Дослідження потреб застосування колапсотерапевтичних методів в комплексній терапії хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень. Вплив штучного пневмотораксу на основні клініко-рентгенологічні показники ефективності лікування.
Аннотация к работе
Підвищити ефективність лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень шляхом застосування колапсотерапевтичних методів в комплексному лікуванні даної категорії хворих в умовах сучасної стандартизованої антимікобактеріальної терапії. Визначити вплив пневмоперітонеуму на клінічну ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень. Вивчити ефективність та обґрунтувати доцільність одночасного застосування штучного пневмотораксу і пневмоперітонеуму у хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень. Проведено спостереження за 160 хворими на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень, що проходили стаціонарне лікування в умовах Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру протягом 2003-2006 рр. Всі хворі були розподілені на 4 групи: I група - 40 хворих, що лікувались з використанням штучного пневмотораксу (ШП). Дещо рідше зустрічались цукровий діабет - 25 хворих (15,6 ± 2,9) %, захворювання серцево-судинної системи (ІХС, артеріальна гіпертензія, атеросклероз) - 15 хворих (9,4 ± 2,3) %, хронічний гепатит (різного ґенезу) - 12 хворих (7,5 ± 2,1) %.У дисертації наведено нове вирішення актуальної і важливої для сучасної фтизіатрії задачі - підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень шляхом застосування колапсотерапевтичних методів в комплексному лікуванні даної категорії хворих в умовах сучасної стандартизованої антимікобактеріальної терапії. Застосування штучного пневмотораксу в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування на 47,2 ліжко-дні (p <0,05), підвищити частоту припинення бактеріовиділення на 22,5 % (p <0,05), загоєння деструкційна 25,0 % (p <0,05) та скоротити термін припинення бактеріовиділення на 14,1 днів (p <0,05), термін загоєння деструкційна 40,5 днів (p <0,05). Застосування пневмоперітонеуму в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування на 33,9 ліжко-дня (р <0,05), термін припинення бактеріовиділення на 12,6 днів (р <0,05), термін загоєння деструкційна 30,9 днів (р <0,05). Одночасне застосування обох методів колапсотерапії (штучного пневмотораксу та пневмоперитонеуму) в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування на 31,0 ліжко-день (p <0,05), термін припинення бактеріовиділення на 15,0 днів (p <0,05), термін загоєння деструкції на 30,4 днів (p <0,05). Розроблений алгоритм лікарської тактики лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень в умовах спеціалізованого фтизіатричного стаціонару за умови використання колапсотерапевтичних методів дозволив досягти підвищення припинення бактеріовиділення на 22,5 % - з (75,0 ± 6,7) % в контрольній групі до (97,5 ± 2,5) % в групі хворих із штучним пневмотораксом і пневмоперітонеумом, та збільшення закриття порожнин розпаду на 27,5 % - з (62,5 ± 7,7) % у контрольній групі до (90,0 ± 4,7) % в групі хворих із пневмоперітонеумом.
У дисертації наведено нове вирішення актуальної і важливої для сучасної фтизіатрії задачі - підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень шляхом застосування колапсотерапевтичних методів в комплексному лікуванні даної категорії хворих в умовах сучасної стандартизованої антимікобактеріальної терапії.
1. Використання колапсотерапевтичних методів в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень обґрунтоване при відсутності позитивного ефекту стаціонарного стандартного комплексного антибактеріального та патогенетичного лікування протягом 2 місяців після госпіталізації. Колапсотерапевтичні методи можуть бути застосовані в лікуванні у третини хворих на вперше діагностований туберкульоз легень.
2. Застосування штучного пневмотораксу в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування на 47,2 ліжко-дні (p < 0,05), підвищити частоту припинення бактеріовиділення на 22,5 % (p < 0,05), загоєння деструкційна 25,0 % (p < 0,05) та скоротити термін припинення бактеріовиділення на 14,1 днів (p < 0,05), термін загоєння деструкційна 40,5 днів (p < 0,05).
3. Застосування пневмоперітонеуму в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування на 33,9 ліжко-дня (р < 0,05), термін припинення бактеріовиділення на 12,6 днів (р < 0,05), термін загоєння деструкційна 30,9 днів (р < 0,05). Відсоток припинення бактеріовиділення за рахунок застосування пневмоперітонеуму збільшився на 20,0 % (р < 0,05), загоєння деструкції на 27,5 % (р < 0,05) відносно групи контролю.
4. Одночасне застосування обох методів колапсотерапії (штучного пневмотораксу та пневмоперитонеуму) в комплексному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування на 31,0 ліжко-день (p < 0,05), термін припинення бактеріовиділення на 15,0 днів (p < 0,05), термін загоєння деструкції на 30,4 днів (p < 0,05). В той же час відсоток припинення бактеріовиділення збільшився на 22,5% (p < 0,05), загоєння деструкції на 20,0 % (p < 0,05) відносно групи контролю.
5. При неефективності штучного пневмотораксу внаслідок наявності плевральних зрощень, що фіксують легеню, показано їх відеоторакоскопічне розділення.
6. Розроблений алгоритм лікарської тактики лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень в умовах спеціалізованого фтизіатричного стаціонару за умови використання колапсотерапевтичних методів дозволив досягти підвищення припинення бактеріовиділення на 22,5 % - з (75,0 ± 6,7) % в контрольній групі до (97,5 ± 2,5) % в групі хворих із штучним пневмотораксом і пневмоперітонеумом, та збільшення закриття порожнин розпаду на 27,5 % - з (62,5 ± 7,7) % у контрольній групі до (90,0 ± 4,7) % в групі хворих із пневмоперітонеумом. Крім того, застосування даних методів не супроводжується збільшенням кількості ускладнень лікування, не вимагає додаткових фінансових витрат та значного часу персоналу лікувального закладу.
Практичні рекомендації.
1. Необхідність використання колапсотерапевтичних методик у хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень має бути розглянута не пізніше, ніж через 2 місяці після початку специфічного антимікобактеріального лікування в стаціонарі.
2. Показаннями до використання колапсотерапії у хворих з деструктивною формою вперше діагностованого туберкульозу легень є відсутність ефекту від терапії, що проводилась, наявність супутньої патології, що створює обмеження в проведенні адекватної хіміотерапії (алкоголізм, наркоманія, цукровий діабет та ін.).
3. Одночасне застосування штучного пневмотораксу і пневмоперітонеуму можливе при наявності у хворого показань до кожного з методів колапсотерапії, не погіршує стан пацієнта та підвищує ефективність комплексного лікування.
4. Після першого введення повітря в плевральну порожнину при штучному пневмотораксі виконується контрольна пряма рентгенограма для оцінки наявності плевральних зрощень. В усіх випадках їх виявлення хворий направляється до торакального хірурга для вирішення питання про відеоторакоскопічне перепалювання зрощень з метою корекції штучного пневмотораксу. Якщо в лікувальному закладі немає можливості провести таке втручання, необхідно відмовитись від використання штучного пневмотораксу.
5. Показаннями до відеоторакоскопічного розділення плевральних зрощень є всі випадки їх виявлення при накладенні штучного пневмотораксу, навіть якщо можна досягти необхідного обєму спадання легені.
6. Спіральну компютерну томографію доцільно використовувати з метою контролю терміну підтримання штучного пневмотораксу.
Список литературы
1. Сташенко О.Д. Відеоторакоскопічна корекція неефективного штучного пневмотораксу при туберкульозі у медичних працівників / О.Д. Сташенко, М.С. Опанасенко, М.І. Бабіч, О.В. Терешкович // Український журнал з проблем медицини праці. - 2007. - № 3. - С. 80-85.
2. Сташенко О.Д. Оптимізація доступу в відеоторакоскопічній хірургії / О.Д. Сташенко, М.І. Бабіч, М.С. Опанасенко, О.О. Сірик, Д.Д. Сташенко, О.В. Терешкович, М.І. Каленіченко, Б.М. Конік, В.Б. Бичковський // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 4. - C. 58-61.
3. Сташенко А.Д. Эффективность применения коллапсотерапии в комплексном лечении туберкулеза легких / А.Д. Сташенко // Торакальна хірургія. Збірник наукових праць. Випуск 1. Частина 1. - Кіровоград. - 2010. - С. 106-107.