Обґрунтування когнітивної природи афекту та виокремлення його як категорії лінгвістики. Виявлення аксіологічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент структури концепту радість.
Аннотация к работе
Вимоги інтеграції лінгвістичного, когнітивного та психологічного в лінгвістичних студіях висувають на перший план вивчення людини як біокогітосоціальної системи, її свідомості, мислення, емоцій, матеріалізованих у мові. Це пояснює сучасне зростання інтересу вчених різних галузей до емоцій, засобів їх концептуалізації та вербалізації. Проте відсутність цілісної теорії емоцій, різноманітність та суперечність їх класифікацій, неоднолінійність процесів їх означування ускладнюють дослідження вербалізації емоційних реакцій людини. Аналіз підходів до вивчення емоцій, прийнятих у когнітивній психології та когнітивній лінгвістиці свідчить про нерозривний звязок між когніцією, емоціями та мовою як взаємозалежними складовими емоційно-когнітивної системи "свідомість - сприйняття - концептуалізація - категоризація - мова - репрезентація", що підтверджує статус мови емоцій як обєкту когнітивної лінгвістики. Своєчасним і важливим є звернення до вивчення концептуалізації та вербалізації саме радості як з огляду на її приналежність до базових емоцій, так і на недостатній ступінь її вивчення, бо до цього часу увага вітчизняних та зарубіжних лінгвістів була зосереджена переважно на негативних емоціях, тоді як емоції позитивного спектру майже не вивчалися.Прийнятий когнітивно-лінгвістичний підхід зумовлюється когнітивною природою емоцій: емоція та когніція утворюють цілісну систему, що уможливлює представлення мови емоцій як функціонально-адаптивної когнітивно-мовної системи. Таке розуміння базується на тому, що афекту властивий весь набір ознак, характерних для складних синергетичних обєктів: 1) нелінійність; 2) відкритість; 3) дисипативність; 4) динамічність; 5) когнітивна інтегративність; 6) політемпоральність (репрезентація досвіду минулого, теперішнього з прогностичними тенденціями); 7) плюральність (включення у себе сукупності можливих способів інтерпретації та умовне передбачення); 8) контекстуальність (функціонування у міждисциплінарному середовищі); 9) модельність. Організуючим стриженем когнітивного осмислення емоції радості є концепт РАДІСТЬ, який належить до розряду "концептів-максимумів" (А. Шляхом узагальнення і систематизації відповідей інформантів було виявлено зміст чуттєво-образного ядра КР: це наочний образ людини, яка є smiling (36), projecting a positive attitude (22), laughing easily (9), nice to others (6), confident (5), upbeat (4), energetic (4), with bright eyes lit up and twinkling (4), with energy in the voice (3), encouraging (3), friendly (3), relaxed (3), with winkie wide eyes (2), keeping eye-contact (2), animated (2), excited (2), jumping around (2), giving hugs (2), glowing (2), radiating joy (2), affectionate (2), optimistic (2), calm (2), with an open body language (2), being loud (2), enthusiastically cheerful in speech (2), with rosy cheeks and an open mouth, smirkie, grinning widely, showing teeth, with a softened face expression, great animation of the features, eyes crinkled at the corners, keeping up his/her happy high, walking tall, not slouching, with a good poise, walking with the head up high, carefree, acting exuberantly, with an open posture and gestures, acting and talking cheerfully, jubilantly, vivacious, hyper, might act silly and dance around, chirkie, bubbly, up to anything, with a chipper voice tone, speaking with animation, vocal variety, inflection in the voice, making jokes, having trust in God, peppy, enthusiastic, more successful, present in the moment, savoring present, in a good mood, celebrating, tenderhearted, forgiving, with great control in times of trouble, wise, integrative, non-confrontational, welcoming, considerate, boisterous, helpful, complimentary, warm, not swearing, charming Кубрякової) концептом, що охоплює концепт ПЕРЕЖИВАННЯ (enjoyment, delight, jubilation, elation, ecstasy), концепт ПОЧУТТЯ/ВІДЧУТТЯ (gladsomeness, contentment, gladness, gratification, pleasure, satisfaction, kindness, love) та концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (happiness, brightness, jollity, cheerfulness, wellbeing, aptness, welfare, felicity, excitement, goodness/feeling good, smile, bliss, glee, positiveness, hope).Узагальнення точок зору на концепт та його дефініції, що використовуються у різних лінгвістичних дисциплінах, дозволяє дійти до висновку, що концепт - це одиниця колективної свідомості/знання, яка має мовну реалізацію та характеризується етнокультурною специфікою. У мовленнєвомислиннєвій діяльності представників різних лінгвокультур радість виражається у структурованих пропозиціях (вербалізованих ментальних аналогах ситуації переживання емоції). Для більш адекватного опису сценарію переходу від концепту як одиниці структурованого знання до концепту як обєкту вербалізації КР розглядаємо як утворення, що характеризується польовою структурою. Застосування інтеґративної методології та конкретних лінгвістичних прийомів і методів уможливило вирішення таких дослідницьких завдань: а) конкретизовано когнітивно-лінгвістичний, лінгвокультурологічний та синергетичний ста