Історія запровадження рослини в культуру та особливості розмноження клематисів. Морфологічна будова та біоекологічні особливості рослини: життєві форми, коренева система та будова і форми листя й квітки. Закладка ділянки та її підготовка до посадки.
Аннотация к работе
Зміст Вступ. 1. Історія запровадження рослини в культуру та особливості розмноження клематисів. 2. Морфологічна будова та біоекологічні особливості клематисів: 2.1 Життєві форми; 2.2 Коренева система та будова і форми листя; 2.3 Будова квітки; 2.4 Насіння; 2.5 Біоекологічні особливості. 3 Класифікація клематисів: 3.1 Сорти групи Жакмана; 3.2 Сорти групи Вітіцелла; 3.3 Сорти групи Ланугіноза; 3.4 Сорти групи Патенс; 3.5 Сорти групи Флорида; 3.6 Сорти групи Інтегрифолія. 4 Агротехніка та догляд за рослиною: 4.1 Закладка ділянки та підготовка до посадки: 4.2 Посадка; 4.3 Зрошення та обробка грунту; 4.4 Підгодівля та мульчування; 4.5 Підввязка до опор; 4.6 Підготовка до зимівлі; 4.7 Обрізка; 4.8 Боротьба з хворобами та шкідниками; 4.9 Розмноження клематисів. Клематиси викликають замилування не тільки красою своїх чарівних квіток, але й оригінальною формою стебла і листів. Одні вважають, що це похідне від грецького «клема» - вусик, інші перекладають це слово, знову ж із грецького, як «гілка ліани». Особливо багато цікавих народних назв клематиса існує у англійців, які дуже люблять цю рослину. І, нарешті, за відомостями японського ботаніка М. Тамура, в роді Клематис налічується близько 300 видів, що є найбільш правильним. За даними Е. Маркхем, в деяких садах і парках Англії одним з перших (1569 р.) стали вирощувати клематис фіолетовий. Тунбергом був інтродукований китайський вид С. florida. Всього було виведено близько 2 тис. різних сортів і форм клематиса, але у звязку з недостатньою стійкістю багатьох декоративних сортів до хвороб, шкідників, посухи, труднощами їх вегетативного розмноження у світовому асортименті їх налічується приблизно 200. На жаль, отримані ним сорти не збереглися в світовому асортименті. У роді клематис є види з відмираючими на зиму травянистими пагонами (наприклад, клематиси лісовий, манчжурський, прямий, техаський, шестилепестний) та зимуючими - деревними (клематиси «Арманда», виноградолистний, віргінський, східний, гірський, лігустиколистний, фіолетовий). Вони не чіпляються або слабо чіпляються за опору черешками верхніх листків (клематиси манчжурський, «Оленка», «Бризки моря», «Джуініана», «Дюрана», «Память серця», тощо) і потребують спеціальних опор. Клематиси представлені такими основними біоморфами: - чагарникова ліана вічнозелена (клематиси «Арманда», вусатий балеарський); - чагарникова ліана напіввічнозелена (клематис волотистий); - чагарникова ліана літньозелена (клематиси виноградолистий, віргінський, східний, гірський, пільчатолистний, сизий, фіолетовий, волохатий білосніжний і багато інших видів і сортів); - напівчагарникова ліана (клематис «Редера»); - травяниста ліана-багаторічник (клематиси бурий, лісовий, техаський); - чагарник прямостоячий (клематиси джунгарський аспленієлистний, чагарниковий лопатевий); - напівчагарник прямостоячий (клематиси борщевиколистний, прямостоячий); - прямостоячий травянистий багаторічник (клематиси прямий, шестілепестний). На одиничних дорослих рослинах зустрічаються пагони з трійчастим листорозташуванням.