Становлення, розвиток, занепад слов’янської держави Київська Русь за умов безпосереднього сусідства тюркомовних кочовиків. Репрезентація печенігів, торків, половців у писемних творах слов’ян. Стереотипи вивчення проблеми номадів в історичній літературі.
Аннотация к работе
XIII ст. панували у степах Південно-Східної Європи, і словянської держави Русь. Незважаючи на те, що відносини між сусідами не були простими та неодноразово розвязувались воєнним способом, Русь і кочовики підтримували торговельні взаємини, утворювали династичні шлюби, формували політичні союзи і ніколи не намагалися знищити один одного. Сьогодні у вітчизняній і російській історіографії існує багато наукових шкіл, підходів, концепцій, навіть протилежних, щодо вивчення історичної долі тюркомовних номадів Південно-Східної Європи зазначеного періоду. Вивчення історіографії кочівницької проблематики на засадах субєктивістського підходу дає можливість подолати ті міфи навколо історичного минулого печенігів, торків, половців, більшість з яких було створено науковцями через певні методологічні захоплення, та обєктивно визначити певну роль і місце кочовиків у політичних, етнічних, культурних, економічних процесах, що відбувалися на Русі протягом X - I пол. На нашу думку, сьогодні, коли розвиток знання про кочовиків перебуває в пошуках нових методологічних парадигм, накопичений досвід кочівникознавства і сучасні наукові розробки вітчизняної та російської науки потребують систематизації й узагальнення шляхом їх упорядкування із врахуванням особистісних чинників, умов, в яких працювали автори.XIII ст. стала поява нарисів, присвячених окремим аспектам проблеми, що умовно виділені у другу групу за такими напрямками: а) доробки, що висвітлюють історіографію вивчення камяної скульптури степів Південно-Східної Європи доби середньовіччя; б) історіографічні огляди про кочівницькі старожитності; в) нариси про взаємини Київської Русі і кочовиків. XXI ст. з кочівницької тематики; 2) донаукові твори словян про печенігів, торків, половців; 3) матеріали XII і XIII археологічних зїздів, що поклали початок організаційному вивченню старожитностей кочовиків Південно-Східної Європи часів Київської Русі. Значну частину серед джерел цієї підгрупи посідають публікації археологічних старожитностей кочовиків у фахових журналах (“Древности Степного Поднепровья”, “Советская археология”, “Археологія” тощо), попередні повідомлення результатів археологічних розкопок у щорічних збірках “Археологические открытия”, “Археологічні дослідження в Україні”, а також тези та матеріали повідомлень на наукових конференціях. Монографічні роботи з визначеної тематики (історії держави Русі, Малоросії, України, Росії, СРСР, їх зовнішньої політики або економічного розвитку тощо), де певне місце відводиться кочовикам Південно-Східної Європи X - I пол. Тема нашого дослідження перебуває на стику гуманітарних наук: історіографії, історії, археології, лінгвістики, мовознавства, літературознавства, що оперують специфічними категоріями, поняттями, термінами, використаними в дослідженні.