційна вартість відгодівельного молодняка залежить від маси туші, отриманої при забої тварини, та продуктів забою (табл. 4, 5).
4. Оцінка ефектів ЗКЗ впливу батьківських порід на мясні ознаки молодняка
Батьківська форма Забійний вихід (%) Довжина туші (см) Товщина шпику (мм) Маса окосту (кг) Площа «мязового вічка» (см2) Вихід, %
Комерційна вартість мясної продукції безпосередньо залежить від якості туші (її категорії) та маси, забійного виходу та вмісту мяса в туші. Дисперсійний аналіз генотипових розходжень між породами свиней, що аналізувалися за забійними і відгодівельними ознаками, дає підстави стверджувати про достовірний генетичний вплив батьківських форм на відсотковий вміст кісток у туші, а материнських - на довжину туші. У процесі оцінки ефектів ЗКЗ батьківських форм (табл. 4) встановлено позитивний вплив кнурів породи пєтрен на забійний вихід (1,65), масу окосту (0,58), вихід мяса в туші (4,21) і на площу «мязевого вічка» (13,78). При використанні кнурів породи червоної білопоясої найвищий позитивний ефект ЗКЗ спостерігався за показниками площі «мязевого вічка» (4,94), мясністю туш (0,93), забійним виходом (0,35). Крім того, використання в схемі промислового схрещування породи червоної білопоясої сприяло зменшенню вмісту сала в туші та товщини шпику (-1,41 - 0,64). Причиною збільшення довжини туші при забої було використання кнурів порід дюрок української селекції «Степний» (1,32) та ландрас (1,08).
Одним із найважливіших елементів селекції свиней є оцінка їхньої СКЗ за поєднання різних генотипів. Вона повинна стати одним з основних критеріїв удосконалення типів і може розглядатися як самостійна селекційна ознака. Методом дисперсійного аналізу встановлено, що практично за всіма відгодівельними та мясними ознаками помісного молодняка, отриманого від кнурів із генотипом, у якому є порода пєтрен, були достовірні генотипові відмінності (табл. 5).
5. Оцінка ефектів СКЗ за мясними ознаками молодняка
Поєднання Забійний вихід, % Довжина туші, см Товщина шпику, мм Маса окосту, кг Площа «мязового вічка», см2 Вихід, %
Негативні ефекти СКЗ спостерігалися за довжиною туші (-0,68), товщиною шпику (-2,54) та вмістом сала (-2,19) і кісток (-0,08) при використанні на заключному етапі схрещування кнурів породи пєтрен. При такому варіанті схрещування отримано найвищий ефект СКЗ за площею «мязевого вічка» - (10,08). В цих зразках отримано найменшу товщину шпику при обвалюванні туш. Дещо поступалися забійними та мясними якостями помісям (УВБ х Л) х (П) зразки, відібрані від гібридів за участю червоної білопоясої породи. Використання кнурів дюрок української селекції «Степний» на заключному етапі схрещування дало змогу отримати негативний ефект СКЗ за показниками забійного виходу (-0,91), масою окосту (-0,56), площею «мязового вічка» (-1,70), що призвело до виходу сальних туш з високою товщиною шпику. Результати поєднання двопородних маток (УВБ х Л) з кнурами пєтрен та червоної білопоясої дають підстави стверджувати про ефективність використання зазначеної схеми промислового схрещування для підвищення саме мясних якостей помісного поголівя свиней.Використання промислового схрещування у товарному свинарстві надає можливість значно збільшити мясність і зменшити вміст сала в тушах. Доведено ефективність поєднання материнської форми двопородних помісей (УВБ х Л) з кнурами порід пєтрен та червоної білопоясої, що підтверджується розрахунковими величинами загальної та специфічної комбінаційної здатності. Кнури-плідники використовуваних порід впливали на відгодівельні та мясо-сальні якості потомства з різною силою. Величина її залежала від індивідуальних особливостей тварин за відповідною ознакою - від (-8,49) до ( 6,71)% за віком досягнення живої маси 100 кг і (-9,34) та ( 6,34)% за середньодобовими приростами. Селекційний диференціал сили впливу на потомство між окремими породами коливався в межах від (-9,34) до ( 6,71) % (P > 0,999).
Враховуючи важливість показників мясних якостей, слід постійно перевіряти популяції вітчизняних порід за ступенем прояву ознак, проводити оцінку, насамперед генеалогічних груп, на комбінаційну здатність як між собою, так і з іншими породами. Це дасть змогу використати кращі поєднання для підвищення продуктивності стад та уникнути небажаних міжпородних поєднань.
Список литературы
1. Пелих, В. Г. Селекційні методи підвищення продуктивності свиней / В.Г. Пелих. - Херсон : Айлант, 2002. - 264 с.
2. Геккієв, А. Д. Удосконалення методів оцінки плідників у генофондних стадах / А. Д. Геккієв // Тваринництво України. - 2004. - № 9. - С. 12-18.
3. Максимов, П. Д. Прийоми підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней спеціалізованого мясного типу: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.02.01 "Розведення та селекція тварин” / П.Д. Максимов. - Київ, 1994. - 25 с.
4. Лісний, В. А. Підвищення ефективності гетерозисної селекції в свинарстві шляхом оцінки комбінаційної здатності порід та типів свиней / В.А. Лісний, І. В. Назаренко //Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2002. - Вип 3. - С. 58-66.
5. Остапчук, П. Комбінаційна здатність спеціалізованих порід, типів та ліній свиней при схрещуванні / П. Остапчук // Тваринництво України. - 2006. - № 2 - С. 16-17.
6. Griffing, B. Concept of generation and specific combining ability in relation to dieallel crossing systems. Austr. J. Biol. Sc. - 1956. -9. - С. 463-493.
7. Савченко, В. К. Оценка общей и специфической комбинационной способности полиплоидных форм в системе диаллельных скрещиваний / В.К. Савченко // Генетика. - 1966. - № 1. - С. 29-39.
8. Поляничкин, А. А. Популяционная генетика в птицеводстве /А.А. Поляничкин. - Москва : Колос, 1980. - 271 с.
9. Плохинський, Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М. : Колос, 1969. - 352 с.
References
1. Pelykh, V. H. 2002. Selektsiyni metody pidvyshchennya produktyvnosti svyney - Selection methods for improving pigs productivity. Kherson, Aylant, 264 (in Ukrainian).
2. Hekkiyev, A. D. 2004. Udoskonalennya metodiv otsinky plidnykiv u henofondnykh stadakh - Improving methods for assessing producers of gene pool herds. Tvarynnytstvo Ukrayiny - Livestock Ukraine. 9:12-18 (in Ukrainian).
3. Maksymov, P. D. 1994. Pryyomy pidvyshchennya reproduktyvnykh i vidhodivelnykhyakostey svyney spetsializovanoho m"yasnoho typu: avtoref. dys ... kand. s.-h. nauk: spets. 06.02.01
4. Rozvedennya ta selektsiya tvaryn - Methods of improving the reproductive and signs offattening pig of meat specializations type: Author. Dis. ... Ph.D. Agricultural Sciences: 06.02.01 "Breeding and selection of animals". Kyiv, 25 (in Ukrainian).
5. Lisnyy, V. A., and I. V. Nazarenko. 2002. Pidvyshchennya efektyvnosti heterozysnoyi selektsiyi v svynarstvi shlyakhom otsinky kombinatsiynoyi zdatnosti porid ta typiv svyney - Improving the efficiency of heterosis pig selection by estimating combining ability breeds and types of pigs. Visnyk ahrarnoyi nauky Prychornomor"ya - Bulletin of Agricultural Science Black Sea. 3:58-66 (in Ukrainian).
6. Ostapchuk, P. 2006. Kombinatsiyna zdatnist" spetsializovanykh porid, typiv ta liniy svyney pry skhreshchuvanni - Combinational ability of specialized breeds, types and lines of pigs by crossing. Tvarynnytstvo Ukrayiny - Livestock Ukraine. 2:16-17 (in Ukrainian).
7. Griffing, B. 1956. Concept of generation and specific combining ability in relation to dieallel crossing systems. Austr. J. Biol. Sc. 9: 463493.
8. Savchenko, V. K. 1966. Otsenka obshchey i spetsificheskoy kombinatsionnoy sposobnosti poliploidnykh form v sisteme diallelnykh skreshchivaniy - Evaluation general and specific combination ability polyploidy forms in system diallel crosses. Genetika - Genetics. 1:29-39 (in Russian).
9. Polyanichkin, A. A. 1980. Populyatsionnaya genetika vptitsevodstve - Population genetics in poultry farming. Moskow, Kolos, 271 (in Russian).
10. Plokhinskiy, N. A. 1969. Rukovodstvo po biometrii dlya zootekhnikov - Biometrics guide for livestock specialists. Moskow, Kolos, 352 (in Russian).