Когнітивні та комунікативні аспекти вербалізації концепту неправди у діалогічному дискурсі (на матеріалі сучасної англійської мови) - Автореферат

У даному дисертаційному дослідженні спрямовано увагу на зясування питань вираження закономірностей мовленнєвого позначення, вираження та опису концепту неправди, а також особливостей їх дискурсивного прояву, що забезпечує максимально повне теоретичне освітлення єдиного мовного простору. У сучасних лінгвістично орієнтованих дослідженнях знайшли своє відображення такі аспекти дослідження неправди, як когнітивне моделювання вербалізованого концепту неправди (А. Для моделювання концепту неправди, що вербалізовано у лексичних номінаціях, було застосовано метод семного аналізу лексичних одиниць; при аналізі прагматичних характеристик висловлювань, у яких викрівлюється дійсний стан речей, застосовується метод мовноактового аналізу; при аналізі соціальних характеристик висловлювань, що містять неправду, застосовується метод дослідження соціального контексту шляхом опису соціолінгвістичних змінних; для класифікації та аналізу мовленнєвих стратегій застосовується методика, яка була розроблена у рамках цього дослідження. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в вітчизняній лінгвістиці здійснена спроба опису характеристик прототипної неправди та її маргинальних різновидів в англійській мові; вперше системно описані прагматичні особливості вербалізованого концепту неправди в англійській мові; вперше досліджені соціальні параметри ситуації навмисного викривлення мовцем дійсного стану речей; вперше проаналізовані особливості гендерного варіювання способів вербалізації концепту неправди в англійській мові; виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, через які вербалізований концепт неправди реалізується в англомовному дискурсі. Особистий внесок здобувача полягає у виділенні різновидів маргінальної неправди та описі їх характеристик; розробці ментального простору обману, в якому показане місце прототипної неправди та її маргінальних різновидів; уточненні прагматичних та соціальних характеристик дискурсу неправди; виділенні та описі мовленнєвих стратегій, що застосовуються в дискурсі неправди; дослідженні локутивних, іллокутивних та перлокутивних особливостей висловлювань, що містять неправду; описі гендерного варіювання видів неправди; виділенні та описі мовленнєвих стратегій неправди.На першому етапі аналізу було відібрано лексичні одиниці, для яких характерною є наявність сем неправди та/ або обману. Цю модель було збудовано за принципом розмежування лексичних одиниць, що описують неправду, згідно з наявністю чи відсутністю у семному складі лексичних одиниць з тією чи іншою ознакою (наприклад, те, що субєкт є живим, акціональність, інтенціональність, та ін.). Вербальний обман (неправду) може бути поділено на такий, що має та не має на меті обман. Типовими прикладами останніх будуть питальні вислови, у яких неправду може бути подано у вигляді пресупозицій та імплікатур, тоді як у конствтивних мовленнєвих актах неправда є частиною пропозиційного змісту. Однак, поряд із прототипною неправдою, що переслідує користолюбні цілі, існує “біла” неправда (white lie), тобто неправда на благо не мовця, а іншої особи.Розроблено прототипічну модель вербалізованого концепту неправди та визначено характеристики прототипної неправди та її маргінальних різновидів. Описано комунікативну ситуацію неправди та встановлено прагматичні та соціальні характеристики англомовного дискурсу, що містить неправду. Простежено гендерне варіювання дискурсу неправди. Виявлено та систематизовано мовленнєві стратегії, через які неправда реалізується в дискурсі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У результаті проведеного дослідження було розроблено цілий спектр питань. Розроблено прототипічну модель вербалізованого концепту неправди та визначено характеристики прототипної неправди та її маргінальних різновидів. Описано комунікативну ситуацію неправди та встановлено прагматичні та соціальні характеристики англомовного дискурсу, що містить неправду. Простежено гендерне варіювання дискурсу неправди. Виявлено та систематизовано мовленнєві стратегії, через які неправда реалізується в дискурсі. Простежено використання мовленнєвих стратегій у прототипній неправді та її маргінальних різновидах. Одержані висновки підтверджують основні положення, що виносяться на захист.

Отримані результати не вичерпують проблематику, висвітлену в роботі. Визначено перспективи подальшого дослідження поставлених завдань. Дані використовування мовленнєвих стратегій неправди можуть бути верифіковані шляхом співставного етнокультурного аналізу виділених нами мовленнєвих стратегій неправди у мовленні представників різних культур.

Проблема реалізації неправди виходить за межі суто лінгвістичних досліджень і, без сумніву, є цікавою та актуальною для міждисциплінарних досліджень у тих галузях, де лінгвістика змикається з теорією комунікації, психологією та соціологією. Реалізація таких досліджень може відбуватися експериментальним шляхом.

1. Пироженко О.Г. Проблемы исследования лжи в динамическом аспекте в мужской и женской коммуникации// Вестник ХДУ. - N 424. - Романо-германская филология. - 1999. - Харьков: Константа. - С. 144-148.

2. Пироженко О.Г. Ложь как реализация цели говорящего// Материалы восьмой международной конференции "Язык и культура". - Киев: Collegium. - 2000. - С. 115 - 121.

3. Пироженко О.Г. Коммуникативная стратегия как единица речевого общения// Вестник ХДУ. - N 406. 1998. - С.151 - 154

4. Пироженко О.Г. Коммуникативные функции высказываний, выражающих истинное положение вещей// Вестник ХДУ. - N 461. - С. 199 - 204.

5. Пироженко О.Г. Об определении понятий "коммуникативный стиль" и "коммуникативная стратегия"// Ученые записки НУА. - 1998. Т. 3. - Харьков: Око. - С. 340 - 344.

6. Pyrozhenko O. G. Deception in male and female communication// Матеріали шостої міжнародної конференції "Мовна компетенція, креативність та актуальні проблеми викладання іноземних мов". - Харьків: Константа - 1998. - С. 96-99.