Особливості колориметричних методів аналізу. Колориметричне титрування (метод дублювання). Органічні реагенти у неорганічному аналізі. Природа іона металу. Реакції, засновані на утворенні комплексних сполук металів. Якісні визначення органічних сполук.
Аннотация к работе
Ця залежність, звана законом Бугера-Ламберта-Бера, виражається рівнянням(1.1): I=I010-?CL (1.1) де I - інтенсивність світла, що пройшло через розчин; I0 - інтенсивність падаючого на розчин світла; ? - коефіцієнт поглинання світла - постійна величина, характерна для кожної забарвленої речовини і залежна від його природи; С - концентрація забарвленої речовини в розчині; l - товщина шару світлопоглинання розчину. Фізичний зміст цього закону можна виразити таким чином: розчини однієї та іншої ж забарвленої речовини при однаковій концентрації цієї речовини і товщині шару розчину поглинають рівну кількість світлової енергії, тобто світлопоглинання таких розчинів однакове. За першим варіантом зрівняння забарвлень двох розчинів з різною концентрацією забарвленої речовини проводять шляхом зміни товщини шарів цих розчинів при однаковій силі проходить через розчини світлового потоку. При цьому, незважаючи на відмінність концентрацій аналіуємого і стандартного розчинів, інтенсивність світлового потоку, що проходить через обидва шари цих розчинів, буде однакова. На підставі наведеного рівняння, вимірявши товщину шарів двох однаково забарвлених розчинів і знаючи концентрацію одного з цих розчинів, легко можна розрахувати невідому концентрацію забарвленої речовини в іншому розчині.Метод кольорометрії, порівняно з іншими фізико-хімічними методами, дає більш повну інформацію про наявні протеолітичні рівноваги та відповідні константи.
Вывод
Метод кольорометрії, порівняно з іншими фізико-хімічними методами, дає більш повну інформацію про наявні протеолітичні рівноваги та відповідні константи.
Аналітичні властивості органічних реагентів визначаються функціональною атомної угрупованням, яка являє собою групу атомів, які безпосередньо беруть участь в аналітичній реакції (ОН, NH2, COOH, SH). Природа цього угруповання визначає коло речовин, що взаємодіють з органічною речовиною, при даних умовах. Згідно з гіпотезою аналогій, з органічним реагентом взаємодіють ті метали, які схильні утворювати стійкі зєднання з простими неорганічними речовинами, що містять групи атомів, які входять у функціональну групу молекули реагенту.
Список литературы
1. Крешков А. П. Основы аналитической химии. Теоретические основы. Количественный анализ/ А. П. Крешков. - М.: Химия, 1971. - 456 с.
2. Мельник В.В Аналітична хімія. Якісний аналіз/ В.В Мельник.- Харків:Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012. - 36с.
3. Перрин Д. Органические аналитические реагенти. Пер. с англ./Ю.М. Дедков. - М.:Мир.1967. - 407с.
4. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия.В 2 кн. Кн.1. Общие теоретические основы. Качественний анализ/Ю.Я. Харитонов. - М.:Химия,1992. - 400 с.