Словотвірні характеристики іменних композитів німецької мови та їх роль у смисловій організації медіа-текстів та реалізації текстово-дискурсивних категорій. Можливості соціального впливу на адресата за допомогою експресивізації смислів іменних композитів.
Аннотация к работе
Дисертацію присвячено дослідженню одного з найпродуктивніших способів іменникового словотворення в німецькій мові - композиції, яка розглядається в когнітивно-комунікативному ракурсі як засіб репрезентації різних структур знання про обєкт номінації. Екстраполяція когнітивно-комунікативної парадигми на словотвірні явища дає змогу розглядати їх як вербалізатори ментальних конструктів, що опредмечують знання про обєкти номінації, повязують їх із комунікативними інтенціями адресанта та впливають на ймовірне сприйняття й інтерпретацію текстової інформації адресатом. Когнітивні аспекти словотвірних явищ виявляють ознаки системи словотворення як такої, що слугує обєктивації структур знання, та їх використання в дискурсивній сфері діяльності. Загальна спрямованість сучасних лінгвістичних досліджень на механізми категоризації й концептуалізації, способи формування смислу та форми мовної репрезентації знання, а також відсутність комплексного дослідження ІК як засобів мовного вираження концептів і формування на їх основі нових конфігурацій концептів зумовили актуальність дисертаційної роботи. Дисертацію виконано в межах наукової теми «Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів», яку розробляє кафедра німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки (затверджено вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 9 від 21.05.1998 р.).У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, мету та зміст поставлених у дослідженні завдань, визначено обєкт, предмет і методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне значення, а також практичну цінність результатів дослідження, наведено дані про апробацію результатів дослідження. На основі семантичного, морфологічного, синтаксичного, фонологічного й орфографічного критеріїв композитів та з урахуванням лінгвоментальної природи їхнього творення композити визначаємо як цілісну лексико-граматичну конструкцію, яка утворилася з метою номінації складного розчленованого мисленнєвого конструкту (концепту) за допомогою складання кількох основ, простих чи похідних слів, які репрезентують різнорідні ознаки вербалізованого концепту. До маргінальної зони похідних слів й ІК відносимо: композитоїди - складні слова, один із коренів яких зазнав граматикалізації лексичної семантики, став афіксоїдом (напівафіксом); композити з конфіксами, чи звязаними кореневими морфемами: Geophysik, Bioladen; зрощення, або складно-похідні слова: Schwarzfahrer; контамінаційні структури: Infotainment = Information Entertainment. іменний композит медіа експресивізація Заповнювачі слотів (складники ІК) розглядаємо як концепти або конкретні референти. Структуру цього фрейму розуміємо як ієрархію категорійних значень концепту.Проведений семантично-концептуальний й дискурсивний аналіз іменних композитів, що функціонують у німецькомовному медіа-дискурсі, засвідчив, що їхнє утворення та семантика зумовлені передусім когнітивним і комунікативним (дискурсивним) чинниками, тобто потребами людини у вербалізації й передачі результатів процесів категоризації та класифікації навколишньої дійсності. Акт номінації іменним композитом є органічно повязаним із концептуальною картиною світу людини й притаманною їй організованою системою концептуальних категорій різного рівня абстракції, крізь призму яких носій мови сприймає та осмислює виокремлені у своїй картині світу обєкти та явища. ІК розглядаємо як цілісну лексико-граматичну конструкцію, яка утворилася з метою номінації складного розчленованого мисленнєвого конструкту (концепту) за допомогою складання кількох основ, простих чи похідних слів, які репрезентують різнорідні концептуальні ознаки вербалізованого концепту. Обєктивовані іменними композитами концепти утворені внаслідок інтеграції уже існуючих, котрі представлені складниками ІК й утворюють концептуальну структуру, що виступає когнітивною основою семантики ІК. Мотиваційною базою для утворення словоскладного найменування концепту вважаємо його узагальнену інтегровану фреймову структуру (Konzeptframe), яка змодельована нами на основі базових фреймових структур.
План
Основний зміст
Вывод
1. Проведений семантично-концептуальний й дискурсивний аналіз іменних композитів, що функціонують у німецькомовному медіа-дискурсі, засвідчив, що їхнє утворення та семантика зумовлені передусім когнітивним і комунікативним (дискурсивним) чинниками, тобто потребами людини у вербалізації й передачі результатів процесів категоризації та класифікації навколишньої дійсності. Акт номінації іменним композитом є органічно повязаним із концептуальною картиною світу людини й притаманною їй організованою системою концептуальних категорій різного рівня абстракції, крізь призму яких носій мови сприймає та осмислює виокремлені у своїй картині світу обєкти та явища.
2. ІК розглядаємо як цілісну лексико-граматичну конструкцію, яка утворилася з метою номінації складного розчленованого мисленнєвого конструкту (концепту) за допомогою складання кількох основ, простих чи похідних слів, які репрезентують різнорідні концептуальні ознаки вербалізованого концепту. Обєктивовані іменними композитами концепти утворені внаслідок інтеграції уже існуючих, котрі представлені складниками ІК й утворюють концептуальну структуру, що виступає когнітивною основою семантики ІК.
3. Семантика ІК формується на основі категорійного значення ДБС, що окреслює область референції ІК у межах категорії предметності. Лексичне значення ІК є наслідком інтеграції семантичних структур їхніх складників і встановлення взаємозвязку між ними. Відношення між складниками ІК розглядаємо як відображення взаємозвязків між предметами та явищами навколишнього світу у свідомості носія мови. Когнітивна природа таких відношень слугує основою асоціативних звязків між складниками й робить можливим нівелювання одних звязків і встановлення інших у межах одного ІК.
4. Різнорідні структури знання про обєкт номінації, що обєктивовані ІК, представлені в роботі у вигляді фреймових моделей: предметноцентричного, акціонального, партонімічного, гіпо-гіперонімічного й асоціативного фреймів. Елементами фреймів виступають складники ІК. При номінації іменним композитом обєкт підводиться під категорію базового рівня (родове поняття / гіперонім), яку експлікує ДБС, і визначається диференційна ознака позначуваного, яку репрезентує ПБС. ПБС як вербалізатор певного концепту може інтегрувати до концептуальної структури ІК цілісно або актуалізувати лише окрему концептуальну ознаку, що корелює з основним категоризуючим компонентом - ДБС.
5. На основі аналізу відношень між складниками ІК та структурою знань про обєкт номінації ми виявили комбіновані фреймові структури, що поєднують відношення кількох базових фреймів. Експлікацію гіперонімічного слота в поєднанні з одним зі слотів предметноцентричного, партонімічного чи асоціативного фреймів визначаємо як типову структуру представлення знань, репрезентовану ІК німецької мови. Мотиваційною базою для утворення словоскладного найменування концепту вважаємо його узагальнену інтегровану фреймову структуру (Konzeptframe), яка змодельована нами на основі базових фреймових структур. Експлікація двох або більше слотів цієї моделі, що повязані певними смисловими відношеннями, слугує основою утворення ІК. Під час експлікації віддалених, не повязаних безпосереднім смисловим звязком слотів маємо справу з еліптичними ІК (Atombombentest - Atomtest), розуміння яких потребує відновлення у свідомості мовця відсутніх ланок концептуальної структури.
6. У дисертації показано залежність інтерпретації ІК від їхньої концептуальної семантики та від знання відповідної ділянки концептосистеми, до якої належить вербалізований іменним композитом концепт. Розуміння ІК може ґрунтуватися на пресупозиційних знаннях носія мови (знанні типових ситуацій, сценаріїв) або на знанні референтної ситуації, яка конструюється на базі певного тексту / дискурсу.
7. Дискурс як когнітивно-комунікативне явище виступає середовищем породження нових смислів, формування нових концептуальних структур та їхньої вербалізації. Репрезентація когнітивної діяльності людини реалізується в дискурсі на основі пошуку й комбінації мовних засобів, зокрема словотвірних. ІК як вербалізатори складних структур знання беруть участь у формуванні семантики та синтагматики дискурсу, тому розглядаються нами як дискурсивно значущі одиниці.
8. Аналіз функціонування ІК у медіа-комунікації виявив їхню здатність сприяти реалізації текстово-дискурсивних категорій медіа-дискурсу: когезії, когерентності, інформативності, інтертекстуальності, адресованості, експресивності, оцінки; реалізації соціального впливу на адресата. ІК слугують засобом когезійної звязності й когерентної цілісності медіа-дискурсу, виступаючи в ролі рекурентних чи частково рекурентних структур, словотвірних рядів зі спільним складником, кореферентних номінацій та рема-тематичних ланцюжків. Як інформативно насичені лексичні одиниці, ІК містять фактуальну й прагматичну інформацію про дискурсивно вагомий референт, цілеспрямовано профілюють його окремі властивості, актуалізують інтертекстуальні звязки з іншими текстами.
9. Презентаційні потенції ІК проявляються в інтенсифікації логічних, оцінних та емотивних компонентів їхнього значення й у створенні образних найменувань на основі реалізації в межах формальної структури ІК різних фонетико- та семантико-змістовних стилістичних фігур і взаємодії вербальних образів із візуальними засобами медіа-дискурсу.
10. Дискурс виступає середовищем формування актуального значення узуального ІК та концептуалізації оказіональних авторських номінацій. Їхнє розуміння стає можливим унаслідок часткової чи повної експлікації в дискурсі логіко-смислових й асоціативних звязків між складниками ІК.
Предметом подальшого дослідження може бути аналіз морфологічної наповнюваності фреймових структур, їхньої залежності від частиномовних характеристик ІК та їхніх складників, а також зіставний аналіз функціонування ІК у різного виду дискурсах.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях
1. Рись Л.Ф. Композити та композитоподібні структури / Л.Ф. Рись // Філол. студії : наук. часоп. - Луцьк : Волин. акад. дім, 2005. - № 3-4 (31-32). - С. 246-253.
2. Рись Л.Ф. Особливості перекладу субстантивних композитів німецької мови / Л.Ф. Рись // Вісн. Сумського держ. ун-ту. Серія : Філол. науки. - 2006. - № 11 (95). - Т. ІІ. - С. 161-166.
3. Рись Л.Ф. Субстантивні композити у німецькомовних засобах масової інформації / Л.Ф. Рись // Мова і культура : наук. щорічний журн. - К. : Вид. дім Дмитра Бурого, 2007. - Вип. 9. - Т. VII (95) : Мова і засоби масової комунікації. - С. 208-214.
4. Рись Л.Ф. Фреймова семантика субстантивних композитів / Л. Ф. Рись // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Філол. науки. - 2007. - № 4. - С. 96-102.
5. Рись Л.Ф. Словоскладання як засіб вербалізації метафоричних концептів / Л.Ф. Рись // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія : Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - 2007. - Вип. 52. - № 773. - С. 61-64.
6. Рись Л.Ф. Композитні найменування як результат процесу категоризації / Л. Ф. Рись // Культура народов Причерноморья : науч. журн. - 2007. - № 110. - Т. 2. - С. 133-135.
7. Рись Л.Ф. Словоскладання як засіб когезії та когерентності медіа-тексту / Л.Ф. Рись // Нова філологія : зб. наук. пр. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 125-130.
8. Рись Л.Ф. Особливості функціонування іменних композитів у заголовковому комплексі медіа-текстів / Л.Ф. Рись // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Філол. науки. - 2008. - № 5. - С. 115-119.
9. Рись Л.Ф. Іменні композити у функції інтертекстуального містка в сучасному німецькомовному медіа-дискурсі / Л.Ф. Рись // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Філол. науки. - 2009. - № 5. - С. 102-106.
10. Рись Л.Ф. Семантичні типи композитів // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Дні науки» ВДУ ім. Лесі Українки (10-14 квітня 2006 р.) : зб. тез доп. та повідомл. / Рись Л.Ф. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - С. 182-185.
11. Рись Л.Ф. Когнітивно-дискурсивні засади дослідження складних слів у сучасній німецькій мові // «Розвиток наукових досліджень ‘2006» : матеріали Другої міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 27-29 лист. 2006 р. / Рись Л. Ф. - Полтава : Вид-во «ІНТЕРГРАФІКА», 2006. - Т. 4. - С. 65-68.
12. Рись Л.Ф. Проблеми взаємодії концептуальної та семантичної структур слова // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. асп. і студ. «Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє» : у 2 т. / Рись Л. Ф. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - Т. 2. - С. 213-214.
13. Рись Л. Ф. Національно-культурна специфіка семантики субстантивних композитів // Язык и межкультурные коммуникации : сб. науч. ст. / Рись Л. Ф. / редкол. В. Д. Стариченок. - Минск : БГПУ, 2007. - С. 94-95.