Ознайомлення із поглинальною здатністю грунту. Зміст та особливості застосування методів конденсації, гідролізу, заміни розчинника, обмінного розкладу для одержання колоїдних розчинів. Розгляд понять броунівського руху, дифузії та осмотичного тиску.
Аннотация к работе
Колоїд,-речовина , що складається з дуже маленьких часток матерії (дисперсна фаза), які присутні в іншому матеріалі. До колоїдів відносять аерозолі (дисперсії рідини і твердої речовини в газі, наприклад дим або туман) і піни (дисперсія газу в рідині), емульсії (обидва компоненти - рідини) і золі (тверді речовини в рідині). КОЛОЇДИ, КОЛОЇДНІ СИСТЕМИ-мікрогетерогенні дисперсні системи (проміжний стан між справжніми розчинами й грубо-дисперсними системами), що складаються з дуже подрібнених частинок (від 1 до 1000 нм), рівномірно розподілених (розосереджених) в однорідному середовищі або фізично однорідні системи, що містять макромолекули як один з компонентів (молекулярний колоїд).Зразок грунту оброблявся 0,1н розчином NACL; гумус, який перейшов після обробки до розчину, він назвав активним - ця фракція гумусу може рухатися по профілю, покривати структурні відокремлення тоненькою плівкою тощо. Та частина гумусу, яка не переходить (не пептизується) до розчину навіть після дії натрію (розчину NACL) на грунтовий зразок, називається пасивною. Первинні часточки дисперсної фази колоїдних розчинів цих речовин за своєю внутрішньою структурою не відрізняються від структури відповідної компактної речовини і мають молекулярну або іонну кристалічну решітку. Ліофобними (з грецького: "ліос" - рідина, "фобіо" - ненавиджу) їх назвали, гадаючи, що особливі властивості колоїдних розчинів цього типу зумовлені дуже слабкою взаємодією дисперсної фази і дисперсійного середовище. Напр. склад міцели гідрозолю йодиду срібла, утвореного при взаємодії нітрату срібла в розчині з надлишком йодиду калію, виражається формулою: Дифільними називають молекули, які складаються з вуглеводневого радикалу, що має спорідненість до неполярних розчинників, і гідрофільної (полярної) групи, що має спорідненість до води.У математиці броунівський рух розглядається як один із прикладів Вінерівських процесів . У фізиці він описується рівнянням Ланжевена де m - маса частки V - її швидкість , ? - коефіцієнт вязкості , а - випадкова сила .У дуже вязкому середовищі інерційним членом можна знехтувати й отримати для зміщення x: Оскільки сили, які діють на частинку випадкові, то в середньому вона перебуватиме на місці. Із загальних міркувань зрозуміло, що кореляційна функція для випадкових процесів повинна дорівнювати нулю, якщо інтервали часу дуже сильно відрізняються, оскільки випадкові сили, які діють на частинку в далекі один від іншого моменти часу, зовсім не узгоджені між собою.Дифузія - одна із стадій численних технологічних процесів (адсорбції , сушки, екстрагування , брикетування зі звязуючими тощо). Дифузія відбувається в газах , рідинах і твердих тілах . Дифузія що відбувається внаслідок теплового руху атомів , молекул , - молекулярна дифузія. Дифундувати можуть як частинки сторонніх речовин (домішок), нерівномірно розподілених у середовищі, так і частинки самої речовини середовища. Дифузія дуже розповсюджене явище, яке відіграє велику роль у функціонуванні живих організмів.Для опису процесу вирівнювання концентрації часток в термодинамічній системі використовується рівняння дифузії .Осмотичний тиск (або дифузний тиск) - термодинамічний параметр, що характеризує прагнення розчину понизити свою концентрацію при зіткненні з чистим розчинником внаслідок зустрічної дифузії молекул розчинника та розчиненої речовини. У цьому випадку осмотичний тиск стає доступною для прямого вимірювання величиною, що дорівнює надлишковому тиску, що треба прикласти з боку розчину для вирівнювання кількості розчинника з обох боків напівпроникної мембрани при осмотичній рівновазі. Осмотичний тиск в ідеальних та сильно розбавлених розчинах не залежить від природи розчинника та розчинених речовин; при постійній температурі він визначається тільки числом "кінетичних елементів" - іонів , молекул , асоціатів або колоїдних часток - в одиниці обєму розчину.Перші виміри осмотичного тиску провів В. Виявилось, що осмотичний тиск чисельно дорівнює тиску, який би завдавала розчинена речовина, якщо б вона при даній температурі знаходилось в стані ідеального газу та займала обєм, що дорівнює обєму розчину. У випадку дисоціації речовини в розчині на іони в праву частину рівняння вводиться множник і > 1, що називається коефіцієнтом Вант-Гоффа і відповідає кількості кінетично-активних елементів в розчині; при асоціації розчиненої речовини і CACL2 при розчиненні дисоціює на три іони , тож для обчислення кількості осмотично-активних кінетичних елементів (в молях ) кількість цієї речовини треба помножити на три; отже в даному випадку і = 3.
План
Зміст
1. Колоїди та колоїдні системи
2. Грунтові колоїдни та поглинальна здатність грунту