Кольоропозначальна лексика, використовувана Оскаром Уайльдом у романі "Портрет Доріана Грея" - Курсовая работа

.4 Розвиток та збагачення системи кольоропозначеньОсобливості англійських кольоропозначень при перекладі на російську мову Розділ ІІІ Кольоропозначальна лексика в романі Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея"Більшість творів найрізноманітніших жанрів було написано в перший період (1881 - 1895): вірші, естетичні трактати, казки, його єдиний роман "Портрет Доріана Грея", драма "Саломея" і комедії. До другого періоду (1895 - 1898) належать лише твори, у яких повною мірою відбилася духовна криза пережита письменником. Естетичне кредо Уайльда, сформульоване на рубежі 90-х рр. в есе "Занепад неправди", "Критик як художник", "Перо, полотно й отрута", "Істина масок" і в "Передмові до "Портрета Доріана Грея", виражало його переконаність у пріоритеті мистецтва над життям і було свого роду романтичним протестом проти всевладного раціоналізму, проти мистецтва, що копіює дійсність. "Тверезий іронічний розум зєднувався в ньому з найбагатшою фантазією, однаковою мірою, що керувала ним і в застільних бесідах, де Уайльду не було рівних, і коли він придумував свої чудесні казки, і коли творив власне життя, у яке, як зізнався він Андре Жидові, вклав увесь свій геній, залишивши творчості тільки талант." [21, 63] У більшості цих робіт розглядаються окремі аспекти творчості письменника, але проблема взаємодії жанрів не одержала достатнього осмислення, хоча творчість Оскара Уайльда дає безліч підстав для цього.Не дивлячись на очевидні звязки з людською нейрофізіологією, значеннями назв кольору (як і значення позначень емоцій) є артефакти культури. Іншими словами, в свідомості мовця існує ряд базових прототіпічеських референтів, які він використовує при назві того або іншого кольору. Можливо, дане твердження вірне, але для пізніших кольоропозначень, які виникають моделі "такий за кольором, як ." (коричневий - кольори кориці; англ. navy - кольори одягу флоту і так далі). Колір, через свою природну значущість для людини, обумовленою важливістю для нього того предмету або явища, яке цим кольором наділялося, не сприймався естетично, а слова, що його називають, не використовувалися для жівопісанія світу. Розуміння значення кольору і уміння встановити його культурні і емоційні коннотації мають величезне значення для системного семантичного аналізу художнього тексту, оскільки колір і колірні поєднання допомагають сприйняти тональність повідомлення, його суть, а також викликати потрібну реакцію читача.Людське око може розрізняти до декількох тисяч кольорів і відтінків. Колір визначається як "один з видів барвистого райдужного світіння" [13, 320] Усі кольори можна розділити на ахроматичні й хроматичні. Колір не існує, є тільки світлові хвилі різної довжини, а колір - усього лише результат діяльності ока й мозку." [13, 321] Наприклад, у жителів Азії кольори вказували на сторони світу, у Греції фарби позначали темпераменти: червоний - сангвінік, жовтий - холерик, білий - флегматик, чорний - меланхолік. В іншій своїй статті автор аналізує "рудий" колір з тих же аспектів, що й колір "румянцю" [3, 280].Ситуативна (денотатівная) модель, яка будується на визнанні того факту, що незмінною (інваріантною) основою мовних одиниць оригінала і перекладу є співвіднесена цих одиниць з предметами, явищами і данностямі самої дійсності, з тим, що в лінгвістиці називають денотатами або референтами, В масі своєї денотати єдині для всього людства. Виходячи з цього, переклад розуміється як процес заміни матеріальних знаків денотатов, тобто слів, однієї мови знаками іншої мови, які співвідносяться з тими ж денотатами. Фрумкина стверджує, що в "психіці рядового носія мови існує наївна картина світу кольору, яка фіксується за допомогою мови, хоча ні процес фіксації, ні звязки, що виникають при цьому, і відносини самим мовцем не усвідомлюються. "При перекладі встановлюються мовні відповідності між початковою мовою і мовою що переводить, зіставляються не тільки мовні форми, але також мовне бачення світу і ситуації спілкування разом з широким кругом позамовних чинників, які визначаються загальним поняттям культури." [10, 121] При перекладі має місце не тільки контакт двох мов, але і зіткнення двох культур. Проте на рівні мовної картини світу ці відмінності невидно, і слова різних мов виглядають брехливо еквівалентними, що викликає певні труднощі при перекладі." [9, 114] Переклад художнього тексту залежить від багатьох чинників: своєрідності сприйняття оригіналу перекладачем, разносистемності мов, відмінності соціокультурного середовища та ін.Дослідження колірної лексики в романі Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея" дозволяє зробити наступні висновки: 1. Роман Оскара Уайльда характеризується широким використанням колірної лексики, яка є одним із засобів зображення авторського бачення світу. Усього було використано 14 кольорів. Матеріал дослідження дозволив скласти частотний список кольоропозначень, яки

Зміст

Вступ

Розділ І Функція кольору у художній творчості

1.1 Естетизм Оскара Уайльда

1.2 Колір як обєкт розгляду лінгвістичних дисциплін

Дослідження колірної лексики в романі Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея" дозволяє зробити наступні висновки: 1. Роман Оскара Уайльда характеризується широким використанням колірної лексики, яка є одним із засобів зображення авторського бачення світу. Усього було використано 14 кольорів.

2. Матеріал дослідження дозволив скласти частотний список кольоропозначень, який складається з 20 вокабулярних одиниць, виділених по принципу розподілу на частини мови. Сумарна кількість їх слововживання складає 165 одиниць. Переважну кількість кольоропозначень складають прикметники, 143 одиниці.

3. На грунті частотного списку був проведен розподіл кольоропозначень на три зони. У високочастотну зону увійшли: red, white, black, blue, green, yellow, scarlet

У середньочастотну зону увійшли: pink, brown, grey, gold

Низькочастотну зону складають: jade, lilac, violet

4. Визначенні кольорові гами, які були використанні автором. Усього виділено 9 кольрових гам. Домінантною кольоровою гамою є червона гама з її відтінками.

5. Відтінки різних кольорів при перекладі передаються: а) за допомогою звернення до однослівних синонімів або елементів відповідної лексико-семантичної групи;

в) шляхом використання словотворчих способів словоскладення, де конкретизуючі прикметники можуть указувати на інтенсивність кольору, або самі бути кольорами, або бути утвореними від найменувань предметів.

6. Один і той же прикметник кольору залежно від контексту, його сполучуваності і вибору перекладача може мати декілька варіантів перекладу, перекладатися іншими частинами мови, а в окремих випадках бути відсутнім в російському тексті або додатково зявлятися в ньому за відсутності в англійському оригіналі.

7. Злиття воєдино декількох культурних і історичних традицій у романі дозволило авторові використовувати символічні значення. У деяких випадках вихідні поняття зазнають переосмислення, заглибуючись і конкретизуючись згідно з індивідуальним баченням автора. Тому символіка кольору в О.Уайльда розвивається у двох напрямках: використання культурно - історичного й індивідуально- авторського сприйняття кольору.

Таким чином, складаючи неповторну авторську індивідуальність, кольоропозначальна лексика є одним із виразних засобів утворення художньої образності романа, будь то психологічний портрет або опис зовнішності героїв, або яскравий костюмований світ, в якому ці герої перебувають. Своєрідність кольоропозначень проявляється в тому, що О.Уайльд часто надає тієї або іншій колірній гамі символічне значення, яке дозволяє краще зрозуміти психологію персонажів і драматизм ситуацій.

Summary

Вступ

Роль головних компонентів прозаїчного зображення в тексті: свідомість, особистість, активність "я". Проза так само, як і лірика, може безпосередньо відображати предмети художнього сприйняття зовнішнього й внутрішнього світу письменника й поета. Тому література більш ніж інші види художньої творчості здатна до зображення складних процесів, що виникають у душевному світі людини. Вона може передати, моменти внутрішнього "життя", що зовні не передаються, що протікають на основі "внутрішньої мови", на основі станів природи, які відбиваються в кольорі, звуці, у музиці. І ця передача може здійснюватися тільки за допомогою мови письменника або поета. Таким чином, у вивченні стилю письменника зацікавлені як літературознавство, так і лінгвістика, оскільки творчість письменника, його авторська особистість, його герої, теми, ідеї й образи втілені в мові.

Оскар Уайльд (1854 - 1900) - художник перехідної епохи, яка відбилася у всіх сферах його життя й творчості. Він став особистістю часу перелому стійких переконань і цінностей і знаходження нових, що безпосередньо торкнулося різних видів мистецтв.

Предметом дослідження є кольоропозначальна лексика, використовувана Оскаром Уайльдом у романі "Портрет Доріана Грея".

Актуальність дослідження обумовлена активним використанням даної лексики в англійській мові, що знаходить висвітлення в наукових працях лінгвістів, літературознавців, психологів.

Метою роботи є аналіз кольоропозначальної лексики та особливості її перекладу, представленої в романі Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея"; виявлення її місця в художній системі письменника, а також визначення її ролі у відображенні світовідчування автора.

Для досягання поставлених цілей необхідно вирішити наступні завдання: · Простежити, якими засобами створюється наочність у прозі.

· Визначити частотність використання кольоропозначальної лексики у романі.

· Розкрити символіку кольору у творчості О. Уайльда.

· Дослідити особливості перекладу кольоропозначень на російську мову.

У ході роботи використані наступні методи дослідження: · Структурно-семантичний метод, відповідно до якого виявлені й описані семантичні особливості колірної лексики.

· Кількісний метод, який дозволив установити частотні й домінантні використання компонентів колоротивной лексики.

Крім того, використані також метод спостереження, аналізу, зіставлення й опису.

Звертання до цієї теми не випадково, тому що використання кольору й кольоропозначання відіграє велику роль у художній літературі. Проблемі кольоропозначання у творчості окремих поетів і прозаїків також присвячено великий ряд робіт. Однак досліджень, у яких розглядається проблема кольору у творчості Оскара Уайльда, дуже мало. Тому аналіз колірної лексики, широко наданої в романі "Портрет Доріана Грея", допоможе виявити не тільки функціонально-стилістичне призначення даної категорії слів, але й зрозуміти задум автора.

Робота складається зі вступу, двух теоретичних та практичного розділів, висновків, списку використаної літератури.1. Алимпиева Р.В. Микрогруппа слова "алый" в структуре ЛСГ цветовых прилагательных со значением красного тона // Исследования по семантике. - Уфа, 1986. - 350 с.

2. Афанасьев А.Н. Живая вода и вещее слово. - М.: Сов. Россия, 1988. - 250 c.

3. Бахилина Н.Б. История цветообозначения в русском языке. - М., 1975. - 280 c.

4. Бахилина Н.Б. Румянец. - М.: Изд. Во МГУ, 1974 - 201 с.

5. Белый А. Священные цвета // Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994г. - С. 31-32.

6. Беляева Н.Д. Прилагательные, обозначающие цвет в произведениях И. Ильфа и Е. Петрова. - Л., 1987. - 260 с.

7. Белянин В.П. Психологические аспекты художественного текста. - М.: Изд. - во МГУ, 1988. - 318 с.

8. Берлин Б., Кей П. Основные цвета: Их универсальность и видоизменения. - М.: 1969. - 520 с.

9. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода. - М., 2000,- 325 с.

10. Виноградов B.C. Введение в переводоведение. - М., 2001, - 296 с.

11. Выготский В.В. Психология искусства. - М., 1986. - 420 с.

12. Герасимов Г. И. Оранжево - красный или красно - оранжевый? - М.: Сов. Россия, 1978.- 321 с.

13. Гете И.В. "Опыт живописи" Дидро // Гете И.В. Собр. Соч. в 10-ти томах, Т. 10: Об искусстве и литературе. - М.: Художественная литература, 1980. - 420 с.

14. Голубева Н.П. Какого цвета лазоревый цветок. - М.: Сов. Россия, 1970. - 361 с.

15. Грановская Л.М. Наименование цвета в русском языке XVIII - XIX веков. - М.: Художественная литература, 1969. - 421 с.

16. Даунене З.П. Судавичене Л.В. О некоторых грамматических особенностях имен прилагательных, обозначающих цвет. - М.:Высш. шк, 1971. - 184 c.

17. Зубова Л.В. Поэзия Марины Цветаевой. Лингвистический аспект. - Л.: Изд. - во Ленингр. ун.- та, 1989. -157 с.

18. Каменкова О.Н. Цветовая гамма в " Преступлении и наказании" Ф.М. Достоевского. - М., 1982. - 231 с.

19. Качаева Л.А. Может ли голубой быть зеленым и розовым? - М., 1984. - 189 с.

20. Кругликова Л.Е. Фразеологические сочетания с "цветовыми" прилагательными. - М.: Республика, 1976.- 331 с.

21. Новик Г. А. Уайльд і його роман "Портрет Доріана Грея" - К.: А.С.К, 1998. - 544 с.

22. Орлова В.И. Семенова Т.Н. Красный, как кровь. - М.:Сов. Россия, 1976.-159 с.

23. Платонов Н. И. Энциклопедический словарь юного художника - М.: Педагогика, 1983. - 416 с.

24. Постникова И.И. Экспрессивность цветового определения в портретных описаниях // Художественная речь. Организация языкового материала. - Куйбышев, 1981. - С. 24-27.

25. Соколянский М.Г. Оскар Уайльд - М.: "Высш. школа", 1977, - 239 с.

26. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. - М., 2001, - 321с.

27. Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство. - М., 1984, - 187 с.

28. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская Энциклопедия, 1966. - 603 с.

29. Оксфордский русско - английский словарь - Симферополь: "Реноме", Харьков: "Свитовид", 2001, - 920 с.

30. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістична: термінологічна енциклопедія: - Полтава: Довкілля - К, 2006. - 716 с.

31. Учебный словарь современного английского языка - М.: "Издательство АСТ ", 2001, - 1568 с.

32. Muller V.K. Modern English - Russian Dictionary - M.: Russky Yazyk Media, 2004, - 945 p.

33. Wilde O. The picture of Dorian Gray. - Moscow: Foreign Languages Publishing House., 1963. - 287 p.

34. Оскар Уальд Портрет Дориана Грея. Избранное. - К.:ЗАО "Комсомольская правда - Украина", 2007. - 320 с.

SUMMARY

The diploma thesis submitted for defense deals with the investigation of verbal markers of colour. The final aim of this work is to analyze the lexical items denoting colour in the novel "The Picture of Dorian Gray" by Oscar Wilde. The objective of the work determines the following tasks: · to investigate the function of verbal markers denoting colour;

· to consider their frequency;

· to highlight their symbolic meaning;

· to analyze the peculiarities of their translation into Russian language.

The given study relies on the application of the following methods: structural-semantic method, according to which the semantic peculiarities of the verbal markers of colour were depicted, and the method of quantitative analysis, according to which the most recurrent and domineering semantic components were defined.

The research has been done on the basis of the novel "The Picture of Dorian Gray" by Oscar Wilde.

The volume of the investigated material is 20 vocabulary items obtained by consecutive selection which denote 14 colours. Structurally the paper consists of introduction, two chapters, conclusion and bibliography.

In the introduction the main aim and the tasks of the work are being determined. Chapter I represents theoretical grounds of the study of the function of colour denoting lexical items in the works by O.Wilde and of their semantic peculiarities. Chapter II represents the theory of translation. Chapter III reflects the analysis of the colour denoting lexemes, their function and frequency, which are organized in 3 tables. The results of the research are presented in the conclusion.

The investigation showed that the given novel is abundant in colour denoting lexical items depicting the authors picture of the world. Total quantity of words’ use is 165 items, the major part of which is due to adjectives - 143 items.

According to their frequency colour denoting verbal markers are grouped into three zones. The words of high frequency are: red, white, black, blue, green, yellow, scarlet. The words of average frequency are: pink, brown, grey, gold. The words of low frequency are: jade, lilac, violet. The range of colours employed by the author consists of 9 colours, the dominant being red and its shades. The colours and their shades are translated with the help of synonymic chains or the use of principles of word formation. The peculiarity of translations is that one and the same colour used in the original text can be transformed into Russian by means of usage of different methods of translation and sometimes it appears in Russian text though it isnt mentioned in English one.

The merge of several cultural and historical traditions in the novel resulted in the authors symbolic use of colours. The verbal markers of colour are one of the most vivid means of representing psychological portraits or describing the appearance of the main characters. Subsequently, the peculiarity of the lexical items denoting colour is revealed in O.Wildes correspondence to each colour its own symbolic meaning to show the psychology of main characters in a definite situation.