Доведено, що використання маток української м’ясної породи свиней в якості материнської форми при породно-лінійній гібридизації з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок підвищює продуктивність.
Аннотация к работе
Перетятько (2001), зараз поголівя української мясної породи в генофонді свиней України за чисельністю займає 3-тє місце після великої білої та української степової білої порід. У звязку з цим виникає необхідність випробувати українську мясну породу як материнську форму при двопородно-лінійній гібридизації з кнурами інших порід. Обєктом досліджень були свиноматки української мясної породи та гібридний молодняк, отриманий від поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи, породи дюрок та спеціалізованої лінії червонопоясних свиней. Вперше проведено комплексну оцінку ефективності двопородно-лінійної гібридизації маток української мясної породи з кнурами різних генотипів, та на основі цього дано рекомендації по раціональному їх використанню для виробництва товарних гібридів інтенсивного типу. Отримані результати можуть бути широко застосовані в товарних господарствах України при використанні української мясної породи свиней в системах гібридизації як материнської форми, що дасть змогу підвищити продуктивність у порівнянні з чистопорідним розведенням.За комплексним показником відтворювальних якостей (КПВЯ), кращими виявились поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та поєднання маток голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи з кнурами української мясної породи свиней. Поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок сприяло підвищенню багатоплідності у порівнянні з чистопородним розведенням великої білої та української мясної порід на 14,4; 7,2 та 10,5; 3,6 % відповідно (табл.2) Кращими поєднаннями виявились поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу, та поєднання маток цього ж типу з кнурами української мясної породи свиней. Серед гібридного молодняку кращою стресостійкістю відзначався молодняк від поєднання маток української мясної порід та кнурів голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої та поєднання маток цього ж типу з кнурами української мясної породи. Як на відгодівлі до живої маси 100 кг, так і до живої маси 120 кг, швидше інших груп досягає кінцевої маси, витрачаючи при цьому менше корму, молодняк від поєднання маток української мясної породи з кнурами породи дюрок та кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней.Матки української мясної породи свиней при поєднанні з кнурами інших генотипів (голубівського спеціалізованого заводського мясного типу великої білої породи, породи дюрок та спеціалізованої червонопоясної лінії свиней) характеризуються високою комбінаційною поєднуваністю, проявляючи при цьому більш високу продуктивність порівняно з чистопородним розведенням та можуть бути використані в системі гібридизації в якості материнської форми. При цьому найбільш високий ефект дають поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней та з кнурами породи дюрок. За відтворними та продуктивними якостями при двопородно-лінійній гібридизації матки української мясної породи мають перевагу над матками великої білої породи (голубівського спеціалізованого мясного типу), характеризуючись більшим багатопліддям (на 3,4-14,9%) та масою гнізда при відлученні у 60 днів (на 4,6-35,2%), їх гібридні поросята відзначаються кращою збереженістю при відлученні. Кращі результати досягаються при поєднанні маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого типу великої білої породи та кнурами дюрок. Кращий ефект досягається на гібридному молодняку від поєднань маток української мясної породи з кнурами породи дюрок та кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней.
Вывод
Продуктивність свиноматок при породно-лінійній гібридизації. Аналіз даних відтворювальних якостей свиноматок при породно-лінійній гібридизації показує, що за більшістю ознак продуктивності дослідні групи характеризуються кращими показниками, ніж тварини контрольних груп при чистопородному розведенні. За комплексним показником відтворювальних якостей (КПВЯ), кращими виявились поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та поєднання маток голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи з кнурами української мясної породи свиней.
Поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок сприяло підвищенню багатоплідності у порівнянні з чистопородним розведенням великої білої та української мясної порід на 14,4; 7,2 та 10,5; 3,6 % відповідно (табл.2)
Таблиця 2
Відтворювальні та продуктивні якості маток при чистопородному розведенні та гібридизації у першому досліді(M ± m)
Групи n При народженні Середня маса гнізда у 21 день, кг Відлучення (60 днів) КПВЯ
середня маса, кг збереженість, % кількість живих поросят, гол маса 1-го порося, кг гнізда 1-го порося
Найбільш однорідними гніздами за кількістю живих поросят при народженні в першому досліді характеризувались матки великої білої породи при чистопородному розведенні (Cv=5,13%), у другому досліді матки української мясної породи при гібридизації з кнурами спеціалізованої лінії червонопоясних мясних свиней (Cv=4,27%).
В більшості дослідних груп, за відтворювальними якостями спостерігався ефект гетерозису. Кращими поєднаннями виявились поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу, та поєднання маток цього ж типу з кнурами української мясної породи свиней.
Вплив генотипу поросят на їх стресостійкість. В промисловому свинарстві велике значення має реакція порося на вплив стресових факторів, одним з яких є відлучення. Гібридний молодняк у період “кризи відлучення”, що спостерігається у 1-й - 20-й день після відлучення, характеризувався більшими середньодобовими приростами ніж чистопородний молодняк, що свідчить про його кращу стресостійкість (табл. 3).
Найвищими абсолютними показниками приросту живої маси за період “кризи відлучення” у першому досліді характеризувались поросята отримані від гібридизації маток великої білої породи з кнурами української мясної породи - 2,22 кг за 15 діб. В другому досліді поросята, отримані від поєднання маток української мясної породи з кнурами різних генотипів, за абсолютним приростом випереджали інші групи.
Таблиця 3
Вплив стрес-фактору на живу масу піддослідного молодняку на 15 день після відлучення
Групи n Жива маса при відлученні, кг (А1) Жива маса на 15 день після відлучення (А2) ? живої маси (А1-А2) Середньодобовий приріст за 15 діб після відлучення, г кг %
Перший дослід
I 55 15,83±0,05 17,39±0,11 1,56 9,83 104±0,008
II 136 15,70±0,12 17,27±0,18 1,57 10,01 105±0,007
III 147 17,40±0,07 19,63±0,09 2,23 12,78 149±0,002
IV 146 17,27±0,05 19,27±0,08 2,00 11,57 133±0,003
V 139 18,02±0,10 19,89±0,09 1,87 10,41 125±0,004
VI 132 16,21±0,12 17,88±0,18 1,67 10,31 111±0,005
Таким чином можна зробити припущення, що завдяки ефекту гетерозису, гібридний молодняк є більш стресостійким, та краще переносить період “кризи відлучення”. Серед гібридного молодняку кращою стресостійкістю відзначався молодняк від поєднання маток української мясної порід та кнурів голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої та поєднання маток цього ж типу з кнурами української мясної породи.
Відгодівельні якості чистопородного та гібридного молодняку. Як на відгодівлі до живої маси 100 кг, так і до живої маси 120 кг, швидше інших груп досягає кінцевої маси, витрачаючи при цьому менше корму, молодняк від поєднання маток української мясної породи з кнурами породи дюрок та кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней. На відгодівлі до вагової кондиції 100 кг гібридний молодняк всіх поєднань, завдяки ефекту гетерозису, характеризувався меншим віком досягнення кінцевої живої маси та витратами корму.
Таблиця 4
Відгодівельні якості чистопородного та гібридного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг (n=15)
Групи При постановці на відгодівлю Вік досягнення живої маси, днів Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. вік, діб жива маса
Перший дослід
I 87,7 26,4±1,097 209,1±2,525 608,47±0,010 4,22
II 89,1 26,5±0,960 205,9±2,823 632,35±0,010 4,05
III 89,7 27,9±0,791 202,4±2,348 х1 643,45±0,015 х1 3,96
IV 88,3 28,7±0,809 198,3±2,588 хх1х2 652,92±0,014 хх1 3,77
V 87,8 28,5±0,672 197,8±2,450 ххх1хх2 653,41±0,014 хх1 3,74
VI 89,1 26,0±0,505 205,3±2,663 х1, хх2 640,69±0,013 х1 4,00
Другий дослід
I 90,6 25,3±0,624 213,7±2,846 612,39±0,017 4,51
II 90,5 25,4±0,750 211,1±2,867 622,89±0,014 4,37
III 90,7 26,3±0,536 206,8±2,745 639,57±0,015 4,20
IV 90,7 26,9±0,778 202,9±2,641 хх1хх2 656,35±0,014 х1 4,02
V 89,5 27,3±0,930 198,4±2,828 ххх1ххх2 674,33±0,021 х1х2 3,83
VI 90,6 24,2±0,440 212,1±2,855 628,80±0,015 4,35
Двопородно-лінійна гібридизація в більшості поєднань позитивно впливала на відгодівельні якості молодняку. Кращими, при відгодівлі до живої маси 100 та 120 кг, виявились поєднання маток української мясної породи та кнурів дюрок та голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней.
Забійні якості чистопородного та гібридного молодняку. За забійними якостями (табл. 5), в переважній більшості випадків спостерігалось проміжне успадкування ознак гібридним молодняком. За забійним виходом, у першому досліді, кращими показниками характеризувався молодняк, отриманий від поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней.
Таблиця 5
Вихід продуктів забою у піддослідних тварин (жива маса 100 кг, n=5, M ± m)
Вміст у туші кісток кг 8,06 8,43 8,53 8,80 9,03 8,75
% 10,98± 0,146 11,96± 0,195 11,84± 0,398 11,83± 0,233 хх1 12,65± 0,261 ххх1 х2 12,19± 0,362 хх1 дещо поступався йому гібридний двопородно-лінійний молодняк, отриманий від гібридизації маток української мясної породи з кнурами породи дюрок. Чистопородний молодняк великої білої породи за цим показником поступався аналогам інших піддослідних груп у обох дослідах.
Гібридний молодняк в окремих поєднаннях, при забої з живою масою 100 та 120 кг, відзначався більшим виходом парної та охолодженої туш, характеризувався кращим розвитком внутрішніх органів та, зокрема, органів травлення; практично не поступався, а в деяких випадках перевищував показники кращої батьківської породи за лінійними вимірами туш, характеризувався більшим вмістом мяса та меншим вмістом сала у охолоджених тушах, зберігав краще співвідношення за цінністю між окремими відрубами, мав більший вміст мяса у найцінніших відрубах.
Мясо-сальні якості чистопородного та гібридного молодняку. Хімічний склад та фізичні якості мяса свиней є основними показниками, що свідчать про повноцінність мяса.
Таблиця 7
Якості найдовшого мяза спини та підшкірного шпигу піддослідного молодняку свиней, при забої з живою масою 120 кг
Показники хімічних та фізичних якостей найдовшого мязу спини та показники хімічного складу підшкірного шпигу чистопородного та гібридного молодняку свиней, при забої з живою масою 120 кг представлені в таблиці 7.
За більшістю мясо-сальних показників не було встановлено достовірних різниць, хоча кожне поєднання характеризувалось специфічними показниками хімічних та фізичних якостей найдовшого мяза спини та хімічного складу підшкірного шпигу.
Оцінка маток за ступенем проявлення гетерозису та на комбінаційну здатність. Кращим поєднанням, при реципрокному схрещуванні великої білої та української мясної порід, за переважаючою більшістю показників відтворювальних якостей, виявилось зворотне схрещування маток української мясної породи з кнурами великої білої породи (табл. 8).
Таблиця 8
Ефект гетерозису при реципрокному схрещуванні великої білої та української мясної порід (перший дослід), %
Показники ЕГ1 ЕГ2 ЕГS
Багатоплідність 5,03 5,35 10,38
Крупноплідність 3,57 7,69 11,26
Маса гнізда при народженні 5,15 9,20 14,35
Маса гнізда при відлученні 12,87 13,22 26,09
Збереженість при відлученні 1,83 2,21 4,04
Вік досягнення живої маси 100 кг 1,22 2,22 3,44
Вік досягнення живої маси 120 кг 0,78 2,25 3,03
Забійний вихід з живою масою 100 кг -0,17 1,10 0,93
Забійний вихід з живою масою 120 кг 0,01 0,38 0,39
Вміст у тушах мяса при забої з живою масою 100 кг 1,77 1,82 3,59
Вміст у тушах мяса при забої з живою масою 120 кг 1,16 1,93 3,09
При реципрокному схрещуванні великої білої та української мясної порід, у більшості випадків, за більшістю показників мясної продуктивності при забої з живою масою 100 та 120 кг спостерігалось проміжне успадкування, з незначним відхиленням у бік материнської породи .
При оцінці гетерозису, найкраще за відтворними, відгодівельними, забійними та мясними якостями гетерозис проявився у поєднаннях маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого заводського мясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок.
Найбільша величина прояву гетерозису спостерігалась за відтворними якостями, середній ступінь прояву гетерозису спостерігався за відгодівельними якостями та найменший - за забійними та мясо-сальними якостями (табл. 9).
Таблиця 9
Ступінь проявлення гетерозису, перший дослід, %
Групи Вид гетерозису справжній гіпотетичний загальний специфічний
Багатоплідність
III 6,587 10,071 13,790 6,587
IV 7,186 10,689 7,186 14,429
V - - 3,593 -
VI - - -0,556 -
Маса гнізда при народженні
III 4,933 10,291 16,227 4,933
IV 12,656 18,410 12,656 24,782
V - - 3,681 -
VI - - 1,033 -
Маса гнізда при відлученні
III 19,309 25,741 32,905 19,309
IV 19,982 26,450 19,982 33,654
V - - 20,319 -
VI - - 6,566 -
Вік досягнення живої маси 100 кг
III 1,684 2,442 3,189 1,684
IV 3,692 4,434 3,692 5,166
V - - 3,918 -
VI - - 0,259 -
Вміст мяса у тушах
III -0,262 3,547 7,659 -0,262
IV -0,166 3,647 -0,166 7,762
V - - -0,647 -
VI - - -0,558 -
Матки української мясної породи характеризувались добрими показниками загальної та специфічної комбінаційної здатності. Кращими поєднаннями, що сприяли більшому використанню продуктивного потенціалу батьківських порід, були поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок.
Таблиця 10
Оцінка ефективності поєднань маток української мясної породи з кнурами різних генотипів за допомогою змішаної математичної моделі (перший дослід)
Показники Поєднання маток української мясної породи з кнурами: УМ-1 УВБ-3 Д СЛЧП
Кількість живих поросят при народженні, гол -0,286 0,500 0,143 -0,357
Маса гнізда при відлученні, кг -17,50 20,06 20,77 0,74
Збереженість, % -1,704 -0,242 -0,131 2,078
Вік досягнення живої маси 100 кг, днів 4,050 -3,550 -4,017 3,517
Вихід охолодженої туші при забої з живою масою 100 кг, % -1,247 1,704 -0,595 0,138
Вихід охолодженої туші при забої з живою масою 120 кг, % -1,341 0,454 0,471 0,416
Поєднання маток української мясної породи з кнурами спеціалізованої червонопоясної лінії, хоча за окремими показниками не поступалось чистопородним тваринам, за деякими показниками суттєво поступалось поєднанням маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок.
Економічна ефективність гібридизації маток української мясної породи у поєднанні з кнурами різних генотипів. При вираховуванні сумарного економічного ефекту від отримання додаткової продукції в залежності від використання свиноматок було встановлено, що найбільший прибуток матки української мясної породи приносять при використанні їх у поєднаннях з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок (табл. 11).
При відгодівлі гібридного молодняку поєднань маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок, спостерігалась більша рентабельність.
Таким чином, матки української мясної породи мають кращі показники, що характеризують економічну ефективність при поєднанні їх з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок.
Таблиця 11
Сумарний економічний ефект від отримання додаткової продукції в залежності від використання свиноматок, грн.
Показники Групи
I II III IV V VI
Перший дослід
Економічний ефект відносно першої групи - 10,49 15,54 16,58 13,37 9,98
Економічний ефект відносно другої групи -11,71 - 5,63 6,79 3,20 -0,57
Другий дослід
Економічний ефект відносно першої групи - 7,71 13,85 14,41 10,50 3,51
Економічний ефект відносно другої групи -8,35 - 6,65 7,25 3,01 -4,55
Гібридизація дає можливість не тільки збільшити продуктивність свиней та збільшити виробництво свинини кращої якості, але й підвищити економічну ефективність свинарства.1. Матки української мясної породи свиней при поєднанні з кнурами інших генотипів (голубівського спеціалізованого заводського мясного типу великої білої породи, породи дюрок та спеціалізованої червонопоясної лінії свиней) характеризуються високою комбінаційною поєднуваністю, проявляючи при цьому більш високу продуктивність порівняно з чистопородним розведенням та можуть бути використані в системі гібридизації в якості материнської форми. При цьому найбільш високий ефект дають поєднання маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней та з кнурами породи дюрок.
2. За відтворними та продуктивними якостями при двопородно-лінійній гібридизації матки української мясної породи мають перевагу над матками великої білої породи (голубівського спеціалізованого мясного типу), характеризуючись більшим багатопліддям (на 3,4-14,9%) та масою гнізда при відлученні у 60 днів (на 4,6-35,2%), їх гібридні поросята відзначаються кращою збереженістю при відлученні. Кращі результати досягаються при поєднанні маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого типу великої білої породи та кнурами дюрок.
3. Гібридний молодняк від поєднання маток української мясної породи з кнурами інших генотипів, в цілому, характеризується кращими відгодівельними якостями у порівнянні з своїми чистопородними однолітками на 0,75-7,44%. Окремі комбінації батьківських генотипів за цією ознакою різняться між собою. Кращий ефект досягається на гібридному молодняку від поєднань маток української мясної породи з кнурами породи дюрок та кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи свиней. При інтенсивній відгодівлі гібридний молодняк цих породно-лінійних поєднань перевищував чистопородний молодняк великої білої та української мясної порід за середньодобовим приростом на 5,00- 7,35% та за витратами кормів на 1 кг приросту на 7,65 - 14,45%.
4. Гібридний молодняк успадковує мясо-сальні якості за проміжним типом, тому за основними показниками (товщина шпику, вміст мяса у тушах, довжина туш та інше), що характеризують мясність туш, переважає чистопородних однолітків голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та поступається чистопородним одноліткам української мясної породи.
5. За якістю мясо-сальної продукції (хімічним та біохімічним складом, фізичними та технологічними якостями) суттєвих відмінностей між чистопородним та гібридним молодняком від поєднання різних генотипів не спостерігалось. Не спостерігалось і достовірних різниць між гібридним молодняком, отриманим від різних поєднань.
6. Гібридний молодняк всіх поєднань характеризується більш високим біологічним статусом організму у порівнянні з чистопородним молодняком великої білої та української мясної порід. В його крові міститься більше гемоглобіну, еритроцитів, загального білка, альбумінів, альфата бета-глобулінів, що вказує на більш високий рівень обмінних процесів, що, мабуть, є одним з показників прояву підвищеної життєздатності та проявом гетерозису.
7. Ступінь прояву гетерозису не однаковий за окремими господарсько-корисними ознаками та породно-лінійними поєднаннями, що, мабуть, повязане з їх генетичною природою. Найбільш високий прояв усіх форм гетерозису спостерігається за ознаками з низьким рівнем успадковуванності (багатопліддя, маса поросят при народженні, маса гнізда при народженні та відлученні), дещо менші - за відгодівельними якостями та самий низький показник - за ознаками, що характеризують мясо-сальні якості. Найбільш високий ступінь прояву всіх форм гетерозису спостерігається при поєднанні маток української мясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого мясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок. свиня порода продуктивність кнур
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою збільшення виробництва високоякісної свинини у товарних господарствах різних форм власності, зони Лісостепу України, слід ширше використовувати в системах гібридизації поряд з великою білою породою, маток української мясної породи при поєднанні з кнурами великої білої породи (голубівського спеціалізованого мясного типу) та кнурами породи дюрок.
При цьому необхідною умовою, для більш повного прояву у двопородно-лінійних гібридів продуктивного потенціалу, є створення для них достатньо повноцінної годівлі та умов утримання. Крім того, слід приділяти увагу якості вихідних батьківських форм.
Список литературы
1. Церенюк О.М. Ефективність промислового схрещування маток української мясної породи свиней з кнурами різних генотипів // Науково-технічний бюлетень / Інститут тваринництва УААН - Харків, 2002. - № 81.- С. 128-133.
2. Церенюк О.М. Продуктивність маток української мясної породи при схрещуванні з кнурами різних генотипів // Вісник Сумського НАУ.- Суми, 2001.- №5.- С. 268-271.
3. Церенюк А.Н. Использование украинской мясной породы в системе гибридизации как материнской формы // Вісник аграрної науки Причорноморя - спеціальний випуск / Миколаївська державна аграрна академія - Миколаїв, 2002.- 3(17).- С. 142-145.
4. Церенюк О.М. Відгодівельні та забійні якості чистопорідного та гібридного молодняку української мясної породи свиней // Вісник Сумського НАУ.- Суми, 2002.- №6.- С. 546 - 549.