Специфіка та опис лінгвістичної свідомості мовознавців першої третини ХХ ст. Зміст правописних і граматичних кодексів, основні тенденції перебігу процесу кодифікації української літературної мови. Аналіз текстів публіцистичного та художнього стилів.
Аннотация к работе
період національного піднесення, який характеризується розширенням функціонально-стилістичних можливостей української мови, сплеском нормалізаторської та кодифікаційної діяльності лінгвістів, переходом вітчизняного мовознавства на новий рівень. На розвиток української мови вплинули, зокрема, зняття мовних заборон 1905 р., дозвіл викладати національною мовою у школах, відкриття Українського народного університету 1917 р., проголошення Четвертого Універсалу Центральної Ради, заснування УАН 1918 р. тощо. До 1905 р. в Україні налічувалося кілька граматичних і лексикографічних кодексів, які обмежувалися здебільшого домашнім ужитком. Було видано граматики, створено перші правописні кодекси української мови; розвивалися лексикографія, діалектологія, етнолінгвістика, психолінгвістика тощо. Складні процеси кодифікації української літературної мови на початку - в першій третині XX ст. уже були обєктом уваги науковців: досліджувалися, зокрема, проблемні питання української орфографії (Б.У першому розділі "Теоретичне підґрунтя дослідження кодифікації української літературної мови в першій третині ХХ століття" викладено основні теоретичні засади дослідження й узагальнено результати вивчення науковцями теорії та процесів кодифікації української літературної мови в першій третині ХХ ст. Дослідники визнають, що цей період був найбільш сприятливим для лінгвокодифікації, яка була визнана найважливішою політичною проблемою початку ХХ ст. Особливості мовної кодифікації в першій третині ХХ ст. зумовлені й поглядами лінгвістів тієї доби на сутність української мови та її тогочасні назви малоруська/малоросійська/українська, змістове наповнення яких залежало від уявлень про зміст назв Україна, Мала Русь і Малоросія. Важливу роль у кодифікації української літературної мови в першій третині ХХ ст. відігравав романтизм, який знайшов своє крайнє вираження в лінгвопуризмі, сприяючи виявленню питомих рис української мови. У третьому розділі "Граматична кодифікація української літературної мови в першій третині ХХ століття" досліджено особливості граматичної кодифікації української літературної мови першої третини ХХ ст., зокрема проблемні питання виокремлення лексико-граматичних класів слів, специфіку відмінювання та вживання іменників, прикметників, числівників, займенників, а також початок синтаксичної кодифікації.