Прийоми "подвійного кодування" в постмодерністичному хореографічному творі. Вивчення цього феномену в балеті Д. Авдиша "Майстер і Маргарита". Еклектичність стилістичних засобів, музична фрагментарність, сюжетна невизначеність як умови розкодування твору.
Аннотация к работе
Цікавим прикладом, де реалізуються коди постмодерністського дискурсу як ознаки подвійного кодування, є балет "Майстер і Маргарита" Давида Авдиша (2013, Київ) за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова. Цитати, алюзії і ремінісценції як прийоми "подвійного кодування" в мистецтві пронизують увесь балет. На нашу думку, дихотомія масового та елітарного музичного оформлення забезпечує в балеті і діалог, і гру з семантикою та метафоричністю, тобто радикальний плюралізм як вияв "подвійного кодування" (за визначення Ч. Булгакова, який критики іноді називають "фантастичним, фантасмагоричним чи "романом у романі", що вже відповідає естетиці постмодернізму, хоча за часом з ним не співпадає та балету-фантасмагорії Д. Барта про звязок між світом кодів, на нашу думку, реалізується у зверненні автора балету до образів потойбічного світу, створюючи умови для "подвійного кодування" з абсурдизмом (Ж.Як постмодерністський текст, він включає до себе художні образи із раніше створеного тематичного матеріалу і технік авангарду та популярної культури - це стосується музики і хореографії, світлового і сценічного оформлень. Внаслідок цього автори "апелюють до мас і до професіоналів", що є характерною рисою подвійного кодування в мистецтві.
Вывод
кодування постмодерністський балет авдиш
Отже, у балеті "Майстер і Маргарита" феномен подвійного кодування перш за все повязаний зі структурою хореографічного і музичного текстів. Як постмодерністський текст, він включає до себе художні образи із раніше створеного тематичного матеріалу і технік авангарду та популярної культури - це стосується музики і хореографії, світлового і сценічного оформлень. Внаслідок цього автори "апелюють до мас і до професіоналів", що є характерною рисою подвійного кодування в мистецтві. Крім того, відбувається перегравання першоджерел: не тільки літературного, а й музичного, бо музика була написана не спеціально для балетної вистави, тому використовується навіть з деконструктивним переінакшенням. "Мовна гра" в музиці, як і хореографічна гра, створюють той "радикальний еклектизм" у всьому творі через пародійне співставлення текстуальних світів, про яке говорив Ч. Дженкс.
Список литературы
1. Леонардо да Винчи. Суждение о науке и искусстве / Леонардо да Винчи. - СПБ.: Азбука, 2001. - 704 с.
2. Туркевич В. "Майстер і Маргарита" мовою балету /Туркевич Василь // День. - №83, 2007.