Виявлення провідних чинників сприйняття студентами політичної реклами. Роль, яку відіграють соціокультурні й когнітивні чинники у цьому процесі. Взаємозв"язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів. Основні типи політичної свідомості.
Аннотация к работе
У нових демократіях (до яких належить і Україна) політична реклама активно входить у практику комунікації, набуваючи свого місця у сфері інформації та пропаганди. Рекламні повідомлення спрямовуються на виборців, серед яких студентство становить найактивнішу групу, здатну не тільки засвоювати повідомлення й коригувати власну політичну поведінку, а й впливати на інші електоральні групи. Саме тому дослідження психологічних аспектів функціонування політичної реклами й, зокрема, особливостей її сприйняття студентством становить особливий інтерес для соціальної психології. Політична реклама може розглядатися як сукупність специфічних соціально-психологічних прийомів і методів впливу на свідомість особистості (так званих смислотехнік) з метою формування політичної поведінки. До психологічних питань політичної реклами дослідники зверталися, зокрема, в контексті висвітлення проблематики політичного іміджу (О.О.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних проявів політичної реклами та політичної свідомості молоді” - висвітлено проблему соціально-психологічної природи, сутності суспільно-політичного явища політичного процесу, особливостей його впливу на становлення політичної свідомості молоді (зокрема, політичну свідомість розкрито як процес створення певних образів влади, як результат сприйняття, осмислення політичних процесів окремим субєктом); здійснено аналіз основних теоретичних підходів до розкриття психологічних проявів політичної реклами, її впливу на свідомість, окреслено сукупність когнітивних чинників сприйняття політичної рекламної продукції; визначено основні напрями й етапи психологічного впливу, надано класифікацію його прийомів і технік; виокремлено провідні чинники, здатні впливати на політичну свідомість студентства. Відмічається посутня залежність політичної свідомості від ціннісних орієнтації особистості. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення субєкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу. У другому розділі - „Виявлення типів політичної свідомості студентства, їхніх детермінант і особливостей сприйняття політичної реклами” - визначено типи політичної свідомості студентів; проаналізовано особливості сприйняття ними політичної реклами; досліджено проявлення психосемантичних аспектів політичної свідомості, коґнітивних чинників сприйняття продуктів політичної рекламної діяльності. За результатами дослідження розуміння тексту політичного характеру студентами з різними типами політичної свідомості було виявлено, що повнота й глибина розуміння тексту співвідноситься з особливостями політичної свідомості.У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення субєкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу. в) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до обєктивного сприйняття політичних явищ. Підвищення здатності до обєктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: 1) тренінгу з розвитку рефлексивних здатностей, спрямованих на розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії, а також 2) організації діяльності політичного дебат-клубу та 3) запровадженням спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами”.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми.
Зокрема, результати дослідження уможливили такі висновки: 1. Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення субєкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.
2. Констатуючий етап дослідження дозволив виділити наступне: а) взаємозвязок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного;
б) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості;
в) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до обєктивного сприйняття політичних явищ.
3. Підвищення здатності до обєктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: 1) тренінгу з розвитку рефлексивних здатностей, спрямованих на розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії, а також 2) організації діяльності політичного дебат-клубу та 3) запровадженням спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами”.
4. Зясовано особливості впливу формувальних заходів, які є представниками різних типів політичної свідомості. Зокрема у представників активно-толерантного типе політичної свідомості виявлено максимальне вираження обєктивності трактування політико рекламних повідомлень.
5. Показано, що реалізація системи формувальних заходів забезпечує актуалізацію рефлективних здатностей студентів, сприяє виробленню його самостійної політичної поведінки, уможливлює незалежність від емоційно оформлених впливів політичної реклами, спрямованих на здійснення політичного маніпулювання. Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки. Експериментально доведено: система спеціально організованих формуючих засобів сприяє розвитку рефлексії, що визначає обєктивність сприйняття політичної реклами.
Перспективи подальших досліджень повязані з перевіркою можливості застосування розроблених методів формування обєктивності сприйняття політичної реклами й у роботі з іншими соціальними групами молоді.
Список литературы
1. Політична влада і політична свідомість: проблема взаємодії // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 7. - К., 2006. - С. 31-38.
2. Політичне у вимірі категорії влади, політичного процесу, політичної свідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 8. Вип. 5. - К., 2006. - С. 105-108.
3. Психологічна природа політичної рекламної смислотехніки й особливості її сприйняття студентами // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - К., 2006. - № 11 (35). - С. 224-230.
4. Соціально-психологічний вимір феномена політичної влади // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 8. - К., 2006. - С. 52-58.
5. Особливості впливу політичної реклами на свідомість молоді: етичний аспект // Обрії свободи. Матеріали міжнародної наукової конференції. - К., 2006. - 41-43.
6. Репрезентація образу репродуктивного здоровя молоді у рекламних конструктах // Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоровя: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1-2 грудня 2005 р.). - К.: Міленіум, 2005. - С. 394- 395.