Виявлення когнітивних і прагматичних характеристик мовленнєвих актів поради в сучасній англійській мові. Структура комунікативної ситуації поради. Аналіз мовних засобів вираження прямого й непрямого мовленнєвого акту поради, його прагматичних модифікацій.
Аннотация к работе
Реферовану роботу присвячено дослідженню когнітивних і прагматичних характеристик порад на матеріалі сучасної англійської мови. Варто зазначити, що відсутні докладні дослідження мовленнєвого акту поради на матеріалі англійської мови, хоча існують фрагментарні лінгвістичні розвідки на матеріалі інших мов. Однак, незважаючи на пильну увагу дослідників до МА поради, відсутнім є детальний аналіз власне концепту ПОРАДА й комунікативної ситуації, що зумовлює появу МА поради й підсилює актуальність теми дослідження. Висвітлення питань, повязаних із когнітивним підґрунтям надання поради, комунікативними намірами адресанта поради, причинами виникнення додаткових прагматичних ознак, які нашаровуються на основний зміст спонукання, комплексний аналіз комунікативної ситуації поради визначають актуальність теми дослідження. Для досягнення поставленої мети й розвязання конкретних завдань у роботі застосовано комплекс методів і прийомів лінгвістичного аналізу: актомовленнєвий метод - для визначення прагматичного статусу МА поради; індуктивний метод - для систематизації накопиченого фактичного матеріалу, дедуктивний метод - для підтвердження на практичному матеріалі висунутих теоретичних положень; пресупозиційного аналізу - для виявлення набору пресупозицій обєкта й субєкта поради; контекстуальний аналіз - для встановлення впливу рольової структури ситуації спілкування, соціальних факторів на закономірності вибору мовних засобів вираження порад, а також варіативної дієвості іллокутивних сил у МА поради.У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження мовленнєвого акту поради" зясовано філософське і психологічне розуміння поради, її соціо-і прагмалінгвістичні аспекти в контексті сучасних досліджень. Це дозволило виділити характерні ознаки поняття поради, зясувати причини її надання, виявити складові комунікативної ситуації поради й диференційні ознаки відповідного мовленнєвого акту. Карасик), виділяємо такі компоненти ситуації поради, що безпосередньо впливають на здійснення МА: а) субєкт поради; б) обєкт поради (адресат); в) прохання адресата про надання поради; г) прохання субєкта поради на дозвіл надати пораду; д) власне порада; є) оцінка; ж) пояснення причини надання поради (аргументативна частина); з) реакція слухача (адресата) на отриману пораду. Аналіз синтаксичних сполук імені концепту ПОРАДА засвідчує, що його концептуальні ознаки характеризуються параметрами: якісними - one piece of advice (ПОРАДА є СТІЛЬКИ одна), кількісними - different advice (ПОРАДА є ТАКОЮ різною), локативними - office advice (ПОРАДА є / існує ТАМ в офісі), темпоральними - last-minute advice (ПОРАДА є / існує ТОДІ в останню мить). Концепт ПОРАДА формується представниками англійської лінгвокультури крізь призму їх аксіологічних стереотипів, зумовлених оцінною шкалою з полюсами "добра порада” й "погана порада”, тобто порада, яка є або буде бенефактивною для адресата: доброю good advice (ПОРАДА є ТАКОЮ доброю); надійною: solid advice (ПОРАДА є ТАКОЮ надійною); корисною: useful advice (ПОРАДА є ТАКОЮ корисною), і порада, що завдасть збитків адресатові: self-interested advice (ПОРАДА є ТАКОЮ користолюбною), selfish advice (ПОРАДА є ТАКОЮ егоїстичною).У реферованій роботі досліджено когнітивні та прагматичні характеристики засобів вираження МА поради в сучасній англійській мові. Факультативні диференційні ознаки МА поради знаходяться у бінарній опозиції до обовязкових ознак і включають: спрямованість спонукання на користь мовця, залежність адресата від мовця, зацікавленість мовця у виконанні рекомендованої дії, обовязкове виконання слухачем рекомендованої дії. Надання поради і слідування їй діють у межах комунікативної ситуації, структура якої обовязково передбачає наявність: субєкта поради (мовця) та її обєкта (адресата), власне поради, оцінки, реакції слухача (адресата) на отриману пораду. У процесі продукування поради мовець залучає такі типи оцінок: позитивна оцінка виконання поради - негативна оцінка вчинків адресата; позитивна оцінка виконання поради - позитивна оцінка вчинків адресата. Імпліцитне вираження МА поради є ефективним способом досягнення запланованого наміру спонукати співрозмовника слідувати пораді й дозволяє мовцеві уникнути ризику, повязаного з можливістю провалу прямого спонукання.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У реферованій роботі досліджено когнітивні та прагматичні характеристики засобів вираження МА поради в сучасній англійській мові.
Мовленнєвий акт поради є директивом, що характеризується обовязковими й факультативними диференційними ознаками. Гармонійне їх поєднання є запорукою бенефактивності рекомендованої дії й доцільності надання поради. До обовязкових диференційних ознак належать бенефактивна спрямованість на адресата-реципієнта поради, яка означає врахування інтересів адресата й переслідування його користі, незалежність комунікантів, зацікавленість адресата у виконанні спонукуваної дії, необовязковість щодо її виконання. Факультативні диференційні ознаки МА поради знаходяться у бінарній опозиції до обовязкових ознак і включають: спрямованість спонукання на користь мовця, залежність адресата від мовця, зацікавленість мовця у виконанні рекомендованої дії, обовязкове виконання слухачем рекомендованої дії.
Надання поради і слідування їй діють у межах комунікативної ситуації, структура якої обовязково передбачає наявність: субєкта поради (мовця) та її обєкта (адресата), власне поради, оцінки, реакції слухача (адресата) на отриману пораду. Факультативними складниками є прохання про надання поради і дозвіл надати пораду, пояснення причини надання поради.
Вербалізація концепту ПОРАДА в сучасній англійській мові здійснюється завдяки лексемам, словосполученням, реченням, концептуальним метафорам. Структура досліджуваного концепту представлена поняттєвим, образним, оцінним компонентами. Аналіз концептуальних ознак концепту ПОРАДА свідчить про те, що їх визначають якісні, кількісні, локативні, темпоральні параметри. Виявлено такі конфігурації концепту ПОРАДА: ПОРАДА-ПРОПОНУВАННЯ, ПОРАДА-ЕНЕРГІЙНІСТЬ, ПОРАДА-НАДОКУЧЛИВІСТЬ, ПОРАДА-ВІДМОВА, ПОРАДА-ЗВАЖЕНІСТЬ, ПОРАДА-ЗАЛЕЖНІСТЬ, ПОРАДА-ПОШУК, ПОРАДА-СКРУТНЕ СТАНОВИЩЕ, ПОРАДА-НЕПОВАГА, ПОРАДА-ПОДЯКА, ПОРАДА-ОБАЧНІСТЬ, ПОРАДА-САМОСТІЙНІСТЬ, ПОРАДА-ЧАС. Вони зумовлені діями мовця і слухача й маніфестують їх ставлення до рекомендованої дії.
Механізм процесу продукування поради вимагає від мовця таких когнітивних операцій як отримання, обробка, збереження в памяті інформації та експлікація поради. У процесі рецепції слухач отримує, інтерпретує інформацію, приймає рішення щодо слідування пораді й виконує / не виконує спонукувану дію.
Аксіологічний компонент, як невідємна ознака комунікативної ситуації поради, передбачає оцінку рекомендованої дії як із боку мовця, так і слухача. Отриману пораду слухач здебільшого оцінює позитивно (78%). У процесі продукування поради мовець залучає такі типи оцінок: позитивна оцінка виконання поради - негативна оцінка вчинків адресата; позитивна оцінка виконання поради - позитивна оцінка вчинків адресата. Позитивна і негативна оцінки співіснують у МА поради. Позитивна оцінка спрямована на передбачуваний результат виконання поради адресатом. Вчинки й поведінка адресата визначають обєкт негативної оцінки. Експлікація / імплікація типів оцінок залежить від наміру мовця - побажати, запропонувати, підбадьорити, навчити, застерегти, попередити співрозмовника.
Подолання аксіологічного дисонансу у МА поради вимагає від мовця залучення аргументації. Виявлено два типи аргументативного компонента: відкритий і прихований, розрізнення яких ґрунтується на ступені експлікації аргументів. Висока частотність відкритої аргументації (70,3%) з її тактикою чітких, розгорнутих доказів дає змогу мовцеві краще досягти бажаного перлокутивного ефекту (на 55,4% більше), а ніж у випадку прихованого аргументативного компонента. Функціонування композиційно-позиційних форм представлення відкритої та прихованої аргументації детермінується наміром мовця домогтися від адресата слідувати пораді. Домінантність анафоричної подачі аргументативного компонента поради (47,3%) пояснюється спробою адресанта поступово приготувати співрозмовника до сприйняття рекомендованої дії.
Імпліцитне вираження ілокуції поради (3293 приклади від загальної вибірки у 5600 контекстів) домінує над її експліцитним вираженням. Досягнення прямого вираження поради реалізується переважно перформативним дієсловом advise (26,9%) та його синонімами (37,9%): counsel, recommend, suggest, admonish, caution, forewarn, warn, advocate, charge, direct, enjoin, instruct, exhort, urge, encourage, обєднаних значенням ‘offer recommendation’.
Імпліцитне вираження МА поради є ефективним способом досягнення запланованого наміру спонукати співрозмовника слідувати пораді й дозволяє мовцеві уникнути ризику, повязаного з можливістю провалу прямого спонукання. Серед мовних засобів вираження непрямого МА поради превалюють розповідні речення з модальними дієсловами can, may, will, might, must, have to, shall, be to, should, ought to, а також речення з конструкціями If I were you, It would be good / better; You had better / best (35%).
Функціональні особливості МА поради зумовлюють появу його прагматичних модифікацій: поради-наказу, поради-застереження, поради-погрози, поради-повчання, поради-рекомендації, поради-прохання й поради-пропонування. Найвищою частотністю характеризується порада-застереження (21,4%) із її превентивним характером. Найнижчу частотність виявляє порада-прохання (7,4%). Варіативність прагматичних модифікацій пояснюється передусім прагненням мовця в комунікативній ситуації поради досягти мети - вплинути на партнера по інтеракції, змінюючи силу представлення комунікативної інтенції, що спричиняє модифікацію прагматичного значення в бік посилення чи послаблення категоричності волевиявлення.
Здійснений у дисерації аналіз когнітивних і прагматичних характеристик порад відкриває перспективи подальших досліджень поради як стратегії управління дискурсом, а також її ґендерних особливостей.
Основні результати дослідження висвітлено в одноосібних публікаціях автора
1. Наумук О.В. Експліцитне вираження поради у висловленнях / О.В. Наумук // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. ? 2005. ? № 4. ? С.63?68.
2. Наумук О.В. Компонент оцінки у висловленнях поради / О.В. Наумук // Науковий Вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. ? 2006. ? № 6. ? С.59?63.
3. Наумук О.В. Соціокультурні особливості перекладу лінгвістичного вираження концепту "порада” (на матеріалі англійської мови) / О.В. Наумук // Вісник Сумського державного університету. Філологічні науки. ? Суми: СУМДУ, 2006. ? № 11. ? С.172?177.
5. Наумук О. Когнітивні особливості продукування поради / О. Наумук // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. ? Донецьк: ДОННУ, 2007. ? Вип.15. ? С.63?67.
6. Наумук О.В. Порада у парадигмі аргументації / О.В. Наумук // Науковий Вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. ? 2007. ? № 3. ? С.75?79.
7. Наумук О. Порада-наказ як прагматична модифікація поради / О. Наумук // Нова філологія: зб. наук. праць. ? Запоріжжя: ЗНУ, 2007. ? Вип.26. ? С.119?123.
8. Наумук О.В. Когнітивний простір мовця як складова когнітивного простору ситуації поради / О.В. Наумук // Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. ? Житомир: ЖДУ, 2008. ? Вип.38. ? С. 202?206.
9. Наумук О. Концепт "порада” в сучасній англійській мові / О. Наумук // Наукові записки. ? Вип.75. ? Серія: Філологічні науки (мовознавство): у 5 ч. ? Кіровоград: РВВ КДПУ ім.В. Винниченка, 2008. ? Ч.4. ? С.262?265.
10. Наумук О. Когнітивний простір адресата як складова когнітивного простору ситуації поради / О. Наумук // Наукові записки. ? Вип.81. ? Філологічні науки (мовознавство): у 4 ч. ? Кіровоград: РВВ КДПУ ім.В. Винниченка, 2009. ? Ч.3. ? С.370?373.
11. Наумук О.В. Когнітивна категоризація висловлювань поради / О.В. Наумук // Наукові дослідження ? теорія та експеримент 2006: міжнар. наук. - практ. конф., 15?17 травня 2006 р.: матеріали доповідей: у 5 т.: ? Полтава, 2006. ? Т.5. ? С.58?61.
12. Наумук О.В. Фактор говорящего в высказываниях совета / О.В. Наумук // Розвиток наукових досліджень ’2006: міжнар. наук. - практ. конф., 27?29 листопада 2006 р.: матеріали доповідей: у 4 т.: ? Полтава, 2006. ? Т.4. ? С.62?65.
13. Наумук О.В. Порада-застереження як прагматична модифікація поради / О.В. Наумук // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: міжнар. конф., 31 травня ? 1 червня 2007 р.: матеріали доповідей. ? Львів, 2007. ? Ч.1. ? С.342?344.
14. Наумук О. Прохання як прагматична характеристика поради / О. Наумук // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє: І міжнар. наук. - практ. конф. аспірантів і студентів, 18?19 квітня 2007 р.: матеріали доповідей: у 2 т. ? Луцьк, 2007. ? Т.2. ? С.219?221.