Іронія та сатира як засоби мовного вираження комічного. Композиційні особливості в трагікомедії Б. Шоу "Дім, де розбивають серця". Сюжетність твору – типи дій та джерела сюжету, розкриття процесів соціально-історичного життя через вчинки персонажів.
Аннотация к работе
Який загальний закон керує тим своєрідним душевним рухом, який виривається назовні в судорожному акті сміху? Актуальність нашої дослідницької роботи, що ми досліджуємо прояв комічного в сюжеті та композиції трагікомедії - пєси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця". Отже мета нашої дослідницької роботи дослідити вираження комічного в сюжеті та його композиції на прикладі пєси Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця".Comoedia) було введено в естетику як необхідний логічний корелят категорії трагічного і пройшло певну еволюцію у своєму розумінні. Як і більшість термінів, що мають класичну греко-латинську етимологію і, отже, викликають більш "піднесені" і наукоподібні асоціації, ніж загальновживане поняття "сміх", (нім. Laughter) "комічне" почало розумітись як специфічний, "високий "тип смішного і як термін, належний переважно науковій сфері [43, стор. Під поняттям комічного підводились перш за все ті види сміху, які можна було несуперечливо описати за допомогою строгих естетичних категорій, у яких незаперечним смисловим центром була категорія прекрасного. Критерієм розділу смішного та комічного в німецькій естетиці були як смакові пристрасті дослідників, так і елементарна нездатність існуючих естетик описати і зрозуміти природу "низького сміху".До них можна віднести в першу чергу "комунікативну та ігрову функції. Крім них можна з великим ступенем визначеності виділити також соціалізуючу, санкціонуючу та компенсаторну функції. Крім соціолізуючої та комунікативної він виділяє естетичну, творчу, катарсичну та евристичну функції [27, стор. Спочатку сміх служив сигналом для всього племені, що вказує на відсутність небезпеки; по суті, в цій якості він застосовується і зараз у різних архаїчних суспільствах. Пізніше з розвитком дозвільно-обрядових форм сміх, зберігаючи часткове первинне значення, перетворюється на символ свята - закінчення буднів, тимчасового завершення важкої праці і боротьби за виживання [43, стор.Розглядають такі види комічного як гумор, сатира, гротеск, іронія, карикатура, пародія тощо. Гротеск, карикатура, пародія входять в техніку гіперболи і в сукупності становлять прийом деформації явищ, характерів.У лінгвістичній літературі зазначалося, що використання мови з метою жарту, з установкою на творчість, на мовну гру, на створення комічного ефекту є вища стадія володіння мовою [17, стор. З точки зору способів словотвору слова, створені з установкою на комічний ефект, можна розділити на: · Похідні слова, наприклад: lachrymist - плакса; mbcologist - майстер складати коктейлі; pacifier - заспокійник; cotpiterese - жаргон компютерних фахівців. Джерело комічного - протиріччя між книжковим характером похідної основи {lachrymal - від лат. lacrima - сльози, термін застосовується переважно в анатомії), значенням суфікса-ist (людина, що належить до течії, напрямку, професії) і загальним зниженим значенням всього слова - "плакса". Слово mbcologist (за аналогією з biologist, geologist, paleontologist} мало б означати представника деякої неіснуючої науки mixology - "науки змішування". Наявність двох повнозначних основ сприяє їх зіставленню, порівняно, переносу ознаки з одного предмета на інший в рамках мікроконтексту складної одиниці: наприклад, слова, що позначають явища масової культури, такі як culture-vulture - споживач культурних цінностей, idiot-box - телевізор, heart-throb - предмет обожнювання, кумир публіки, talking-head - диктор телебачення.Як ми вже зазначали вище іронія та сатира це два рівноправних різновиду комічного та являються мовним засобом створення комічного. Вітчизняний лінгвіст Дудик П.С. визначає, що іронія (грец. еігопеіа - букв, удаване незнання) - прихований глум, глузування; стилістичний прийом, який полягає в невідповідності між прямо висловленим змістом і тією його прихованою сутністю, що легко вгадується. Інше визначення звучить так: іронія - екзістенціал людського буття, що за певним скінченним вираженням вказує на можливість розкриття, подальшого становлення [14, стор. З точки зору філософії визначення іронії звучить так: іронія (грец. ????????) - філософсько-естетична категорія, що відзначає момент діалектичного виявлення (самовиявлення) сенсу через щось йому протилежне, інше [СІМ, 8]. Для дослідження мовностилістичних проявів іронії на різних мовних рівнях найдоцільнішим є застосування поділу іронії залежно від контексту, котрий необхідний для її адекватного декодування, на ситуативну та асоціативну, які виконують у художньому тексті специфічні функції.Сюжет в літературі - відображення динаміки дійсності у формі, при якій у творі розгортається дії, у формі внутрішньо-повязаних (причинно-тимчасовим звязком) вчинків персонажів, подій, що утворюють єдність, що створюють закінчене ціле. Сюжет являється формою розгортання теми, характерної головним чином для драматичних і оповідних творів; в них сюжет становить динамічний стрижень композиції [СІМ, 10]. Факт того, що людина є у найглибшій основі с
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Комічне як соціокультурне явище
1.1 Визначення та типи комічного
1.2 Соціокультурні функції комічного
1.3 Лексична природа комічного
1.3.1 Комічне в слові
1.3.2 Іронія та сатира як засоби мовного вираження комічного
Розділ 2. Сюжетно-композиційні особливості в творі Б. ШОУ "Дім, де розбивають серця"
2.1 Сюжетність твору - дефініція, типи дій та джерела сюжету
2.2 Композиція як структура сюжету
2.3 Комічне в сюжетній структурі пєси "Дім, де розбивають серця"