Види обліків в криміналістичній літературі: оперативно-довідкові, криміналістичні і довідково-допоміжні. Класифікація об’єктів кримінальної реєстрації. Форми реалізації довідково-допоміжних обліків. Головні завданням створення й комплектування колекцій.
Аннотация к работе
Облік - це зафіксовані дані, процедура, що включає дії по збиранню, реєстрації, систематизації, збереженню та пошуку інформації [1, с 368-369]. Криміналістичні інформаційно-довідкові (довідково-допоміжні) обліки є одним з видів обліків у системі кримінальної реєстрації, що забезпечує накопичення, обробку, збереження, пошук і раціональне використання довідкової інформації, а також допоміжного фонду, які можуть бути витребувані з метою розкриття і розслідування злочинів, а також науково-дослідної чи навчально-методичної роботи. В юридичній літературі виділяють такі цілі створення довідково-допоміжних обліків: збирання всебічної інформації про властивості (ознаки) обєктів, джерела їх походження; інформації щодо методів й методик, які необхідні для вирішення завдань при проведенні експертного дослідження; Пахомов, у своїх дослідженнях, приділяє значну увагу натурним колекціям і діяльність по їх формуванню уявляє у вигляді таких стадій: Підготовчий етап: а) дії до початку формування натурної колекції; б) аналіз практики криміналістичних досліджень і виявлення найбільш частозустрічаючих однорідних обєктів; в) прогнозування появи нових обєктів дослідження й збільшення кількості традиційних; г) визначення мети створення фондів; д) вирішення питань про оптимальну форму ведення довідково-допоміжного обліку обраної групи обєктів; є) визначення кількості обєктів, які необхідні для ефективної роботи колекції; ж) встановлення джерел поповнення колекції; з) оцінка можливостей ефективності майбутньої натурної колекції; і) ухваленні рішення про формування натурної колекції. Робочий етап: а) дії після ухвалення рішення про формування натурної колекції; б) вивчення досвіду експертно-криміналістичних підрозділів, у яких ведуться аналогічні колекції; в) вибір підстав систематизації обєктів колекції; г) створення необхідних умов зберігання обєктів колекції; д) встановлення строків заміни застарілих обєктів новими; є) вирішення організаційних питань створення фонду (визначення форми реєстрації обєктів колекції, розробка методики пошуку й системи індексування обєктів, доручення ведення колекції конкретній особі) [4, с 130].
Список литературы
1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Российская Е.Р. Криминалистика: Учебн. / Под ред. Р.С. Белкина. - М.: Изд-во НОРМА (Издат.группа НОРМА-ИНФРА М), 2002. - 990 с
2. Волынский А.Ф., Российская Е.Р. Криминалистическая регистрация // Курс лекций по криминалистике: Учеб.пособ. / Под ред. Е.Р. Российской. - М.: Юрид.ин-т МВД России, 1999. - 86 с.
3. Грановский Г.Л. О научных принципах формирования натурних трасологических коллекций // Экспертная практика и новые методы исследования. Экспресс-информация. - М., 1980. - Вып. 19. - С. 15-16.
4. Пахомов А.В. Коллекции в правоохранительных органах России: Учеб.пособ. - М.: Юрлитинформ, 2001. - 136 с.