Поняття стану сильного душевного хвилювання та його співвідношення із фізіологічним афектом. Загальні кримінально-правові характеристики умисного вбивства. Субєктивні та обєктивні ознаки вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Кафедра кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Курсова робота На тему: Класифікація вбивства вчиненого в стані ефекту Виконав: Безворотний С.Р. Науковий керівник: Гритенко О.А. Одеса - 2014 План Вступ Розділ 1. Загальні положення поняття стану сильного душевного хвилювання 1.1 Поняття стану сильного душевного хвилювання та його співвідношення із фізіологічним афектом 1.2 Підстави виникнення афекту Розділ 2. Кримінально-правова та психологічна характеристика вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання 2.1 Загальні кримінально-правові характеристики умисного вбивства 2.2 Соціальна та психологічна сутність вбивства в стані афекту 2.3 Суб’єктивні та об’єктивні ознаки вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання Висновки Список використаних джерел душевний хвилювання вбивство афект Вступ Актуальність дослідження. Концепція правової держави завжди пов’язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави. Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу (далі - КК) України та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК), вбивство через необережність (ст. 119 КК), чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК). Суттєвий внесок в дослідження цих питань зробили у своїх наукових працях Л.А. Андрєєва, С.В. Бородін, Т.В. Кондрашова, А.М. Красиков, О.М. Попов, Л.А. Рогачевський, Б.В. Сидоров, Р. Шарапов. Метою дослідження є комплексна кримінально-правова характеристика складів злочинів, передбачених статею 116, КК України. Такого ж погляду дотримується і Пленум Верховного Суду України.