Дослідження наявних концепцій простого речення в сучасній англістиці, основні розбіжності у трактуванні їх природи. Характеристика методологічно спорідненої структурно-семантичної моделі речення, запропонованою синтаксичною школою А.К. Корсакова.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження, насамперед, зумовлена наявністю в сучасній англістиці цілої низки проблем у тлумаченні простого речення, його визначенні та класифікації, що свідчить про відсутність єдиної граматичної концепції як речення загалом, так і простого речення зокрема. Мета дослідження - зясувати когнітивну та комунікативну сутність простого речення в сучасній англійській мові з позицій теорії логіко-граматичної динаміки і, розвиваючи деякі аспекти цієї теорії, розробити класифікацію простого речення. б) створивши необхідні логіко-філософські передумови для вирішення проблем речення, зокрема класифікації простого речення (класифікація ядер думок), обґрунтувати кореляцію між основними типами думок та засобами їх вербалізації у англійській мові і на цій базі розробити теоретичні засади класифікації простого речення; Так, структурний аспект простого речення трактується граматистами по-різному, в залежності від їх підходу до складу структурного ядра речення. Проблема ж комунікативного аспекту простого речення виявляється в тому, що одні лінгвісти при розгляді простого речення віддають перевагу як на структурно-семантичному, так і на комунікативному рівні поняттю “речення” (О.С.У результаті проведеного дослідження зясовано когнітивно-комунікативну сутність простого речення сучасної англійської мови та розроблено його якісно нову класифікацію, яка ґрунтується на базових типах структури предикації-ядра думки. Аналіз існуючих теорій простого речення в сучасній англістиці показав, що основною причиною їх суперечливості в трактуванні простого речення, його визначення та класифікації є невирішеність дослідниками таких основоположних проблем лінгвістики, як проблема взаємовідношення між мовою та мисленням, а також між мовою та мовленням. Корсаковим, ми дійшли висновку, що, незважаючи на цілу низку незаперечних переваг перед іншими теоріями речення та спробу зясування проблем взаємовідношення між мовою і мисленням та між мовою і мовленням, у концепції А.К. У результаті доопрацювання теорії логіко-граматичної динаміки, яка містить спробу вирішення проблеми взаємовідношення між мовою та мисленням, ми запропонували якісно нову класифікацію простого речення та зясували його типологію в сучасній англійській мові: 1.
Вывод
речення англістика семантичний синтаксичний
І. У результаті проведеного дослідження зясовано когнітивно-комунікативну сутність простого речення сучасної англійської мови та розроблено його якісно нову класифікацію, яка ґрунтується на базових типах структури предикації-ядра думки.
ІІ. Аналіз існуючих теорій простого речення в сучасній англістиці показав, що основною причиною їх суперечливості в трактуванні простого речення, його визначення та класифікації є невирішеність дослідниками таких основоположних проблем лінгвістики, як проблема взаємовідношення між мовою та мисленням, а також між мовою та мовленням.
ІІІ. У результаті створення зіставної бази дослідження, яка полягала в аналізі спорідненої структурно-семантичної концепції простого речення, розробленої А.К. Корсаковим, ми дійшли висновку, що, незважаючи на цілу низку незаперечних переваг перед іншими теоріями речення та спробу зясування проблем взаємовідношення між мовою і мисленням та між мовою і мовленням, у концепції А.К. Корсакова ці питання також до кінця не вирішено.
Основною причиною цього вважаємо виключно онтологічну спрямованість філософської бази цієї теорії та недооцінювання автором логічного та психологічного факторів в осмисленні дійсності. Як результат, запропонована А.К. Корсаковим класифікація простого речення не охоплюють цілу низку т.зв. “проблемних випадків”, які залишаються поза її межами або входять до неї лише за поверхневими ознаками.
IV. У результаті доопрацювання теорії логіко-граматичної динаміки, яка містить спробу вирішення проблеми взаємовідношення між мовою та мисленням, ми запропонували якісно нову класифікацію простого речення та зясували його типологію в сучасній англійській мові: 1. Основним теоретичним положенням теорії логіко-граматичної динаміки є те, що епіцентром синтаксису та точкою перетину сучасного типу мислення з мовою є логіко-мовна структура предикації. Ця структура є носієм конкретної елементарної думки (ядром думки). Просте речення, згідно з цією теорією, визначається як група слів або слово, які містять (повністю, частково або імпліцитно) не більше однієї первинної структури предикації та виражають не більше однієї конкретної думки - елементарної або розширеної.
2. У процесі доопрацювання теорії логіко-граматичної динаміки були уточнені такі ключові для теорії речення лінгвофілософські поняття, як стан, думка, ядро думки тощо.
3. Розвиваючи теорію логіко-граматичної динаміки, зокрема її філософську базу, та вводячи в неї тернарну концепцію побудови світу А.І. Уйомова, ми розбудували логіко-філософське підґрунтя для класифікації простого речення, а саме класифікацію елементарних думок (ядер думок).
4. Встановивши відповідність між різновидом ядра думки та характером її вербалізації у сучасній англійській мові, ми розбудовали класифікацію англійського простого речення. Ця класифікація складається з трьох рівнів - комунікативно-інваріантного, комунікативно-варіативного та комунікативно-дискурсного. Кожен рівень класифікації є комунікативним у відповідності з принципом антропоцентризму, оскільки на кожному рівні враховується роль мовця. Позитивними сторонами цієї класифікації вважаємо наступне: а) класифікація базується на абсолютно нових засадах, а саме на структурних типах предиката (різновидах ядра думки);
б) класифікація є органічним компонентом цілісної теорії речення й узгоджується з наведеним у цій теорії вирішенням проблеми взаємовідношення між мовою і мисленням, а також між мовою і мовленням та з визначенням речення;
в) класифікація є цілісною, вона починається з самого глибинного (мовно-мисленнєвого) рівня речення, проходить крізь рівень ситуативної адаптації речення (мовно-мовленнєвий рівень) і виходить на найбільш поверхневий (мовленнєво-дискурсний) рівень, системно поєднуючи такі аспекти речення як структурний, семантичний та комунікативний (в інших класифікаціях ці аспекти, зазвичай, подаються у відриві один від одного);
г) у класифікації передбачено місце для таких проблемних типів речення, як випадки, що припускають подвійну інтерпретацію (вони відносяться до другого плану), та симбіотичні випадки.
5. У результаті апробації запропонованої класифікації на фактичному матеріалі була розроблена типологія простого англійського речення. Аналіз матеріалу дозволив виокремити наступні тенденції: а) на першому, комунікативно-інваріантному рівні класифікації просте речення представлене сімома основними інваріантами - обєктним, локативним, іменним, дієслівним, ускладненим, змішаним та з непрозорою деривацією. Найпредставленішим є обєктний інваріант (29%);
б) на другому, комунікативно-варіативному рівні просте речення представлене 38 структурними моделями з 42 теоретично можливих, найчастотніша модель - obj, ext, decl охоплює 20% корпусу. На цьому рівні класифікації частотність окремих типів зменшується порівняно з першим;
в) на третьому, комунікативно-дискурсному рівні зафіксовано 101 тип простого речення з 336 теоретично можливих. Найчастотнішим є тип obj, ext, decl, non-elli, non-pr, non-emo, на який припадає приблизно шоста частина матеріалу (16%). На цьому рівні спостерігається значна диверсіфікація типів речення, за рахунок таких дискурсних ознак як еліптичність, прагматична перезавантаженість та емотивність.
6. Запропонована класифікація охоплює 88% корпусу (3537 відрізків мовлення), що повністю відповідає вимогам до верифікації наукової класифікації (охоплення класифікації А.К. Корсакова становить 78%). З урахуванням же випадків, які були вилучені з корпусу як перехідні між простими та складними реченнями (речення з однорідними присудками - 463 приклади, 12% матеріалу), можна стверджувати, що розроблена класифікація охоплює 100% матеріалу.
7. Власне класифікація та осмислення фактичного матеріалу уможливили розвязання і пояснення цілої низки проблем, наявних у класифікації А.К. Корсакова (16 типів проблемних випадків або 527 прикладів, 13% корпусу). Основною серед них вважаємо розмежування між реченням та висловленням. Для решти випадків, які свого часу залишалися поза межами класифікацій (14 типів проблемних випадків, а саме 343 приклади, 9% корпусу), у нашій класифікації було знайдено належне місце з урахуванням їхніх особливостей та вказано напрямки їхньої інтерпретації.
У перспективі запропонована класифікація простого речення може бути використана для вирішення конкретних граматичних проблем, зокрема таких, як проблема артикля, ієрархії синтаксичних структур у реченні, типів присудка тощо. Також можуть бути поглиблені деякі теоретичні положення, на яких ґрунтується ця класифікація, зокрема такі одвічні мовознавчі проблеми, як проблема взаємовідношення між мовою і мисленням та між мовою і мовленням. У практичному плані класифікація може бути застосована для вивчення не лише писемного, але й усного, спонтанного мовлення, оскільки вона враховує дискурсні характеристики останнього. Перспективною видається також екстраполяція цієї класифікації на матеріал інших природних мов.
Список литературы
1. Піхіца Н.П. Проблеми структурного, семантичного та комунікативного аспектів простого речення / Н.П. Піхіца // Діалог. Медіа-студії. - Одеса.: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 5. - С. 173-184.
2. Піхіца Н.П. Визначення простого речення: больові точки теорії / Н.П. Піхіца // Записки з романо-германської філології. - Одеса.: Фенікс, 2007. - Вип. 18. - С. 135-143.
3. Архіпова Н.П. До проблеми простого односкладного речення / Н.П. Архіпова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- Харків.: Константа, 2007. - №782. - С. 122-125.
4. Архіпова Н.П. Проблеми класифікації простого речення / Н.П. Архіпова // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Філологічні науки. - Частина ІІ. - Луганськ, 2007. - № 20 (136). - С. 5-11.
5. Архіпова Н.П. Трактування простого односкладного речення у зарубіжних лінгвістичних теоріях / Н.П. Архіпова // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008.- Вип. 10. - Т. ІІІ (103) "Національні мови та культури в їх специфіці та взаємодії". - С. 159-164.
6. Архіпова Н.П. Проблемні випадки класифікації ядра простого речення / Н.П. Архіпова // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009.- Вип. 11. - Т. I (113) "Національні мови та культури в їх специфіці та взаємодії". - С. 98-105.
8. Піхіца Н.П. Структурно-семантичний та комунікативний аспекти простого речення / Н.П. Піхіца // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету: зб. - О.: Міжнар. гуманітар. ун-т., 2007. - Вип.6. - С. 38-40.
9. Архіпова Н.П. Проблемні випадки структурної класифікації простого речення / Н.П. Архіпова // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету: зб. - О.: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2008. - Вип.12. - С. 56-62.
10. Архіпова Н.П. Визначення простого речення у синтаксичній концепції А.К. Корсакова - критичний аналіз / Н.П. Архіпова // Матеріали VIII Всеукраїнської наукової конференції „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. - Харків.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - С. 11-12.