Кодифікація земельного законодавства України - Дипломная работа

Закономірністю розвитку земельного законодавства в процесі проведення в Україні земельної реформи, умовою його успішного впливу на суспільні відносини має бути несуперечність і узгодженість системи діючих правових норм. Процес реформування цих відносин супроводжується прийняттям великого масиву законів та підзаконних актів, багато з яких, на жаль, суперечать один одному. Ідея обєднання законів і інших нормативних актів у цілісну систему, що регулює споріднені суспільні відносини з метою усунення громіздкості законодавства і полегшення користування нормативним матеріалом, відома здавна. Багато провідних учених у радянський та пострадянський періоди присвятили свої монографії, наукові дослідження питанням кодифікації законодавства. Відповідно до мети визначені наступні задачі дослідження: вивчити і провести ґрунтовний аналіз загальнотеоретичної, спеціальної юридичної, історичної літератури та законодавства щодо розвитку кодифікації земельного законодавства в Україні;На відміну від інкорпорації і кодифікації, що беззаперечно визнаються відносно самостійними формами систематизації законодавства, консолідація, на думку одних учених, є самостійним видом систематизації законодавства, для інших - це лише прийом, що може застосовуватися при інкорпорації. Законодавство консолідується за єдиною системою, що дозволяє всі норми, необхідні для регулювання однорідної групи суспільних відносин, розташувати в одному укрупненому акті. Це сприяє підвищенню доступності законодавства, полегшує його застосування органами державної влади, дозволяє правильно орієнтуватися в законодавстві як посадовим особам, так і всім іншим громадянам. Сперанський розрізняв наступні головні види зводів: а) "свод посредством выписок" (підготовчий матеріал до систематизації, у якому за визначеним і заздалегідь обраним порядком збираються тексти актів і їх частин, що відносяться до визначених предметів, без поділу приписів на діючі і недіючі); б) "своды учебные или ученые" (коментарі окремих розділів, галузей законодавства в цілому, на зразок "Інструкцій" у Зводі законів Юстиніана, хоча останнім і була надана сила закону); в) "ручные книги, или сборники" (короткі вказівки по законодавству, які були близькими до зводів навчальних, але розраховані не на вивчаючих право, а на посадових осіб, і побудовані не на засадах науки, а виходячи зі зручності в підготовці); г) "своды в виде указателей" (як правило, побудовані за абеткою з приведенням історії розвитку відповідних узаконень і винесених на їхній основі найважливіших судових рішень); д) "сводное уложение" (Звід законів, що готувався в Росії за вказівкою Петра I, в основу якого передбачалося покласти уложення 1649 року, поповнене наступним законодавством); е) "свод Юстиниана". За територіальною ознакою і правотворчою компетенцією кодифіковані акти підрозділяються на акти, що діють на всій території України (кодекси, закони, постанови, статути, положення і т.п.); на території Автономної Республіки Крим (закони, постанови і т.д.); локальні нормативні акти (рішення, розпорядження і т.д.).Селянський наказ був покладений більшовиками в основу Декрету "Про землю" [42, с 3.], прийнятого ІІ Всеросійським зїздом рад селянських депутатів 26 жовтня 1917 року (Декрет був прийнятий 26 жовтня о 2-й годині ночі, тобто фактично 27 жовтня). У п.1 Селянського наказу вказувалося, що "право приватної власності на землю скасовується назавжди; землю не можна ні продавати, ні купувати, ні здавати в оренду або в заставу, ні яким-небудь іншим способом відчужувати". Прийняття Декрету про землю 1917 призвело до скасування приватної власності на землю назавжди і без будь-якого викупу. На відміну від Декрету про землю, положення якого мали декларативний характер, Декрет про соціалізацію землі був комплексним актом, що складався з 13-ти розділів ("Загальні положення", "Хто має право користуватися землею", "Порядок надання землі в користування", "Встановлення землеробських споживчо-трудових норм", "Встановлення норм землекористування при відводі землі під будівлі, під сільськогосподарські промисли, на культурно-освітні цілі тощо", "Переселення", "Форма землекористування", "Набування прав на користування землею", "Порядок набування прав на користування землею", "Здійснення прав на землекористування", "Перехід прав на користування даною ділянкою землі", "Перерив в правах осіб, що користуються землею, стосовно ділянок, які вони займають", "Припинення прав на користування землею") і 53 статей. Стаття 1 Декрету про соціалізацію землі закріплювала положення "про скасування назавжди будь-якої власності на землю, надра, води, ліси і живі сили природи в межах Російської Радянської Федеративної Республіки".Закон складався з тринадцяти глав ("Основні положення", "Права трудящих на землю", "Зе

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні засади та періодизація процесу кодифікації земельного законодавства України

1.1 Поняття та сутність кодифікації галузевого законодавства

1.2 Особливості та періодизація процесу кодифікації земельного законодавства України

Розділ 2. Формування наукових концепцій та тенденцій розвитку і кодифікації земельного законодавства України

2.1 Формування наукових концепцій кодифікації земельного законодавства України в період з 1917 до 1928 року

2.2 Тенденції розвитку і кодифікації земельного законодавства України в період з 1928 до 1970 року

2.3 Кодифікація земельного законодавства України в період з 1970 до 1990 року

Розділ 3. Розвиток і кодифікація земельного законодавства України сучасного періоду

3.1 Розвиток і кодифікація земельного законодавства в період з 1990 року до прийняття нової Конституції України 28 червня 1996 року

3.2 Розвиток і кодифікація земельного законодавства після прийняття нової Конституції України до 2009 року

Висновки

Список використаних джерел